Що таке виразковий коліт
Виразковий коліт — хронічне захворювання шлунково-кишкового тракту, за якого внутрішня оболонка товстої кишки запалюється, набрякає й подразнюється, а на слизовій утворюються виразки. Хвороба має циклічний перебіг: періоди загострення змінюються ремісією, коли симптоми слабшають або зникають на місяці й навіть роки. Саме тому головна мета лікування — не разове усунення скарг, а якомога довша ремісія.
Причини розвитку виразкового коліту
Захворювання не має вікових обмежень, але значна частина пацієнтів отримує діагноз у віці від 15 до 35 років. У чоловіків хвороба часто проявляється після п’ятдесяти. У більшості випадків виразковий коліт починається поступово, і пацієнт, який знехтував ретельним обстеженням та подальшим лікуванням, стикається з прогресією симптомів.
Медицина не стоїть на місці: тривають дослідження, пацієнти отримують якісні ліки, проте однозначної причини ураження товстої кишки досі не встановлено. Серед факторів, які вчені включають до списку можливих причин, — такі:
- Активність імунної системи. Вважається, що при виразковому коліті імунна система помилково атакує внутрішню оболонку товстої кишки, викликаючи запалення.
- Генетика. Генетичний зв’язок залишається не до кінця з’ясованим, але дослідження показують, що до 20% людей з виразковим колітом мають близького родича з цим захворюванням.
- Фізичний або емоційний стрес.
Форми та симптоми
Симптоми бувають легкими й тяжкими. У періоди ремісії пацієнт страждає від захворювання меншою мірою, прояви коліту зникають, і людина забуває про нього на місяці, а то й роки. Серед типових симптомів спостерігаються:
- відсутність апетиту;
- розлади випорожнення, зокрема діарея;
- біль і дискомфорт у ділянці живота;
- домішки крові, яких пацієнт може не бачити;
- втрата ваги та втома.
Виділяють три форми виразкового коліту, і певні ознаки захворювання спостерігаються лише при деяких із них.
Діагностика
Діагностика виразкового коліту — тривалий і складний процес. Лікар ставить чіткий діагноз тільки після спеціальних тестів і аналізів, адже симптоми виразкового коліту схожі з іншими захворюваннями кишечника: хворобою Крона, дивертикульозом, доброякісними та злоякісними пухлинами. Тому виносити вирок «на око» після першої консультації непрофесійно — обстеження й тести знижують ризик помилкового діагнозу.

У сучасних клініках діагностування захворювання базується на комплексному обстеженні:
- Аналіз крові показує, чи є в пацієнта анемія або запалення.
- Аналіз зразків калу допомагає виключити зі списку потенційних загроз інфекцію та паразитів, а також виявляє кров, яку хворий не в змозі побачити.
- Гнучка сигмоїдоскопія дозволяє лікарю вивчити нижню частину кишечника: в орган поміщають гнучку трубку, на кінці якої розташований спеціальний ліхтарик.
- Біопсія. Медики використовують невеликий інструмент, за допомогою якого витягують частину товстої кишки, щоб вивчити її під мікроскопом.
- Колоноскопія схожа з гнучкою сигмоїдоскопією, тільки тепер лікар вивчає не лише нижню частину кишечника, а всю його площу. Під час процедури лікар розпорошує синій барвник усередині органа — така операція називається хромоендоскопією. Вона дає можливість побачити, які частини кишечника зазнали впливу виразкового коліту.
- Рентген менш поширений, проте в окремих випадках лікар призначає і таке обстеження.
Лікування виразкового коліту кишечника
Вид лікування залежить від тяжкості захворювання. Швидкість розвитку й ураження варіюється від пацієнта до пацієнта, тому терапію коригують відповідно до потреб конкретної людини. Далеко не останню роль відіграють емоційна та психологічна підтримка.
Часто в процесі прийому медикаментів або через вроджені особливості формується стійкість до призначених лікарями ліків. Такі небезпечні ситуації вимагають грамотного підходу до лікування.
Більшість пацієнтів приймає для лікування захворювання медикаменти. При появі сильної кровотечі, інфекції або ускладнень може знадобитися хірургічне втручання для видалення хворої кишки. Хірургія — єдиний спосіб повністю позбутися виразкового коліту.
Симптоми виразкового коліту приходять і йдуть. Періоди ремісії можуть тривати місяці й навіть роки. Пацієнтам і лікарям необхідно разом вирішувати, чи продовжувати прийом ліків під час ремісії. Спостерігаються випадки, коли припинення прийому медикаментів під час ремісії призводить до рецидиву.
Виразковий коліт — довічне захворювання, яке можна вилікувати, але можна й полегшити його симптоми. Необхідні регулярні медичні огляди, а заплановані колоноскопії важливі для підтвердження того, що виразковий коліт перебуває під контролем і не прогресує.
Хірургічне втручання
Хірургічне втручання призначають, якщо коліт прогресує, а медикаментозне лікування не дає очікуваних результатів. Операція назавжди усуває симптоми виразкового коліту, оскільки впливає тільки на товсту кишку, не зачіпаючи інші частини кишкового тракту.
25–45% пацієнтів видаляють орган через сильну кровотечу, розрив товстої кишки або ризик розвитку раку. Вибір хірургічної процедури індивідуальний.
Серед поширених операцій — проктоколектомія з ілеостомією. Хірург видаляє всю кишку, включно з прямою. Під час ілеоанального анастомозу, або операції з проходу, тонка кишка з’єднується з анусом. Така операція не вимагає стоми, коли тонка кишка витягається через черевну стінку й спорожнюється в мішечок, прикріплений до зовнішньої частини живота. Рішення про проведення операції з проходу, на відміну від створення стоми, залежить від ситуації пацієнта.
Перевага ілеоанального анастомозу полягає в тому, що в процесі виділення пацієнту не потрібно використовувати спеціальні мішечки. Кишечник працює частіше, кал водянистий. Причиною тому є відсутність товстої кишки, яка всмоктує калову рідину.
Дієтотерапія
Домашня дієтотерапія стає невід’ємною частиною життя хворого. Дієта на основі рідких страв вважається кращим способом лікування діареї — одного з симптомів виразкового коліту. Чисті рідини абсорбуються в шлунку, ніякі відходи не надходять у товсту кишку, дозволяючи їй відпочити. Чистими некарбонованими рідинами вважаються ті напої, крізь які можна щось побачити; у цю групу входять і желейні продукти.

Форма і ступінь розвитку коліту — причини, згідно з якими хворі переносять ті чи інші продукти. Страждаючим на виразковий коліт рекомендується вести щоденник харчування. Він допомагає ідентифікувати й усунути тригерні продукти, а також виявляє корисні для здоров’я кишечника страви.
Особам з певною харчовою непереносимістю рекомендується уникати цілих груп продуктів. Непереносимість лактози виключає споживання молочних продуктів, а целіакія — продуктів, що містять глютен.
Хворим із запальним захворюванням кишечника рекомендується обмежувати споживання певних продуктів і страв:
- жирні та смажені страви;
- продукти з високим вмістом клітковини (насіння, горіхи, кукурудза);
- сухофрукти та компоти з них, солодощі, шоколад;
- страви з майонезом і варіаціями майонезних соусів.
Категорично не рекомендується споживати кисле, мариноване, солоне й гостре. Прийом спиртних напоїв категорично заборонений.
У процесі лікування виразкового коліту гідратація, або вживання рідин, відіграє основну роль. Під час нападів діареї хворий втрачає величезну кількість вологи. Крім потреби в рідині виникає потреба заповнити втрачену вагу. Бездіяльність призводить до зневоднення, болю в ділянці живота й судом.
Дієти для хворих на виразковий коліт різняться. Якого саме режиму слід дотримуватися, пацієнт з лікарем визначають на підставі клінічної картини:
- висококалорійна дієта;
- дієта з низьким вмістом жирів;
- дієта з низьким вмістом клітковини;
- дієта з низьким вмістом солі;
- безглютенова дієта.
Пацієнти, які не в змозі вживати достатню кількість рідини орально, потребують введення рідин внутрішньовенно. Для деяких захворювань, як-от ішемічний коліт, при якому кровотік у кишечнику вже порушений, адекватна гідратація є ключовим елементом лікування. Заміна електролітів може знадобитися пацієнтам із сильним зневодненням.
Лікарські препарати
Щоб уникнути рецидиву, пацієнтам ні в якому разі не слід ігнорувати прийом лікарських препаратів. Проте позитивний ефект таблеток не варто сприймати як фінішну межу — захворювання може вдарити з новою силою.

Ліки, які використовуються при лікуванні виразкового коліту, можна розділити на дві групи. Рішення про те, який режим прийому ліків слід вибрати, залежить від тяжкості виразкового коліту. Лікарі й пацієнти повинні обговорювати переваги та ризики рекомендованого лікування.
Якщо в пацієнта помірний коліт, першою лінією лікування є використання 5-ASA-агентів — комбінація двох препаратів сульфонаміду й саліцилату, яка допомагає контролювати запалення. Сульфасалазин є найбільш часто використовуваним з цих препаратів. Сульфасалазин приймають доти, доки це необхідно, його комбінують разом з іншими лікарськими засобами. Якщо пацієнт погано справляється із сульфасалазином, він може реагувати на нові агенти 5-ASA. Побічні ефекти препаратів 5-ASA включають нудоту, блювання, печію, діарею й головний біль.
Лікарська терапія захворювання кишечника передбачає прийом мезаламін-похідних (Delzicol, Asacol, Lialda, Pentasa), антибіотиків (Lotrimin) та ципрофлоксацину (Cipro, Ciloxan). Їх також призначають при лікуванні хвороби Крона товстої кишки.
Якщо в пацієнта важка форма коліту або він не реагує на препарати месаламіну, йому виписують кортикостероїди. Ці препарати приймаються під час спалаху, але не використовуються для тривалого підтримання, коли виразковий коліт перебуває в стані ремісії. Кортикостероїди приймаються орально, внутрішньовенно, через клізму або у вигляді супозиторію. Метод прийому залежить від місця та тяжкості запалення.
Довготривале використання кортикостероїдів викликає такі побічні ефекти, як зайве волосся на обличчі, підвищення артеріального тиску, підвищений рівень цукру в крові, остеопороз та інші системні порушення.











