Гіпертонічна хвороба 2 ступеня: причини, симптоми, ризики та лікування

Артеріальна гіпертензія давно перестала бути хворобою виключно пенсійного віку. Лікарі дедалі частіше діагностують 1 і 2 ступінь навіть у підлітків, а серед мешканців промислово розвинених країн високий тиск фіксують чи не найчастіше серед усіх хронічних станів. Другий ступінь — це вже не просто епізодичне підвищення показників, а стійкий стан із патологічними змінами в судинах і органах-мішенях. Розберемо, звідки він береться, як проявляється, чим загрожує і як його контролюють.

Що означає 2 ступінь гіпертонічної хвороби

Другий ступінь (помірна гіпертензія) відповідає коду I10 за МКХ-10, якщо йдеться про первинну форму, та I15 — якщо причина вторинна. Систолічний тиск на цій стадії піднімається до 160–180 мм рт. ст., іноді вище, діастолічний тримається на рівні 100–110 мм рт. ст.

Ключова відмінність від першого ступеня — тривалість. Показники майже не нормалізуються самостійно, патологічні зміни стабільні, а судини поступово втрачають еластичність. Організм звикає жити під новим навантаженням, і саме це робить стан небезпечним: людина перестає помічати підвищення тиску, поки не з’являються серйозні ускладнення.

Причини гіпертензії 2 ступеня

З віком просвіт дрібних артерій звужується, кровотік сповільнюється, і серцевому м’язу доводиться працювати з більшим зусиллям, щоб прокачати кров. Це одна з причин, чому діагноз традиційно пов’язують із людьми старшого віку. Але сам вік не пояснює всю картину — на другий ступінь працює цілий набір факторів.

• Спадкова схильність до серцево-судинних захворювань.
• Малорухливий спосіб життя та гіподинамія.
• Куріння й надмірне вживання алкоголю.
• Цукровий діабет, розлади й захворювання щитовидної залози.
• Пухлини незалежно від походження.
• Ускладнений перебіг вагітності.
• Надлишок солі в раціоні, що затримує рідину в організмі.
• Жирна їжа та продукти з високим вмістом холестерину.
• Порушення роботи нирок і сечовивідних шляхів.
• Гормональні зміни.
• Тривалі стресові ситуації, високий темп життя, проживання у великому місті.

Спочатку формується помірна форма, яка ще не позбавляє працездатності. Тиск підвищується на 20–40 мм рт. ст., потім повертається до звичних значень. Якщо на ці сигнали не зважати й не лікуватися, організм адаптується до постійного перевантаження — і тоді ймовірність переходу в третій ступінь зростає.

Які зміни вже відбулися в організмі

На другій стадії втрата еластичності судинних стінок стає проявом атеросклерозу. Стінки розтягуються, стоншуються і під тиском крові легко пошкоджуються. Жирові відкладення звужують просвіт судин, кровопостачання органів порушується, а разом із ним з’являються передумови для тромбозу та розриву аневризми.

Серед можливих ускладнень неконтрольованого перебігу — гіпертонічний криз, інфаркт міокарда, інсульт, набряк мозку чи легень, гіпертензивна дисциркуляторна енцефалопатія. Кожне з них здатне призвести до інвалідності, а подекуди й до коми.

Чотири типи ризику серцево-судинних ускладнень

Лікарі оцінюють не лише цифри тиску, а й те, наскільки ймовірне непоправне ушкодження органів-мішеней — серця, очей, нирок, мозку та системи кровообігу. Органи-мішені страждають від гіпертонічного синдрому поступово й часто без неприємних відчуттів, тому їхній стан оцінюють окремо.

До факторів, що обтяжують перебіг, належать:

• вік: 55 років і більше для чоловіків, 65 років і більше для жінок;
• рівень холестерину в плазмі понад 6,5 ммоль/л;
• серцево-судинні захворювання в сімейному анамнезі;
• незбалансоване харчування, надмірна вага, ожиріння;
• малорухливий спосіб життя.

При четвертому типі ризику гіпертонічна хвороба 2 стадії має виражену клінічну картину, а людина потребує постійного нагляду лікаря. Жити з таким тиском без медичної підтримки справді складно.

Діагностика гіпертонії другого ступеня

Обстеження поєднує фізичні методи та інструментальні дослідження. Перші дають загальне уявлення про стан пацієнта, другі — підтверджують причину й оцінюють наслідки.

Фізичні методи

• Регулярне вимірювання артеріального тиску.
• Дослідження стану периферичних судин.
• Оцінка шкіри: набряки, гіперемія.
• Перкусія судинного пучка.
• Прослуховування серця й легень.
• Визначення конфігурації серця.

Інструментальні методи

• Реоенцефалографія — дослідження стану мозкової судинної системи.
• УЗД нирок, печінки, підшлункової залози та залоз ендокринної системи — допомагає оцінити стан органів, виявити причину підвищеного тиску й наслідки ускладнень.
• УЗД серця та ехокардіографія — візуалізують гіпертрофію лівого шлуночка, а при дилатації дають змогу оцінити рівень декомпенсації.
• ЕКГ — разом з ехокардіограмою показує активність серцевих м’язів і зміни, що впливають на організм.
• Доплерографія — оцінює стан при стенозі ниркової артерії.
• Аналізи сечі та крові — підтверджують зміни, зокрема за рівнем альбуміну в сечі.

Симптоми гіпертонічної хвороби 2 ступеня

На цій стадії клінічна картина вже виразна й вказує на серйозні порушення в роботі організму. Серед характерних ознак:

• купероз на обличчі;
• почервоніння та набряк шкіри обличчя;
• розширення судин очей;
• нудота й підвищене потовиділення;
• судинна недостатність.

Тиск рідко стабілізується, а людина потерпає від частих головних болів, які нерідко супроводжуються сильним запамороченням і втратою просторової орієнтації. Можлива втрата чутливості у фалангах пальців рук і ніг, набряки обличчя, «мошки» перед очима. На тлі цих змін з’являються постійна втома, проблеми зі сном, зниження повсякденної активності та продуктивності.

Окремо варто згадати частоту гіпертонічних кризів. Під час кризу тиск сягає 180 мм рт. ст., виникають нудота, блювання, запаморочення. Це стан, який вимагає негайного медичного втручання: без лікування він може перерости в третій ступінь хвороби, ускладнений криз чи кому.

Яку небезпеку несе неконтрольований другий ступінь

Без належної терапії та прийому антигіпертензивних препаратів гіпертонія 2 стадії призводить до низки ускладнень. Підвищений тиск викликає атеросклероз, тромбоз, енцефалопатію. Один із головних уражених органів — серце, де розвивається стенокардія та серцева недостатність.

Страждають нирки, очі, артерії. Через зміну структури судинних стінок і втрату еластичності порушується кровопостачання органів. Якщо тиск на другій стадії не контролювати, з часом з’являється біль у грудях, розвивається ниркова недостатність. Наслідки коми, до якої може призвести кризовий перебіг, дуже серйозні й часто означають інвалідність.

Лікування гіпертонії 2 ступеня

Після всіх досліджень лікар складає повний опис патологічних змін і схему лікування. Для уточнення плану, коригування доз і вибору препаратів може знадобитися співпраця кардіолога й невролога.

Групи препаратів

Антигіпертензивні засоби часто призначають у комплексі, щоб впливати на різні ланки регуляції тиску:

• Інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) — розширюють кровоносні судини, зменшують напругу.
• Блокатори рецепторів ангіотензину II — діють на рецептори ангіотензину, даючи ефект, близький до попередньої групи.
• Блокатори кальцієвих каналів — контролюють вплив кальцію на судини й міокард, розслаблюють м’язову напругу, розширюють судини.
• Бета-блокатори — безпосередньо впливають на серцево-судинну систему, зменшують швидкість скорочення серцевого м’яза й полегшують навантаження на серце.
• Інгібітори реніну — знижують активність реніну в крові, забезпечують кардіозахисний і нефропротекторний ефект.

Конкретну комбінацію, дозування та тривалість прийому визначає виключно лікар. Самолікування при другому ступені неприпустиме: неправильно підібрані препарати не знижують ризик ускладнень, а лише відкладають момент, коли стан стане критичним.

Що робити, щоб тримати тиск під контролем

Медикаментозна терапія — основа лікування, але її ефект багато в чому залежить від щоденних звичок. Зменшення кількості солі в раціоні сповільнює затримку рідини. Відмова від куріння й надмірного алкоголю знижує навантаження на судини. Посильна фізична активність підтримує еластичність судинних стінок, а контроль ваги й рівня холестерину зменшує ризик атеросклерозу.

Не менш важливо вимірювати тиск регулярно, а не лише тоді, коли з’являються симптоми. Другий ступінь підступний саме тим, що організм адаптується до високих показників, і без вимірювань людина не помічає, як стан погіршується. За появи болю в грудях, вираженого запаморочення, нудоти чи ознак гіпертонічного кризу потрібна негайна медична допомога.

Гіпертонічна хвороба 2 ступеня — хронічний стан, який вимагає постійного нагляду, а не разового курсу лікування. Але за умови регулярного прийому призначених препаратів, контролю тиску й коригування способу життя ризик інфаркту, інсульту та інших ускладнень суттєво знижується.