Атопічний дерматит належить до найскладніших алергічних уражень шкіри. Зазвичай хвороба вперше дається взнаки в ранньому віці — приблизно від одного до п’яти років. Її виникнення зумовлене спадковістю, але самі прояви свідчать про серйозні порушення в роботі імунної системи. Лікування атопічного дерматиту в дітей — процес тривалий і багатоетапний, який супроводжує людину протягом усього життя.
Причини атопічного дерматиту
Сучасна медицина класифікує атопічний дерматит як спадкове захворювання. Якщо клінічні прояви є в обох батьків, імовірність передати хворобу дитині становить близько 80%. У дев’яти з десяти пацієнтів діагноз «атопічний дерматит» уперше встановлюють у перші 4–5 років життя. Повне одужання в клінічному розумінні, на жаль, неможливе — йдеться радше про контроль над хворобою.
Генетична схильність — основна причина атопічного дерматиту. Водночас існують чинники, які діють як каталізатор загострення або «механізм запуску» хвороби:
- порушення режиму харчування жінки під час вагітності та лактації;
- штучне вигодовування, раннє введення прикорму;
- стресові ситуації в перші пів року життя немовляти — інші захворювання, розлука з матір’ю, прорізування зубів, різкі перепади температури;
- несприятлива екологічна ситуація в місці проживання дитини: висока концентрація токсинів у повітрі, тютюновий дим у помешканні, наявність домашніх тварин.
Розпізнати атопічний дерматит у дитини можна за низкою симптомів. Якщо зафіксувати захворювання на початковій стадії, процес вдається зупинити або навіть повернути назад.
Симптоми атопічного дерматиту в дітей
Підступність атопічного дерматиту в тому, що його симптоми досить розпливчасті й нагадують картину десятків інших дерматологічних захворювань. Уважний батько чи мати, найімовірніше, помітить проблему зі шкірою в дитини, але остаточний діагноз може поставити лише фахівець.
Типова симптоматика виглядає так:
- свербіж, який посилюється вночі;
- характерні ознаки екземи: порушення структури шкіри, сухість і стягнутість поверхні, почервоніння, розтріскування, мокнуті ділянки, бульбашкові висипання, лускатість;
- дитина стає неспокійною, плаксивою;
- ділянки ураження збільшуються й поширюються на нові зони.
Існує й так званий безсимптомний атопічний дерматит. Для нього характерні сухість і лущення шкіри за типом іхтіозу у фазі ремісії. Відзначають гіперлінеарність на долонях, тобто підвищену складчастість. Можлива поява рогових папул (кератозу) або фолікулярних папул блискучого тілесного відтінку.
Діагностика
Перелічені симптоми складають класичну клінічну картину атопічного дерматиту. Однак остаточний висновок не можна робити, спираючись лише на симптоматику. Потрібен комплекс лабораторних досліджень і консультації лікарів різних спеціальностей.

Етапи лабораторної діагностики атопічного дерматиту:
- скарифікація (алергопроби шкіри), внутрішньошкірні проби, провокаційна проба;
- загальний і біохімічний аналізи крові;
- імунограма та протеїнограма;
- аналізи на глікемічний і глюкозуричний профіль;
- проба на антитіла до паразитів;
- аналізи калу й сечі: загальний, копрограма, бактеріологічний аналіз.
Гістологічні аналізи епідермісу при атопічному дерматиті виявляють розширення капілярів.
Класифікація атопічного дерматиту
Строго кажучи, чітко виділеної класифікації для цього захворювання немає. Однак існує робоча систематизація, завдяки якій розрізняють стадії та форми перебігу хвороби. Це допомагає лікарю підібрати відповідне лікування й окреслити необхідні профілактичні заходи.
Передусім визначають першочергову причину атопічного дерматиту:
- алергія на харчові продукти;
- сенсибілізація, спровокована продуктами життєдіяльності пилових кліщів або грибків;
- епідермальна сенсибілізація — алергія на виділення зі шкіри свійських тварин.
Залежно від віку розрізняють три форми атопічного дерматиту:
| Форма | Характерні прояви | Типова локалізація |
|---|---|---|
| Рання дитяча | Червоні набряки, дрібні везикули | Обличчя (щоки), крім носогубної зони, ліктьові згини, ділянки під колінами, сідниці |
| Дитяча | Набряклі висипання й почервоніння, потовщення та кіркові утворення, що зливаються, посилення шкірного малюнка | Згинальні поверхні, тулуб |
| Підліткова | Скупчення червонуватих бляшок без чітких меж, суха розтріскана шкіра | Згинальні поверхні кінцівок |
Сучасна медицина визначає три типи атопічного дерматиту за поширеністю осередків ураження шкіри:
- обмежений — локальні осередки на ліктьових і підколінних згинах, зап’ястях, частково на шиї; свербіж помірної інтенсивності;
- поширений — уражено близько 5% шкірного покриву із захопленням прилеглих зон (кінцівки, спина, груди); шкіра поза ураженими ділянками набуває землистого відтінку;
- дифузний — найтяжча форма: ураження охоплюють 90–95% шкіри, крім шкіри на підошвах, долонях і носогубній зоні; супроводжується сильним минаючим свербінням.
Стадії розвитку захворювання
У класичному типовому вияві атопічний дерматит проходить чотири стадії:

- Початкова. Визначається схильністю дитини до розвитку алергії внаслідок спадковості, уроджених або набутих особливостей функціонування організму. Якщо терапію розпочато своєчасно, розвиток атопічного дерматиту можна зупинити.
- Стадія виражених змін. Інша назва — період загострення; поділяється на гостру й хронічну фази.
- Ремісія. Тимчасове згасання або припинення симптомів. Тривалість може становити від кількох тижнів до кількох років.
- Клінічне видужання. Ремісія, триваліша за три роки. Повним одужанням пацієнта це не вважають.
Лікування атопічного дерматиту в дітей
Будь-яка терапія, спрямована на подолання атопічного дерматиту, має відбуватися під контролем лікаря. Саме він підтвердить або спростує діагноз і призначить препарати, доречні для конкретної дитини.
Багато алергічних проявів інших захворювань мають симптоми, схожі на атопічний дерматит. Якщо лікуватися самостійно, це може спровокувати погіршення стану дитини.
Загальний підхід до лікування атопічного дерматиту охоплює:
- сувору гіпоалергенну дієту;
- прийом антигістамінних препаратів;
- заходи з детоксикації організму;
- використання протизапальних медикаментів;
- регенерацію шкірних покривів за допомогою вітамінізованої косметики, спеціальних мазей і гелів;
- прийом седативних засобів для нормалізації стану нервової системи;
- курс антибактеріальної терапії в разі інфікування пошкоджених ділянок шкіри;
- відновлювальну терапію, зокрема відпочинок на рекомендованих бальнеологічних курортах.
Важливо пам’ятати: і в стадії ремісії, і в період загострення атопічний дерматит потребує відповідної терапії. Її етапи пояснить і проконтролює лікар-дерматолог, який спостерігає дитину.
Немедикаментозні методи
Засоби на основі фітокомпонентів застосовують як підтримувальну терапію. Трапляється, що саме надмірне споживання медикаментів провокує загострення чи рецидиви. У таких випадках дитині призначають терапію із засобами на натуральних інгредієнтах — це дає змогу мінімізувати алергічні реакції. У лікуванні атопічного дерматиту можна випробувати різні рецепти народної медицини, але стежте, щоб до їхнього складу не входили трави, здатні спровокувати додаткову алергію.
Рослину застосовують у формі відвару або настою. Столову ложку сухої подрібненої сировини заливають 200–300 мл води й доводять до кипіння. Розчин відстоюють, доки рідина не набуде темно-коричневого відтінку. В охолодженій рідині змочують марлеву пов’язку й накладають на уражену ділянку шкіри на 20–25 хвилин. Процедуру повторюють тричі на добу.
30–50 грамів сушеної трави заварюють склянкою окропу протягом пів години. Готовий настій додають у ванну, в якій купатимуть малюка. Макуху загортають у марлю й прикладають до уражених місць. Разом із настоєм барвінку у воду можна додавати відвар меліси.
Плоди рослини мають слизову м’якоть, що оточує насіння, у якій міститься чимало флавоноїдів, вітамінів, мікроелементів, а також жирні олії та лінолева кислота. Ними успішно лікують уражену шкіру при атопічному дерматиті: плоди подрібнюють ножем і заливають окропом. Настояну протягом 12 годин рідину приймають теплою.
10 г висушених квіток рослини заварюють у 500 мл води, доводять до кипіння, а потім тримають на водяній бані 15 хвилин. Остуджений відвар дають дитині по 50 мл перед кожним прийманням їжі. Він має виражений протизапальний ефект і знімає свербіж.
Мило на основі березового дьогтю підсушує мокнуті виразки й знімає запалення. Приготувати його можна самостійно. Візьміть будь-яке дитяче мило (100 г), подрібніть і розтопіть на паровій бані. Додайте дві столові ложки березового дьогтю й долучіть 100 мл води. Розмішайте до однорідної маси й залийте у формочки. Перед першим використанням нанесіть трохи мила на шкіру на згині ліктя в дитини — якщо почервоніння не з’явилося, усе гаразд.
Медикаментозні методи
Фармацевтичні препарати для лікування атопічного дерматиту показані в період рецидиву й загострення, а також при тяжких формах перебігу захворювання. Їхнє застосування переслідує конкретні цілі:
- полегшити або зменшити свербіж;
- зупинити запальні процеси на шкірі;
- досягти косметичного й естетичного ефекту — зняти почервоніння, усунути лущення та розтріскування;
- забезпечити психологічний ефект: заспокоїти дитину, нормалізувати її емоційний стан;
- досягти максимального рівня життєвого комфорту.
Медикаментозне лікування атопічного дерматиту базується на комплексному прийомі препаратів із різних груп. При атопічному дерматиті шкіра сушиться, розтріскується, можлива кровоточивість і посилення болю. Для зняття таких проявів лікар підбирає індивідуальну схему — самолікування тут неприпустиме.
Догляд за шкірою та профілактика загострень
Поза загостренням основне завдання батьків — підтримувати шкірний бар’єр дитини. Регулярне зволоження, м’які мийні засоби без агресивних ароматизаторів, вільний одяг із натуральних тканин і контроль за температурою в помешканні зменшують імовірність рецидивів. Не менш важливо виявити й усунути побутові алергени: пил, цвіль, шерсть тварин, тютюновий дим.

Атопічний дерматит — хронічне захворювання, і його не можна вилікувати раз і назавжди. Проте послідовний догляд, дотримання рекомендацій лікаря та своєчасне реагування на перші ознаки загострення дають змогу тримати хворобу під контролем і забезпечити дитині комфортне повсякденне життя.











