Хоста приваблює передусім листям, а не квітами: саме воно тримає декоративність куща з весни до осені. Рослину вирощували в Китаї та Японії як салатну, а в XIX столітті вона вже росла в садках Англії. Нині це один із найпопулярніших багаторічників для тінистих куточків саду — і один із найпростіших у догляді, якщо одразу правильно визначити місце та ґрунт.
Опис рослини
Розкид розмірів у хости величезний: є гігантські кущі заввишки до 1,5 метра, а є присадкуваті форми висотою всього 10–12 см. Завдяки цьому рослину можна використовувати для оформлення найрізноманітніших садових ділянок — від бордюру вздовж доріжки до солітерної групи в тіні під деревами.
Цінують хосту не за квіти, а за різноманітність листя за формою і кольором. Квіти у вигляді дзвіночків виглядають скромно, тоді як листя створює ту саму пишність, заради якої рослину й садять.
Листя
Листкові пластини хости мають ланцетну, круглу, яйцеподібну, серцеподібну або овальну форму. Забарвлення теж непередбачуване: блакитне, біле, золотисте, зелене з різною облямівкою. Окрема особливість — здатність змінювати колір протягом літа, тому кущ виглядає по-різному в червні та в серпні.
Квіти
Квітконоси піднімаються високо, але самі квіти майже непомітні на тлі декоративного листя. Водночас є сорти з дуже гарними квітами лавандового, світло-лавандового та білого кольору. Біла квітка особливо виграшно виглядає серед зелені в тіні. Деякі сорти вирізняються цікавою формою квітів і приємним ароматом.
Розмір рослин
За висотою хосту умовно поділяють на карликові форми (близько 10 см) і гіганти (до 1,5 метра). Мініатюрні сорти добре почуваються в контейнерах і на передньому плані клумби, великі — у ролі акценту.
Поради щодо вибору сорту
Серед гігантів варто згадати «Блакитний янгол» із темно-блакитними листковими пластинами. Кущ виростає приблизно до 120 см, його облямовують каскади листя й квіти кольору лаванди. Сорт може рости в тіні.
«Біле перо» — ефектна біла хоста, що утворює надзвичайно красивий кущ заввишки 35–50 см. Із землі піднімається витончене біле листя із зеленуватими прожилками, і пластини справді нагадують розкішне пір’я.
Культура примітна невибагливістю до місця вкорінення: більшість хост досить швидко приживається у відкритому ґрунті й легко адаптується після пересадки.
- Хоста — багаторічник, який успішно росте на одному місці без регулярної пересадки 10–30 років.
- Має добрий імунітет до багатьох хвороб, а комахи-шкідники атакують її рідко, що помітно спрощує агротехніку.
- Добре сусідить з іншими садовими рослинами, тому з різних видів і сортів легко складати композиції у відкритому ґрунті.
Як вибрати місце для хости в саду
Щоб рослина стала справжньою окрасою саду, вибирайте місце, яке відповідає кольору її листя. Сорти з жовтою листковою пластиною садять на сонце. Зелені та сині сорти воліють півтінь, та й у тіні вони не втрачають привабливості. Різнокольорові сорти також віддають перевагу півтіні.
Сорти, листя яких не містить хлорофілу (Color Glory, George Smith, Supernova, Dance with Me, Tokudama Aureonebulosa), не варто садити на ділянці, де багато сонця.
Має значення й кислотність ґрунту: хоста любить слабокислий або слаболужний ґрунт із повним набором поживних елементів.
Вибір ґрунту
Щоб багаторічник зберіг сортові якості, йому потрібен родючий слабокислий ґрунт із pH близько 6.
Субстрат можна приготувати самостійно з компонентів, узятих у рівній пропорції:
- земля зі свого саду;
- перегнила подрібнена кора.
Якщо взяти сиру кору, першого року після посадки доведеться вносити більше азотного добрива: кора, що розкладається, забирає азот у хости.
Щоб корінню вистачало кисню, багато квітникарів додають у ґрунт керамзит — він робить субстрат пухкішим, і коріння краще «дихає».
На лужному ґрунті на листі з’являться ознаки хлорозу — воно пожовтіє. У такому разі ґрунт підкислюють рудим торфом, тирсою або хвойним опадом.
Посадка
Якщо саджанці куплено ранньою весною, а на вулиці ще холодно, рослину легко зберегти до посадки:
- Поставте саджанці в ящик, присипавши коріння вологим піском чи торфом.
- Тримайте ящик у прохолодному підвалі або на балконі.
- До висадки в сад саджанець можна прикопати у великий квітковий горщик.
Якщо у вас не кущик, а лише кореневище, перенесіть його в холодильник, присипавши торфом, підріжте коріння до 12–15 см і загорніть у кілька шарів вологої газети.
Для посадки у відкритий ґрунт має встановитися тепла погода без повернення заморозків. Найкращий час — середина або кінець травня. Якщо тепло не настає, хосту все одно можна садити: рослину опускають у посадкову ямку так, щоб кореневище було на 5–6 см нижче рівня землі.
Між рослинами залишають 50–60 см, а для сортів, які швидко розростаються, відстань збільшують. При пересадці готують злегка підкислений ґрунт із добрим дренажем.
Полив
Для соковитості листя хоста потребує регулярного поливу. Важливо не потрапляти на листкові пластини, особливо в сортів із восковим нальотом, тому найкраще підходить краплинний полив.
Часто квітникарі ставлять біля куща перевернуту пляшку з дірочками в пробці — головне, щоб такий пристрій не псував зовнішній вигляд рослини.
Після посадки, якщо літо без дощів, хосту поливають кожні 3–4 дні — доки із землі не з’явиться молодий листок. Поливати можна лише вранці й лише під корінь, не змочуючи листя: на пластинах із восковим нальотом після поливу зверху залишаються негарні плями й розводи. Вечірній полив до того ж приваблює слимаків.
Добриво
Підживлення впливає на колір, пружність і насиченість зеленої маси. Щоб не вносити добрива часто, використовують препарати тривалої дії, розраховуючи потребу на місяці.
Навесні, доки не з’явилося листя, вносять азотні добрива. Азофоска навесні підходить найкраще: під великі кущі — жменя на рослину, під дрібні — столова ложка, під мініатюрні хости — чайна ложка.
Весна й літо для хост — час насичення фарбами, тому добрива NPK у пропорціях 10:10:10 або 20:20:20 підходять саме в цей період росту.
Для обприскування, 2–3 рази за сезон, краще вибирати добрива з хелатами. Підживлення по листку азотними добривами може зашкодити: від надлишку азоту сині кущі набувають зелених відтінків.
Посадка та догляд у відкритому ґрунті передбачають і підживлення органікою — компостом, гноєм. Але в органічних добривах важко простежити пропорції мікроелементів, а без збалансованого NPK листя може змінити колір.
Багато квітникарів рано навесні використовують курячий послід, розсипаючи жменю під рослиною. Коли кущ готується зацвісти, його підживлюють препаратами з калієм і фосфором. Одразу після цвітіння підійде розчин коров’яку. Наприкінці серпня удобрювати вже не треба: хоста готується до зими.
Мульчування
Мульчування зберігає вологість і запобігає утворенню твердої скоринки під кущем.
- Найкращий матеріал — роздроблена кора.
- Під кору варто покласти агротекстиль, щоб позбутися бур’янів.
- Підійдуть також хвойні голки або подрібнені шишки ялини й сосни.
Обережно: під мульчу можуть заповзати равлики й шкодити рослинам.
Обрізка
Якщо листя починає жовтіти, його прибирають, щоб зберегти привабливість куща. Квітконоси після цвітіння теж зрізають, як і частини, уражені грибком.
Розмноження
Хосту розмножують насінням, живцями та поділом кореневища.
Поділ куща
Живцювання проводять у травні та червні. На живці підходять молоді пагони з «п’ятою»; вони укорінюються в умовах підвищеної вологості.
Розмноження живцями
- Відокремте від материнського куща міцний пагін із власним корінням.
- Висадіть живець на окреме місце й накрийте пластиковою пляшкою.
- Тримайте під пляшкою кілька днів.
Поділ кореневища — основний спосіб розмноження. Якщо кущі сильно розрослися, у квітні чи травні їх можна поділити. Восени поділ організовують у серпні чи вересні. Для цієї процедури вибирають кущі віком 4–5 років із розвиненою, потужною кореневою системою. Ділити рослину надто часто не варто, щоб не позбавити її декоративності.
Насінням
Насіння спочатку сіють навесні в горщики й чекають на сходи. Якщо з посівом запізнилися, на початку червня його сіють одразу у відкритий ґрунт. За насіннєвого способу розмноження улюблені хости досягнуть своєї пишності лише на четвертий рік.
Хвороби та шкідники
Із хворобами хости не все так просто. Купуючи нові сорти, можна занести інфекцію на рослини: при покупці квіти хости можуть здатися цілком здоровими, а проблема проявиться вже на ділянці. Саме тому нові саджанці варто деякий час тримати окремо від решти колекції, спостерігаючи за станом листя, і лише потім висаджувати на постійне місце.
