Артеріальна гіпертензія давно перестала бути хворобою винятково старшого віку. Серед чоловіків призовного віку стійке підвищення тиску трапляється дедалі частіше, і саме тому питання «чи беруть до армії з гіпертонією» залишається одним із найпоширеніших на військово-лікарській комісії. Відповідь залежить не від самого факту підвищеного тиску, а від стадії хвороби, ступеня ризику, підтвердженої документами картини перебігу та супутніх ускладнень.
Військова служба — це постійні фізичні навантаження, нічні підйоми, стрес і казармені умови, які неможливо підлаштувати під потреби людини з нестабільним тиском. Саме тому комісія оцінює не окремий показник тонометра, а цілісний клінічний діагноз. Нижче — як розподіляються категорії придатності, які обстеження потрібні та які документи справді впливають на рішення.
Категорії придатності та стадії захворювання
Щоб зрозуміти, з яким тиском не беруть до армії, варто спершу розібратися в категоріях придатності, які присвоює військово-лікарська комісія:
- «А» — людина здорова, протипоказань немає. Такий призовник може потрапити до будь-яких військ без обмежень.
- «Б» — придатний до служби, але з обмеженнями щодо роду військ.
- «В» — обмежено придатний: служба у воєнний час або зарахування до запасу в мирний час.
- «Г» — тимчасово непридатний. Таку категорію надають, коли хвороба потребує лікування чи додаткового обстеження, і вона дає відстрочку орієнтовно від шести місяців. Після її завершення призовник проходить комісію повторно, де категорію або продовжують, або змінюють.
- «Д» — непридатний до військової служби з виключенням із військового обліку.
Окремо варто наголосити: самі цифри тиску не «перетворюються» на категорію автоматично. Рішення ухвалюють за сукупністю — стадія гіпертонічної хвороби, ступінь підвищення, наявність ураження органів-мішеней і супутніх діагнозів.
Як співвідносяться стадії гіпертонії та групи інвалідності
Гіпертонія та армія практично несумісні, якщо пацієнту вже присвоєно групу інвалідності, а вона залежить від стадії захворювання:
| Стадія гіпертонічної хвороби | Група інвалідності |
|---|---|
| Перша стадія | Третя група |
| Друга стадія | Друга група |
| Третя стадія | Перша група |
Водночас перша стадія захворювання нерідко не створює перешкод для подальшої служби, і групу інвалідності при ній не дають. Людині просто надають загальні рекомендації щодо здоров’я: змінити характер роботи, уникати надмірних навантажень, проходити обстеження раз на пів року. Якщо ж зафіксовано підвищення тиску до рівнів, які не вкладаються у звичайні норми, залежно від ситуації може бути присвоєна категорія «В» — у такому разі людину можуть комісувати.
Для першої стадії характерні коливання артеріального тиску. Щоб з’ясувати, наскільки виражені ці стрибки, призовника можуть направити на повторне обстеження, навіть якщо він уже проходив його раніше.
Діагностика гіпертонії для військкомату
Повну картину захворювання та остаточний діагноз формують за результатами обстеження, а не за одним вимірюванням у коридорі комісії. Передусім терапевт має визначити форму гіпертензії:
- Лабільна артеріальна гіпертензія — тиск підвищується періодами, епізодично.
- Стабільна гіпертензія — постійне підвищення артеріального тиску, яке потребує спостереження та медикаментозної підтримки.
- Систолічна артеріальна гіпертензія — стійке підвищення систолічного тиску за зниженого діастолічного.
Щоб коректно встановити систолічні та діастолічні показники, потрібно вимірювати тиск упродовж кількох тижнів, а не один раз. Оскільки гіпертонія нетипова для юнаків, при первинному зверненні тиск вимірюють на руках і на ногах. Така практика дозволяє одразу підтвердити або виключити окремі рідкісні, але серйозні патології.
Коли стійкий характер захворювання з’ясовано, переходять до наступного етапу. З’ясовують спосіб життя, спадкову схильність до гіпертонічних захворювань і призначають потрібні аналізи.
Фізикальне обстеження та лабораторні аналізи
Далі проводять фізикальне обстеження. До нього входять вимірювання зросту, температури тіла, пульсу, артеріального тиску та частоти серцебиття. Лікар шукає ознаки порушень нервової системи, хвороб нирок і щитовидної залози, оцінює стан серцевих судин. На цьому етапі за отриманими показниками вже можна сформулювати попередній діагноз.
Показовий приклад: якщо виявлено хронічний пієлонефрит, безпосередньо пов’язаний з артеріальною гіпертензією першого ступеня, лікування потрібно починати саме з нирок. Інакше показники тиску надалі лише погіршуватимуться, і жодна комісія не дасть об’єктивної оцінки стану.
До обов’язкових аналізів належать дослідження сечі на білок і глюкозу, визначення рівня гемоглобіну, кальцію та холестерину. Як правило, діагностику проводять у стаціонарі, а до комплексу обстеження входять ЕКГ та УЗД.
Найчастіше діагноз формулюють досить швидко, і до повного обсягу обстеження справа не доходить. Повна картина зазвичай розкривається вже на ранніх етапах. Варто пам’ятати, що гіпертензивний синдром може бути вторинним симптомом різних захворювань, тому висновок про придатність призовника роблять на підставі основних показань хвороби.
Порядок звільнення від армії
Комісія, яка ухвалює рішення щодо призовників, керується суворим регламентом. Лікарі, які приймають, не мають права самостійно ставити діагнози — їхні повноваження обмежені фіксацією вже наявних захворювань. Тому, щоб отримати відстрочку або повне звільнення від служби, потрібно підготувати повний пакет документів. Для підтвердження діагнозу призовника можуть направити до медичного закладу на додаткове проходження спеціалістів.
Якщо людина перебуває на обліку в диспансері, діагноз «гіпертонія» за всіма нормами та правилами встановлюють не раніше ніж через пів року спостереження. Одноразово спровокувати підвищення тиску, щоб уникнути призову, не вдасться. На довідках обов’язково мають бути печатки державних установ, оскільки висновки приватних клінік зазвичай викликають у комісії обґрунтований скепсис. Якщо ж документів немає зовсім, комісія цілком може визнати людину придатною та направити на службу. Оскаржити таке рішення можна лише через суд або вищу комісію.
З 2014 року діє оновлений закон про прийняття на службу, де за статтею 43 Розкладу хвороб визначено норми артеріального тиску, за яких призовник визнається непридатним. Йдеться про підвищені показники на кшталт 140/90, а не про знижені «нові» норми. На підставі цього закону навіть гіпертонічна хвороба першої стадії першого ступеня з підвищеним артеріальним тиском може звільняти від служби.
Які документи підтверджують непридатність
Призовник має підтвердити свій ступінь непридатності до армії документально. Для цього потрібно:
- пройти додаткове повне стаціонарне обстеження;
- мати лікарняні довідки, які підкріплюють факт лікування;
- надати документально зафіксовані звернення до лікарів зі скаргами на високий артеріальний тиск;
- долучити виписку з клініки, де проводилося стаціонарне лікування;
- подати встановлений медичний діагноз із зазначенням гіпертонії другої або третьої стадії, а для першої стадії — з окремими показаннями.
Відстрочка від призову або звільнення буде надана, якщо гіпертонію виявили раніше й зафіксували це медичними документами. Отже, до армії не візьмуть і з гіпертонією першого ступеня, якщо зафіксовані симптоматичні показники підвищення тиску. За артеріального тиску 90/140 також показаний медичний відвід від служби.
Буває, що потрібні довідки зібрані не повністю або відсутні зовсім. Тоді людина зобов’язана пройти призовну медичну комісію, і під час огляду можуть бути виявлені стрибки тиску чи інші критичні показники здоров’я, які дадуть підставу для відстрочки.
Гіпертонія і армія: що вирішує стадія
Гіпертонічна хвороба другої стадії належить до обмеженої категорії. Усі призовники з гіпертонією другого ступеня отримують категорію «В». Однак якщо разом із гіпертонічною хворобою виявляють додаткові патології, до армії не беруть взагалі.
Молоді люди з гіпертонічною хворобою третього ступеня отримують категорію «Д». Для неї характерні часті стрибки тиску, а фізичні навантаження можуть призвести до летального результату. Такий чоловік має бути під постійним наглядом, проводити профілактичні заходи та приймати медикаменти. Тому з синдромом артеріальної гіпертензії цієї категорії від служби звільняють.
Практично це означає, що армійські умови казарми, де постійно перебувають призовники, просто не дають змоги створити необхідні умови для людини з нестабільним тиском. Саме тому брати гіпертоніків — це ризик, особливо з другим ступенем захворювання.
Гіпотонія і армія
Що означає низький тиск для молодої людини, яку призивають до армії? На відміну від гіпертонії, з якою до служби не беруть, гіпотонія сама по собі не є підставою для відмови від проходження служби. Однак якщо діагноз доповнюється іншими серйозними захворюваннями, наприклад вегетосудинною дистонією, рішення буде іншим.
Члени комісії будуть змушені детальніше розглянути клінічні ознаки та супутні симптоми. Тиск може супроводжуватися непритомністю, болями в ділянці серця, нервовими розладами. Ці симптоми притаманні діагнозу «вегетосудинна дистонія за гіпертонічним типом». Призовник може не піти служити за умови, що протягом пів року спостерігалися конкретні скарги та розлади в роботі вегетативної нервової системи. Проте діагноз обов’язково має бути підкріплений медичними довідками.
Існують препарати, здатні підвищити тиск, якщо це нездужання не пов’язане з іншими хворобами і не проявляється систематично. Але самолікування тут недоречне: будь-які ліки підбирає лікар після обстеження.
Що робити призовнику з підвищеним тиском
Призов до армії для багатьох молодих людей — важлива подія, але здоров’ям нехтувати не варто, особливо коли йдеться про тиск. Гіпертонія — досить небезпечне захворювання, яке вимагає контролю харчування, навантажень і способу життя загалом. Для цього діагнозу існує чимало обмежень, і частину з них неможливо виконати в умовах звичайної військової частини.
Практичний порядок дій виглядає так:
- Звернутися до сімейного лікаря або терапевта за направленням і зафіксувати скарги в медичній документації.
- Пройти повне обстеження, включно з добовим моніторуванням тиску, ЕКГ та УЗД, бажано в умовах стаціонару.
- Зібрати всі виписки, довідки та висновки з печатками державних закладів охорони здоров’я.
- Подати документи на військово-лікарську комісію та, за потреби, пройти додаткове обстеження за її направленням.
- У разі незгоди з рішенням — оскаржити його через вищу комісію або в судовому порядку.
Ключове правило просте: комісія оцінює не скарги на словах і не один вимір тиску, а підтверджену медичними документами картину хвороби. Тому підготовка до військово-лікарської комісії починається задовго до самої комісії — з регулярного спостереження в лікаря та чесного ставлення до власного здоров’я.
