Золотий вус — багаторічна трав’яниста рослина, яку легко впізнати за двома типами пагонів: прямими, схожими на стебло, та горизонтальними, схожими на вуса. Саме через ці пагони вона й отримала свою народну назву. Рослина походить із Південної Америки, але прижилася на підвіконнях у багатьох українських оселях. У народній медицині її використовують для лікування хвороб кишечника, цукрового діабету, ожиріння та інших недуг. Водночас офіційна медицина не дає точного підтвердження цілющих властивостей золотого вуса, тому перед застосуванням рослини з лікувальною метою варто проконсультуватися з лікарем.
Опис рослини
Золотий вус, або каллізія запашна (з грецької — «красива лілія»), у природному середовищі виростає до 2 метрів, а в домашніх умовах — до 1 метра. Листки довгі, великі, видовжені: верхній бік зазвичай темно-зелений, нижній — із фіолетовим відтінком. Довжина одного листка сягає 18–20 см.
Рослина має пагони двох типів — прямостоячі та горизонтальні. Горизонтальні пагони (вуса) складаються з колінець фіолетового кольору довжиною до 10 см. Лікарськими властивостями наділений лише той золотий вус, на якому не менше 9 горизонтальних пагонів. Горизонтальні пагони з’являються навесні, на їхніх кінцях формуються розетки листя, за допомогою яких каллізія розмножується. Квітки в рослини дрібні й ароматні, але в домашніх умовах каллізія цвіте дуже рідко.
Хімічний склад
Основу хімічного складу золотого вуса становлять флавоноїди та стероїди. Рослина також багата на мікроелементи й вітаміни групи P.
Флавоноїди — біологічно активні речовини, рослинні пігменти, які, потрапляючи в організм людини, змінюють активність ферментів. Значна кількість рослинних пігментів підтримує молодість організму завдяки антиоксидантній дії.
Стероїди — речовини з високою біологічною активністю. Вони впливають на обмін речовин і серцево-судинну систему, мають протизапальну дію.
Крім того, до складу золотого вуса входять:
- Алкалоїди — у вигляді щавлевої, лимонної та яблучної кислот.
- Дубильні речовини — містяться в кожній трав’янистій рослині в різній пропорції та надають в’яжучої дії.
- Гіркоти — сполуки, що впливають на залози внутрішньої секреції та шлунково-кишковий тракт.
- Сапоніни — органічні сполуки, які сприяють відхаркувальній дії.
- Кумарини — ненасичені ароматичні складні ефіри.
- Ефірні олії — леткі суміші, що мають заспокійливу дію.
- Мікроелементи — у золотому вусі багато міді, заліза та хрому.
- Нікотинова кислота (вітамін PP) — покращує травний процес, регулює баланс холестерину в крові.
Корисні властивості
Багатий склад речовин у каллізії дає змогу використовувати її як потужний антисептик. Нею лікують такі шкірні захворювання, як лишай, виразки, кістозні новоутворення. Рослинні фітостероли у складі чинять антибактеріальну дію, знищують ракові клітини, руйнують холестеринові бляшки.
Хром — життєво важливий елемент для організму людини. Вміст цього мікроелемента в соку й листках золотого вуса позитивно впливає на метаболізм вуглеводів і на рівень цукру в крові. Нестача хрому в організмі призводить до розвитку серцево-судинних захворювань, порушення роботи ендокринної системи та є одним із чинників захворювання на цукровий діабет.
Мідь і сірка у складі золотого вуса протистоять розвитку інфекцій та дії радіаційного випромінювання, очищають кров і уповільнюють процес старіння шкіри.
Кверцетин — біологічний антиоксидант, який допомагає при хронічних захворюваннях дихальної системи, алергічних реакціях шкіри, проблемах із серцево-судинною системою. За нестачі вітамінів золотий вус добре заповнює дефіцит вітаміну C.
Народні рецепти
У народі золотий вус вважають ліками від ста недуг. Для лікування використовують сік, стебла й листя, які зрізують біля основи розеток. Із них готують різноманітні настої, настоянки, мазі, олії, бальзами.
Перш ніж братися до приготування препарату, листя каллізії потрібно витримати 3 дні в холодильнику. Пагони й стовбур рослини зберігаються в таких самих умовах 14–15 днів.
Сік
Сік золотого вуса — частий компонент народних рецептів. Він має властивості, які використовують як протинабряковий, протизапальний та антиоксидантний засіб. Сік додають у мазі, олії, настої й відвари.
Щоб отримати сік, потрібно зірвати листя й стебла, помити їх і подрібнити. Сировину помістити в глибоку тару, залити кип’яченою водою та залишити випускати сік на ніч. Уранці отриманий склад процідити через марлю.
Сік золотого вуса можна зберігати протягом 24 годин. Щоб продовжити термін зберігання, його слід змішати з медом або спиртом. Концентрований сік золотого вуса також можна придбати в аптеці.
Відвар
Рецепти відварів із золотого вуса використовують для лікування найрізноманітніших хвороб. Порівняно з настоянками, вони не потребують тривалого готування, що дає змогу оперативніше реагувати на раптові прояви недуг. Відвари можуть бути лише із золотого вуса, а також у поєднанні з іншими лікарськими рослинами або медом. Готують їх тільки в емальованому посуді.
Поява аденоми передміхурової залози пов’язана з порушенням обміну речовин. Розростання залози призводить до здавлення сечовипускального каналу й сильного утруднення сечовипускання. Лікування проводять під контролем лікаря-уролога, і воно може доходити до операції. На початковій стадії хвороби використовують терапевтичні методи, за яких можна застосовувати відвар із золотого вуса. Необхідні інгредієнти:
- 1 подрібнений листок золотого вуса;
- 4 ч. л. сухого подрібненого листя ліщини.
Інгредієнти поміщають у посуд і ставлять на вогонь. Суміш доводять до кипіння й залишають на вогні 5–10 хвилин. Приготований відвар охолоджують і зберігають у темному місці. Засіб приймають по 1 ст. ложці 3 рази на день за 20 хв до їди. Курс проводять раз на півроку протягом 2 тижнів.
Відвар для поліпшення зору при короткозорості готують так: потрібно подрібнити 1 листок рослини, насипати в глибоку ємність і залити 1,5 л гарячої води. Суміш кип’ятити 10–15 хвилин і настоювати під кришкою 3–4 години. Відвар приймати 3 рази на день по 2 ч. л. за 20–30 хвилин до їди. Курс дотримуватися так: 10 днів приймання, 5 днів перерва і знову курс на 14 днів.
Бронхіт — запалення нижніх дихальних шляхів, яке супроводжується нападами кашлю, підвищеною температурою, слабкістю, виділенням мокротиння. Для якнайшвидшого одужання рекомендують такий рецепт: 1 подрібнений листок і 250 г меду покласти в глибокий посуд і залити 200 мл теплої води. Суміш кип’ятити 1 годину на слабкому вогні, охолодити, перекласти в скляний або керамічний посуд. Курс лікування відваром проводити протягом усієї хвороби. Приймати 2 рази на день по 2 ч. л. за 30 хв до їди.
Бородавки — доброякісні новоутворення, які виникають через проникнення вірусів у шкіру. Найчастіше інфекція вражає шкіру обличчя й рук. У традиційній медицині від бородавок позбавляють хірургічним методом. У народній медицині існує багато терапевтичних методів, зокрема із застосуванням листя золотого вуса. Для відвару потрібно:
- 2 подрібнені листки золотого вуса;
- 2 ч. л. подрібненого листя чистотілу.
Інгредієнти змішати, залити водою й кип’ятити 15 хвилин. Відвар настоювати 3 години, процідити й зберігати в прохолодному темному місці. Рідину наносити на бородавки за допомогою ватного диска на 3–5 хвилин 3–4 рази на добу.
Кон’юнктивіт — запалення слизової оболонки ока, яке спричиняє сльозотечу, світлобоязнь, свербіж, печіння, виділення з очей. Протизапальні властивості золотого вуса дають лікувальний ефект при легких формах хвороби. Найкращий результат досягається з додаванням ромашки — ця лікарська квітка здатна заспокоїти біль, зняти почервоніння й зменшити запалення.
Для відвару потрібно змішати 1 листок золотого вуса і 2 ст. л. квіток ромашки аптечної. Суміш залити 0,5 л окропу й залишити на вогні 5–10 хвилин. Відвар настоювати 1–2 години, процідити й зберігати в темному місці. Для застосування просочувати відваром ватні диски й робити компреси на очі на 3–5 хвилин 2 рази на день.
Настій
Завдяки протизапальній та антисептичній дії настої з рослини використовують для лікування синців, забоїв, артритів і навіть грипу. Наявність великої кількості антиоксидантів допомагає в боротьбі з передчасним старінням.
Для настою від передчасного старіння шкіри обличчя потрібно 2 ст. л. листя золотого вуса залити 2 склянками окропу. Настоювати 5–6 годин за кімнатної температури, зберігати в холодильнику. З настою рекомендують робити крижані кубики й протирати ними обличчя щоранку. Для боротьби із симптомами грипу настій із золотого вуса змішують із настоянкою ехінацеї у пропорції 2:1 і приймають 3 рази на день по 1 ст. л. за 30 хвилин до їди.
Для лікування отиту сік золотого вуса застосовують як зовнішньо, так і внутрішньо. Для компресу достатньо змочити ватний тампон у соку й вкласти його у вушну порожнину, залишаючи на ніч. Під час лікування отиту корисно пити настій золотого вуса по 2 ст. л. за 30–40 хвилин до їди 3 рази на день.
Спиртова настоянка
Спиртова настоянка допомагає позбутися різноманітних захворювань. Взаємодія рослини і 70%-го спирту допомагає в боротьбі проти застудних і бронхолегеневих захворювань, проти аменореї та міоми, у лікуванні аденоми передміхурової залози, благотворно впливає на ендокринну систему й обмін речовин. Залежно від потреби настоянку втирають у шкіру, п’ють, використовують як компреси. Настоянку можна готувати на основі колінець і листя рослини.
Для приготування настоянки використовують пагони, на яких мінімум 5 колінець. Розетку на кінці пагона зазвичай зрізають і використовують для нової посадки. Потрібний обсяг спирту розраховують за кількістю використовуваних колінець. У середньому на 1 колінце припадає 20 мл спирту або горілки.
Мазь
Мазь із золотого вуса готують на основі жирової бази — найчастіше використовують несолоне свиняче сало, дитячий крем або вазелін. До бази додають сік або подрібнене листя каллізії. Таку мазь у народі застосовують зовнішньо для розтирання при болях у суглобах, для загоєння ран і при шкірних проблемах. Зберігати мазь потрібно в холодильнику не довше ніж 2 тижні.
Застереження та протипоказання
Попри широке використання в народній медицині, золотий вус має протипоказання. Його не рекомендують застосовувати дітям, вагітним і жінкам у період лактації. Також рослина протипоказана при індивідуальній непереносимості та алергічних реакціях.
Важливо пам’ятати, що офіційна медицина не підтверджує лікувальних властивостей золотого вуса. Тому самолікування може бути небезпечним. Перед початком прийому будь-якого засобу на основі каллізії обов’язково проконсультуйтеся з лікарем. Особливо це стосується людей із хронічними захворюваннями та тих, хто приймає лікарські препарати, адже можливі взаємодії.
Не варто перевищувати рекомендовані дози й тривалість курсів. Якщо під час прийому з’явилися будь-які побічні реакції — нудота, висип, погіршення самопочуття, — слід негайно припинити застосування й звернутися до лікаря.
