Ісландський мох, або цетрарія ісландська, — це лишайник, який у народній медицині цінують за виражену муколітичну, протизапальну й антибактеріальну дію. Він росте повільно, вимагає чистого довкілля й накопичує речовини, які пояснюють його лікувальні властивості. Нижче — морфологічний опис, хімічний склад, перевірені рецепти та застереження, які варто знати до початку будь-якого самолікування.
Морфологічний опис цетрарії
Цетрарія ісландська поширена на європейському континенті, а також в Австралії та Африці. Як і більшість лишайників, вона оселяється на пнях дерев, кам’янистих поверхнях або ґрунті. Її можна знайти в соснових борах, тундрі, гірській місцевості та навіть на болотах. Улюблені субстрати — пісковики й торфовища, трав’янисті схили, добре освітлені гірські масиви. Росте цетрарія лише в умовах високої екологічної чистоти, тому забруднені райони для неї непридатні.
Ісландський лишайник — багаторічна рослина лапатої форми. Його листки виглядають як плоскі вузькі стрічки, що перекручуються в різних частинах. Колір і форма залежать від умов зростання й варіюються від коричневого до зеленого та навіть білувато-бежевого.
Розмножується цетрарія вегетативно, нестатевим і статевим шляхом, а росте вкрай повільно — це відрізняє її від багатьох інших лишайників.
Як заготовляють і зберігають сировину
У лікувальних цілях використовують слань рослини, яку заготовляють переважно восени. Очищений ісландський мох просушують у промислових умовах або природним способом — на повітрі. Висушений лишайник зберігає цілющі властивості протягом 24 місяців, якщо тримати його в сухому й прохолодному місці.
Хімічний склад і чому він працює
Лікувальні властивості лишайника стають зрозумілішими, якщо розглянути його хімічний склад. У тканинах рослини містяться елементи з біологічною активністю. Найчастіше з неї готують водні препарати: така обробка сприяє активному переходу глюкози, вуглеводів і поживних речовин у рідину.
Високу поживну цінність цетрарії теж пояснюють науково: у слані міститься приблизно 80% полісахаридів. Вживання рослини помітно покращує перистальтику й стан слизової оболонки шлунково-кишкового тракту — це пов’язують із наявністю хітину, який поводиться як сорбент.
Гіркий смак ісландського моху — результат лишайникових органічних кислот у його тканинах. Зокрема, це уснінова кислота, природний антиоксидант із високим антибактеріальним та протимікробним ефектом. Саме її присутність дає змогу застосовувати рослину при туберкульозі та інших захворюваннях, спричинених активністю грампозитивних бактерій. Крім того, в рослині є слиз, протеїни, натуральний віск, камедь, тритерпени, вітаміни, низка мікроелементів і нафтохінон.
Корисні властивості ісландського моху
Зібрана самостійно або придбана в аптеці сировина ісландського лишайника в подрібненому вигляді має виражені лікувальні властивості. У чистому вигляді мох застосовують як протизапальний і протимікробний засіб для лікування ранових, опікових і бактеріальних уражень шкіри. Найчастіше ж у медицині використовують водні розчини — відвари, чаї, настої. Їх призначають при захворюваннях респіраторної системи, зокрема при астмі, бронхіті, кашлюку, туберкульозі та запаленні легень.
У рослини сильний муколітичний ефект: вона швидко розріджує мокротиння, що накопичилося в бронхах і легенях, і сприяє його виведенню. Біологічно активні речовини захищають слизову оболонку від приєднання повторних інфекцій та негативного впливу інших чинників.
Фармацевтичні препарати й народні засоби з ісландського моху широко застосовують у терапії запалень слизових оболонок носової та ротової порожнини: при стоматиті, тонзиліті, гаймориті тощо. Основні форми застосування — полоскання та інгаляції.
Слизова текстура відварів на основі лишайника допомагає нормалізувати стан стінок шлунково-кишкового тракту в період загострення хронічних захворювань. Рослина має природний анестетичний ефект, тому хворі на виразку вживають цетрарію разом з їжею — це усуває больовий симптом під час їди, спричинений ураженням слизової. Натуральна гіркота ісландського моху активізує апетит і нормалізує травлення. Відвар із рослини зміцнює імунітет і дає профілактичний ефект у запобіганні вірусним інфекціям.
Також ісландський мох застосовують для лікування та профілактики таких станів:
- депресивні розлади, неврози;
- порушення в роботі ендокринної системи.
Застосування в народній медицині
У нетрадиційній медицині складено чимало рецептів, де основним компонентом є ісландський мох. Залежно від типу захворювання технологія приготування засобу та його форма різняться.
Виділяють такі способи приготування цетрарії в лікувальних цілях:
- Настій на воді. 15–20 г сухого лишайника заливають холодною водою, кип’ятять і приймають охолодженим і процідженим. Другий спосіб приготування настою нагадує заварювання чаю: щіпка сировини на склянку окропу.
- Слизовий відвар. Дві столові ложки подрібненої висушеної рослини засипають у каструлю, додають 1 л холодної води. Варять на повільному вогні півтори години, проціджують гарячим і залишають настоятися під кришкою. Готовий відвар має слизову консистенцію; у холодильнику він зберігається 48 годин.
- Настоянка на спирті. Три столові ложки сухого моху залити склянкою медичного спирту й настоювати в темному прохолодному місці тиждень. Приймати по 10–15 крапель на ложку води або накапати настоянку на шматочок цукру й потримати в роті.
Ісландський мох використовують і для компресів, мазей та загоювальних кремів. За основу зазвичай беруть рослинну олію або нейтральний дитячий крем, куди підмішують розтертий лишайник. В аптеках продаються готові косметичні засоби з цетрарією, тому такий спосіб застосування не надто популярний.
При кашлі та бронхіті
При гострих респіраторних захворюваннях із сильним кашлем і при бронхіті відвари на рослинній основі здатні швидко принести полегшення. Ісландський мох не виняток. Щоб гіркий смак настою не заважав його вживати, засіб краще готувати на молоці.
Спочатку засипте в емальовану каструлю 10 г сушеної цетрарії, залийте холодним молоком — достатньо однієї склянки. Доведіть до кипіння, зменште вогонь і варіть під кришкою ще 30 хвилин. Процідіть молоко й остудіть. Пити відвар потрібно на ніч, перед сном. Якщо ви паралельно приймаєте муколітичні та відхаркувальні препарати, порадьтеся з лікарем, який призначив лікування, щодо можливості поєднувати засоби.
При туберкульозі
При інфекційному захворюванні легеневої системи, спричиненому мікобактеріями, організм помітно слабшає. Для відновлення захисних функцій і загального тонусу використовують лікувальний настій ісландського моху. Готують його стандартним способом, але перебіг лікування багато в чому залежить від способу приймання.
20 г сушеної подрібненої цетрарії ісландської залийте склянкою окропу й настоюйте під кришкою 1,5–2 години. Після охолодження процідіть і пийте перед їжею. Дозування для дорослих — три столові ложки, дітям дають значно меншу порцію, близько однієї чайної ложки. Курс лікування триває 30 днів, після чого роблять перерву на два тижні. Для контролю стану регулярно відвідуйте пульмонолога й повідомляйте про симптоми та динаміку захворювання.
При захворюваннях шлунково-кишкового тракту
Порушення роботи шлунково-кишкового тракту супроводжується серйозними симптомами: диспепсією, спазмами й болями, втратою апетиту, розладом випорожнень. При діагностованому гастриті або виразці уражена слизова оболонка стінок шлунка чи дванадцятипалої кишки вкривається виразками. На цьому тлі травлення помітно ускладнюється, адже пацієнт відчуває постійний біль під час кожного приймання їжі та в проміжках між ними. У такі періоди потрібна легка поживна їжа, яка насичує організм і швидко перетравлюється, не навантажуючи шлунок.
Один із варіантів — такий народний рецепт: склянку висушеного лишайника подрібніть у блендері, змішайте з мюслі (беріть натуральні пластівці без добавок). Отриману суміш залийте нежирним кефіром або молоком і залиште на 1,5–2 години. З’їдати її краще замість сніданку або на полуденок. Перед вживанням підігрійте страву в мікрохвильовці 10–20 секунд, щоб не їсти її холодною: хворий шлунок погано переносить температурні перепади.
При нежиті
Надмірне виділення муконазального секрету при застуді або алергії, яку супроводжує запалення слизової носа, завдає великого дискомфорту. Нежить, що триває кілька днів, обтяжує перебіг захворювання і сама стає серйозною проблемою.
Щоб її позбутися, спробуйте парову інгаляцію на основі відвару з цетрарії. Щіпку ісландського моху киньте в каструлю з киплячою водою й дочекайтеся, поки вона набуде характерного забарвлення. Трохи остудіть рідину, інакше сильна пара обпече слизову. Нахиліть голову над водою й накрийтеся рушником. Вдихайте пару від відвару носом протягом 7–10 хвилин. Не виливайте його: відвар можна використати ще двічі — загалом на день знадобиться три інгаляції. Додатково слизову можна промивати теплим настоєм рослини.
Для щитоподібної залози
Йод, що міститься в живій цетрарії, позитивно впливає на функцію щитоподібної залози при захворюваннях, викликаних недостатністю цього мікроелемента в організмі. Щоб приготувати лікувальний засіб на основі ісландського моху для поліпшення роботи щитоподібної залози, знадобиться натуральний йогурт без добавок (250 мл). Додайте в нього подрібнену рослину (20 г) і невелику кількість липового меду.
Протипоказання та застереження
Ісландський мох не належить до засобів, які можна приймати без обмежень. Через високий вміст йоду його не варто застосовувати при підвищеній функції щитоподібної залози та індивідуальній непереносимості компонентів. Гіркота й слизова консистенція відварів подразнюють шлунок при загостренні виразкової хвороби, тому в такі періоди дозування й форму засобу узгоджують із лікарем.
Спиртові настоянки протипоказані дітям, вагітним і жінкам у період лактації, а також людям, які керують транспортом або працюють із механізмами. Парові інгаляції не проводять при підвищеній температурі тіла, схильності до носових кровотеч і при гнійних процесах у носовій порожнині.
Окремо варто наголосити: застосування цетрарії при туберкульозі, виразці, гастриті чи захворюваннях щитоподібної залози не замінює призначеної терапії. Народні засоби тут відіграють допоміжну роль, а будь-які зміни в схемі лікування узгоджують із лікарем. Дітям, вагітним і людям із хронічними захворюваннями не варто починати приймання без консультації з фахівцем.
Часті запитання
Чи можна замінити ісландським мохом призначені ліки?
Ні. Відвари й настої цетрарії застосовують як допоміжний засіб, а основне лікування призначає лікар. Самовільна відмова від препаратів, особливо при туберкульозі чи виразковій хворобі, небезпечна для здоров’я.
Скільки зберігається суха сировина?
Висушений ісландський мох зберігає властивості до 24 місяців у сухому прохолодному місці. Готовий слизовий відвар у холодильнику придатний протягом 48 годин.
Чому відвар такий гіркий?
Гіркота зумовлена лишайниковими органічними кислотами, насамперед усніновою. Саме ці сполуки значною мірою відповідають за антибактеріальний і протимікробний ефект.
