Пологи при гіпертонії: як контролюють тиск і коли потрібен кесарів розтин

Високий тиск під час вагітності не означає автоматичного кесаревого розтину, але він змінює весь план ведення пологів. Коли показники перевищують 140/90 мм рт. ст. при повторних вимірюваннях, лікар оцінює не лише цифри, а й стан плаценти, розвиток дитини та роботу нирок. Саме від цієї оцінки залежить, чи можливі фізіологічні пологи, чи потрібна операція.

Що відбувається з тиском під час вагітності

Артеріальна гіпертензія може вперше з’явитися саме під час вагітності — жінка до того не мала проблем із тиском. У звичайних умовах, коли показники підвищуються не критично, з’являються лише окремі симптоми: задишка, прискорене серцебиття, головний біль. Вони не завдають вираженого дискомфорту, тому їх легко проігнорувати.

Причини підвищеного тиску при вагітності пов’язані зі змінами в організмі: зростає об’єм циркулюючої крові, змінюється тонус судин, додається навантаження на нирки. Тому лікар рекомендує регулярно вимірювати тиск і саме на підставі цих даних вирішує, чи доцільні фізіологічні пологи. Іноді природні пологи виключають і рекомендують кесарів розтин — причина в ускладненнях, які вже виникли або мають високий ризик виникнути.

Вимірювання вдома має сенс лише тоді, коли воно регулярне й однакове за умовами: та сама рука, та сама поза, спокійний стан перед манжетою. Одиничний високий показник на прийомі у лікаря ще не є діагнозом, але повторне підвищення — уже чіткий сигнал.

Тиск після пологів: що змінюється

Високий тиск часто зберігається і після народження дитини. У жінок із гестаційною гіпертензією показники зазвичай нормалізуються лише після завершення післяпологового періоду, який триває шість тижнів. До того часу потрібен контроль, а не самозаспокоєння.

Підібрати антигіпертензивний препарат у післяпологовому періоді — окреме завдання, особливо якщо дитина на грудному вигодовуванні. Практично всі ліки для лікування гіпертонії тією чи іншою мірою проникають у грудне молоко, тому вибір роблять з огляду на стан дитини.

Грудне вигодовування саме по собі не створює напруги на судини й не підвищує тиск. Жінка, яка приймає препарати від тиску, має повідомити про це педіатра: лікар зможе стежити за можливими побічними ефектами в новонародженого, наприклад за брадикардією при прийомі бета-блокаторів.

Кесарів розтин при гіпертонії: плановий і екстрений

Кесарів розтин — це акушерська операція, під час якої дитину виймають з матки через розріз у черевній стінці. При гіпертонії він може бути запланованим, коли причину операції відомо ще до пологів, або незапланованим, коли рішення ухвалюють уже в пологах через гостру ситуацію.

Кесарів розтин при гіпертонії: плановий і екстрений

Частка кесаревого розтину в загальній кількості пологів зростає. За даними, наведеними в джерелі, в Україні оперативно народжуються близько 20% дітей, у США — понад 30%. Це орієнтовні показники, які ілюструють загальну тенденцію, а не точну статистику за конкретний рік.

У джерелі розрізняють два типи втручання, хоча терміни вжиті не зовсім точно:

  • запланована операція — рішення ухвалюють під час вагітності, наприклад при неправильному положенні плода;
  • незапланована операція — рішення виникає вже в пологах, коли з’являється серйозна загроза для дитини або матері, зокрема фетальна гіпоксія.

Коли лікар рекомендує операцію

Лікар вивчає анамнез вагітної, перебіг вагітності й на цій основі визначає, чи потребують пологи оперативного втручання. Найчастіші підстави:

  • тазове передлежання плода;
  • гіпоксія плода — дитина страждає від нестачі кисню в матці, тому потрібні швидкі пологи;
  • невідповідність між розмірами голівки дитини та таза жінки (вузький таз);
  • передлежання плаценти;
  • багатоплідна вагітність;
  • відшарування плаценти;
  • перша вагітність у жінок старшого віку;
  • стан після позаматкової вагітності;
  • порушення росту плода;
  • шизофренія в матері.

Останнім часом побільшало породіль із високим ризиком — після серйозних захворювань і операцій, зокрема заміни серцевого клапана чи трансплантації нирки. Лікар має з розумінням ставитися до бажання материнства в таких жінок, навіть коли вагітність і пологи пов’язані з дуже високим ризиком.

Як проходить операція

Хірургічна команда складається з операційного лікаря, асистента та інструменталіста, який працює з хірургічними інструментами. За анестезію відповідає анестезіолог, команду доповнює педіатр. Для проведення кесаревого розтину потрібна одна умова: велика частина голівки дитини не повинна фіксуватися й опускатися глибоко в таз.

Операція передбачає розкриття черевної порожнини розрізом. Зазвичай розріз поперечний, приблизно на 3–5 см вище лобкової кістки. Він не повинен бути надто поверхневим або надмірно глибоким. Буває ситуація, коли потрібен поздовжній розріз — від пупка до лобкової кістки.

Після відкриття черевної порожнини дитину виймають з матки. Перед розкриттям матки лікар оцінює розмір голівки дитини й обирає відповідний розріз. Завеликий розріз може призвести до масивної кровотечі. У джерелі перелічено такі варіанти розтину матки:

  • корпоральний — поздовжній розріз у верхній частині матки;
  • цервикокорпоральний — поздовжній розріз у нижній частині матки;
  • невеликий поперечний розтин над лобковою ділянкою;
  • напівкруглий розріз — U-подібний;
  • S-подібний розріз — застосовують при великій вазі плода;
  • зворотний розріз — у формі перевернутої літери T.

Коли дитину вийняли з матки, її оглядає неонатальний лікар. Якщо стан малюка добрий, а породілля не перебуває під загальним наркозом, можливий перший контакт дитини з матір’ю.

Після операції мимовільного відходження плаценти зазвичай не очікують: її разом із плодовими оболонками видаляють одразу після процедури. Потім зашивають розріз на матці, далі — очеревину, яка вкриває органи черевної порожнини, і нарешті черевну стінку.

Контроль тиску під час операції

Оскільки кесарів розтин — це хірургічне втручання в тіло, невіддільна його частина — моніторинг тиску. Під час операції можуть виникнути дві протилежні проблеми: тиск падає надто низько або піднімається надто високо. Найчастіше такі ситуації трапляються при незапланованій, екстреній операції. Обидві небезпечні й у крайніх випадках можуть закінчитися летально.

Якщо тиск надмірно знижується, його підвищують введенням відповідної дози адреналіну. Якщо показники високі, їх знижують препаратами, підібраними для конкретної ситуації.

Тиск після кесаревого розтину

Зазвичай тиск після кесаревого розтину стабілізується й повертається до нормальних показників. У більшості випадків це відбувається після повного завершення дії анестезії.

Тиск після кесаревого розтину

Попри відносну стабілізацію стану, моніторинг потрібен і далі: контролюють як низький, так і високий тиск. Якщо відхилення від норми зберігаються, необхідне кардіологічне та неврологічне обстеження. Стійкі відхилення свідчать про певну проблему зі здоров’ям, яка може призвести до несприятливих наслідків. Терапію призначають за результатами обстежень, і вона має повною мірою відповідати актуальному стану жінки.

Можливі ускладнення та наслідки

Проблеми з високим тиском у деяких випадках призводять до передчасних пологів, особливо коли виникає прееклампсія або HELLP-синдром. Обидва стани серйозні й здатні поставити під загрозу життя і матері, і дитини.

Можливі ускладнення та наслідки

Прееклампсія зазвичай з’являється після 20-го тижня вагітності. Її супроводжують гіпертонія, білок у сечі та виражені набряки. Якщо стан не лікувати, погіршується кровопостачання плаценти й виникає відставання росту плода. У разі передчасного відшарування плаценти негайно виконують кесарів розтин.

HELLP-синдром — ускладнення, яке характеризується низькою кількістю тромбоцитів і підвищеним рівнем печінкових ферментів.

Найсерйозніший стан — еклампсія: у вагітної виникає серія судом, які можуть закінчитися комою.

Окремі ризики пов’язані з самою операцією:

  • анестезіологічні — ускладнення через дію ліків, зокрема алергічна реакція на препарат;
  • хірургічні — значна втрата крові, пошкодження сусідніх органів малого таза при їх нетиповому розташуванні, порушення згортання крові, венозний тромбоз;
  • післяопераційні — інфекція рани й черевної порожнини, післяопераційна кровотеча;
  • ризик пізньої інфекції — хронічний тазовий біль, ускладнене загоєння рани;
  • ризики для грудного вигодовування — знеболювальні засоби підвищують імовірність пізнішого початку лактації.

Профілактика та прогноз

Якщо гіпертонію регулярно контролює лікар, шанси на природні пологи високі. Коли ж діагностовано прееклампсію, частіше призначають кесарів розтин — залежно від ускладнень. Вагітність іноді доводиться завершувати достроково, бо єдиний метод лікування прееклампсії — пологи.

Жінкам із факторами ризику гіпертонії (спадковість, ожиріння) потрібно регулярно вимірювати тиск. Підвищення при повторному вимірюванні вище 140/90 — ясний сигнал про проблему зі здоров’ям. Для жінок із високим ризиком прееклампсії ефективним профілактичним підходом є регулярне введення низьких доз аспірину.

Існує й скринінг ризику прееклампсії: тест проводять на 12–13-му тижні вагітності. Він не гарантує, що ускладнення не виникне, але дає лікарю час підготувати план спостереження.

Що варто запам’ятати

Гіпертонія під час вагітності — це не вирок для природних пологів, але й не привід покладатися на випадок. Ключові речі прості: регулярно вимірювати тиск, не пропускати візити до лікаря, повідомляти педіатра про препарати, які ви приймаєте під час грудного вигодовування, і не ігнорувати тривожні симптоми — сильний головний біль, набряки, білок у сечі. Рішення про кесарів розтин ухвалює лікар, виходячи з конкретної ситуації, і в багатьох випадках саме воно зберігає здоров’я і матері, і дитини.

Pagan.com.ua