Золототисячник збирають улітку та восени, і саме в цей час він потрапляє до кошиків тих, хто заготовляє лікарські трави. У медицині рослина відома під багатьма іншими назвами: золотник, сердушник, малий василько, тисячник. У кожному регіоні та в кожної народності є свої назви, але лікувальні властивості залишаються незмінними.
Хімічний склад і заготівля сировини
Під час збору золототисячника важливо дотримуватися правильної технології. Рослину зрізають серпом близько до поверхні ґрунту й сушать під навісом з інтенсивною вентиляцією. Сушіння на відкритому повітрі під сонячними променями негативно позначиться на лікувальних характеристиках золотника, адже високі температури й ультрафіолет впливають на вміст і властивості хімічних речовин у його складі. Серед них виділяють:
- органічні кислоти й алкалоїди;
- мікроелементи — сірку, олово, залізо;
- ефірні олії та смоли;
- аскорбінову кислоту;
- гіркі глікозиди — генціопікрин, еритаурин і еритроцентаурин.
Термін зберігання сухої фітосировини з золототисячника становить 24 місяці за дотримання відповідних умов.
Корисні властивості золототисячника
Трава золототисячника має чимало лікувальних властивостей. Помічено, що засоби на основі рослини діють подібно до галенових медикаментозних препаратів. Це означає, що вживання золотника активізує секрецію жовчі та сприятливо впливає на роботу залоз органів шлунково-кишкового тракту.
Дослідники встановили, що застосування лікувальної рослини стимулює моторику кишкового тракту й подібно впливає на м’язи матки, посилюючи їхні скорочення. У золототисячника є й інші лікувальні властивості:
- гепатопротекторна;
- загоювальна та протимікробна;
- загальнозміцнювальна.
У народній медицині рослину застосовують для лікування таких захворювань:
- функціональні порушення в роботі печінки та жовчного міхура;
- шкірні захворювання — фурункульоз, нейродерміт, екзема, ексудативний діатез;
- хронічна алкогольна залежність;
- простудні захворювання;
- алопеція (облисіння);
- вірусні та бактеріальні інфекції — малярія, тиф, дизентерія (у складі комплексної терапії).
Цікавий факт: гіркота рослини, яку пояснює присутність у її тканинах особливих алкалоїдів і глікозидів, стимулює травлення, подразнюючи закінчення смакових нервів. У результаті виникає рефлекторне посилення секреції шлункового соку, завдяки чому різко підвищується апетит.
Як застосовувати золототисячник у медицині
Для лікувальних цілей зазвичай беруть надземну частину золотника; його кореневище для приготування цілющих складів не застосовують. Народна медицина включає рослину до рецептів від шлункових захворювань, для позбавлення від паразитів, алкогольної залежності та ще десятка інших недуг. Способи застосування золототисячника в кожному окремому випадку різняться.
З нього готують такі лікарські засоби:
- Відвар — відміряну дозу рослини відмочують у холодній воді певний час, потім варять на слабкому вогні до готовності. Після проціджування вживають теплим або холодним.
- Настій — 1–2 чайні ложки подрібненого сухого золототисячника заливають окропом і настоюють від 30 хвилин до години під кришкою. Проціджений настій приймають до їжі кілька разів на добу.
- Спиртова настоянка — сушену траву золотника подрібнюють і заливають спиртовмісною рідиною (не менше 40 градусів). Термін приготування спиртового настою — близько 15 діб. Спосіб застосування — перорально, відміряючи по краплях.
- Порошок — висушену надземну частину рослини перетирають у ступці до порошкоподібного стану. Порошок приймають усередину або додають до мазей і водних розчинів.
- Чай — дрібно нарізаний золототисячник у свіжому вигляді заварюють окропом, як чай, і п’ють перед основним прийманням їжі.
Готуючи лікувальні засоби на основі рослини, не перевищуйте зазначену в рецептурі дозу, інакше під час застосування можуть виникнути побічні ефекти.
При простудних захворюваннях
Вірусні та бактеріальні інфекції, що спричинили простуду, зазвичай дають високу температуру й лихоманку. Для поліпшення стану хворого використовують особливий лікувальний збір.
Візьміть у рівних пропорціях траву золототисячника, бобівника трилистого та аптечну ромашку. Від суміші відсипте 50 грамів і залийте збором гарячої води (500 мл). Через півгодини настій готовий до вживання. Його ділять на рівні порції для трьох приймань на день.
Застосування лікувальних рослин дає потужний ефект проти жару й гарячкових проявів, а також потогінну дію.
При циститі
При запальних процесах у сечостатевому тракті спробуйте лікувальний настій на лікарських травах. Основним компонентом фітосбору є трава золототисячника. Її змішують з листям берези, травою безсмертника, плодами глоду та звіробоєм продірявленим. 10 грамів суміші засипають у каструлю, куди наливають пів літра холодної води. Наполягайте суміш протягом 12 годин, а потім доведіть її до кипіння й варіть 5–7 хвилин. Засіб п’ють по склянці за півгодини до сніданку.
Решту відвару ділять на рівні порції й п’ють протягом дня за півгодини до їжі. За добу потрібно прийняти всю приготовану кількість лікувального зілля. Його застосування зніме запалення й зменшить больові симптоми.
Для поліпшення лактації
Грудне вигодовування — основа для повноцінного розвитку дитини. Але часто природного вироблення молока не вистачає з ряду причин, зумовлених станом матері (нестача гормону пролактину, стрес тощо). Для посилення лактації використовують різні трав’яні відвари, зокрема із золототисячника.
Варто зазначити, що його здатність переходити в грудне молоко й вплив на організм новонародженого вивчені недостатньо, тому багато медиків відкидають застосування лікувальної трави.
Перед початком приймання проконсультуйтеся з педіатром щодо можливості використання рослини. Якщо отримано схвалення, приготуйте відвар так: столову ложку сушеного золототисячника заваріть склянкою окропу й залиште на 2–3 години під кришкою. Для прискорення процесу можна варити його на слабкому вогні протягом 15–20 хвилин. Засіб приймають процідженим по 50 мл до їжі 1–2 рази на добу.
Для поліпшення апетиту
Натуральна гіркота золототисячника підсилює слабкий апетит завдяки підвищенню секреції травних залоз і стимуляції жовчовиділення. Існує безліч рецептів для поліпшення травлення, але наведемо два найпопулярніші.
Людям, які мають хронічні проблеми з органами ШКТ, краще вживати водні розчини на основі рослини.
На 500 мл окропу знадобиться 1 чайна ложка сушеної трави золототисячника. Залийте сировину водою й дайте настоятися протягом 15 хвилин. Засіб п’ють злегка охололим за півгодини до кожного приймання їжі. Перед ранковим сніданком прийміть його натщесерце, залишаючись у ліжку в положенні на правому боці: так активно стимулюються процеси відділення жовчі.
За відсутності протипоказань можна вживати спиртову настоянку золототисячника для нормалізації апетиту. 15 грамів розтертої в порошок сухої трави заливають 200 мл медичного спирту або горілки. Перелийте засіб у прозору пляшку й приберіть у темне місце на 15 діб. Кожні 2–3 дні збовтуйте пляшку. Коли настій буде готовий, його вживають по 15 крапель за 30 хвилин до їжі (до трьох разів на добу). Дітям і вагітним та жінкам, які годують груддю, спиртова настоянка золототисячника протипоказана.
При гастриті
Гастрит, що має хронічний перебіг, завдає хворому багато неприємних відчуттів, зокрема печії з кислою пекучою відрижкою, спазмів і колік у шлунку та кишечнику, больових симптомів.
Зменшити прояви симптомів захворювання допоможе лікувальний настій із золототисячника. Щоб приготувати його правильно, візьміть 20 грамів сухої трави рослини й залийте літром холодної води: нехай суміш постоїть у такому вигляді 30–40 хвилин. Потім доведіть рідину до кипіння й залиште під кришкою ще на годину. Після охолодження й проціджування пийте настій по чверті склянки перед їжею. Мінімальний курс лікування займе два тижні. В особливо запущених випадках допускається приймати за раз по 0,5–1 склянці засобу.
Від алкоголізму
Проблема алкоголізму в народній медицині стоїть особливо гостро, тому рецептів для боротьби із залежністю існує безліч, зокрема й тих, що засновані на використанні золототисячника. Найпростіший з них — відвар на основі рослини. Для його приготування достатньо 25 грамів сухої сировини, яку заливають літром окропу й варять до потрібної кондиції протягом 20 хвилин. Після охолодження засіб проціджують і п’ють по дві столові ложки три рази на день незалежно від приймання їжі.
Інший рецепт описує метод приготування спиртової настоянки. Чверть склянки сухої трави золототисячника перетирається в порцеляновій ступці, після чого порошок заливають горілкою (пів літра). Через три тижні настій готовий до вживання: у день приймається по 10 крапель за півгодини до їжі (три рази).
Золототисячник від алкоголізму ефективний і в складі трав’яних зборів. Змішайте дві столові ложки трави з полином гірким (у відповідній кількості) і додайте 8 чайних ложок чебрецю. Залийте суміш окропом (1 літр) і настоюйте протягом п’яти годин. Засіб потрібно пити по 20 мл за півгодини до їжі (не менше 4 разів на добу).
Інший фітосбір для лікування алкогольної залежності готують так: дві рівні частини полину змішують з чотирма частинами золотникової трави. Заливши водою (250 мл), варіть засіб на повільному вогні 20 хвилин, потім настоюйте в теплі ще годину. Відвар п’ють по чверті склянки три рази на день.
Від глистів
У хімічному складі рослини присутній алкалоїд генціанін, а також глікозид генціопікрин, які дають протипаразитарну дію, виганяючи гельмінтів з організму. У народній медицині для боротьби з глистовою інвазією рекомендується спиртова настоянка. Її готують протягом двох тижнів: ложку сухої трави золототисячника заливають склянкою горілки й забирають у темне прохолодне місце.
Побічні ефекти та протипоказання
Золототисячник — рослина з вираженою гіркотою й активною дією, тому безконтрольне вживання засобів на його основі може завдати шкоди. Передусім важливо не перевищувати дозування, зазначене в рецепті: саме перевищення дози найчастіше стає причиною побічних ефектів.
Спиртова настоянка золототисячника протипоказана дітям, вагітним жінкам і жінкам, які годують груддю. Це пов’язано як із вмістом спирту, так і з недостатньою вивченістю впливу рослини на організм дитини. Питання про застосування золототисячника для посилення лактації варто вирішувати лише з педіатром.
Оскільки рослина стимулює моторику кишкового тракту та підвищує тонус м’язів матки, приймання засобів на її основі вимагає особливої обережності. За наявності хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту, печінки чи жовчного міхура, а також у разі одночасного приймання медикаментів, доцільно порадитися з лікарем, а не покладатися виключно на народні рецепти.
Інформація про лікувальні властивості золототисячника має довідковий характер. Вона не замінює консультації фахівця, діагностики чи призначеного лікування. Самолікування, особливо при серйозних захворюваннях, може бути небезпечним.
