Хіджама при гіпертонії: що варто знати про кровопускання

Розмова про кровопускання при підвищеному тиску зазвичай починається з простого питання: чи справді проколи та банки здатні замінити ліки? Коротка відповідь — ні. Хіджама має давню історію, власну техніку й шанувальників, але гіпертонія належить до тих станів, де самодіяльність коштує дорого. Далі — про те, як виглядають різні види кровопускання, кому їх не роблять і чому при високому тиску першим кроком залишається візит до лікаря.

Що таке хіджама і звідки вона прийшла

Хіджама — це метод лікування різних захворювань за допомогою кровопускання, який вважався дієвим ще за багато століть до нашої ери. Ім’я засновника цієї практики досі невідоме. Відомо інше: найдавніші кровопускання виконували залізною палицею з наконечником у вигляді клинка, призначеного для надрізів. Сам принцип — вивести частину крові з організму — згодом обріс безліччю регіональних варіацій, кожна зі своїм інструментарієм і ритуалом.

Логіка старовинних лікарів була прямолінійною: якщо в тілі «застоялася» кров, її треба прибрати, і людині стане легше. Саме на цьому уявленні тримається популярність кровопускання при гіпертонії — звідси й поширена думка, що після процедури самопочуття гіпертоніка помітно поліпшується.

Гіпертонія — це не привід експериментувати

Гіпертонія є серйозним захворюванням, яке може призвести до складних наслідків. Тому пацієнт з високим тиском повинен негайно звернутися до лікаря і прийняти всі медикаментозні лікування, призначені фахівцем. Це не формальність: підвищений тиск непомітно зношує судини, серце, нирки та мозок, і саме тому затримка з діагнозом небезпечніша за будь-який народний засіб.

Знизити тиск можна не лише лікарськими препаратами, а й народними методами, одним з яких є кровопускання. Прихильники методики пояснюють її ефект тим, що з організму виводять застояну кров, і самопочуття гіпертоніків нібито значно поліпшується. Варто пам’ятати про межу: загальна інформація про процедуру не замінює індивідуальної поради, а рішення про будь-яке втручання ухвалює лікар, який знає ваш анамнез, аналізи й препарати.

Показання, які називають прихильники методики

У переліку станів, за яких традиційно згадують кровопускання, фігурують:

  • серцеві захворювання;
  • підвищений рівень холестерину;
  • запальні процеси в легенях;
  • депресія та безпліддя;
  • проблеми зі сном, хронічне недосипання.

Багато жінок проходять такі процедури не лише з лікувальною метою, а й заради збереження молодості. Скільки разів на рік це робити, можуть порадити тільки фахівці. Процедуру кровопускання позиціонують і як профілактику, і як спосіб «повного очищення організму» — останнє формулювання радше з царини традиційної медицини, ніж доказової.

Як проходить сеанс хіджами

Пацієнт лягає на ліжко, і до його спини у потрібних місцях прикладають чисті банки, змащені кминною олією, щоб висмоктати кров. Коли банки знімають, шкіра стає темно-червоного кольору. На тих самих ділянках роблять надрізи лезом і повертають банки на ті ж точки. Вони висмоктують кров, а в кінці процедури, щоб не було ускладнень, місця надрізів змащують кминною олією. Такий тип сеансу називається вологою хіджамою.

Сеанс хіджами: скляні банки на спині пацієнта та кминна олія на столику поруч

Існує й інший варіант — суха хіджама. Її суть полягає в масажі спини пацієнта спеціальними вакуумними банками у визначених точках. Під час такого масажу шкіра подразнюється за рахунок створеного вакууму, а надрізів не роблять.

Послідовність дій під час кровопускання

Сама процедура вимагає певної послідовності та дотримання правил:

  1. Кминною олією змащують місце, де проводитимуть процедуру.
  2. Лезо й банку обробляють спиртом.
  3. Після встановлення банок повітря з-під них видаляють спеціальним насосом.
  4. Усі надрізи, зроблені лезом, мають бути акуратними й невеликими.
  5. Після надрізу банку повертають на місце й контролюють появу повітря.
  6. Процедуру виконують щонайменше сім разів.
  7. Після завершення місце встановлення банок обробляють кминною олією.

Інструменти для кровопускання

Інструменти, які використовують для цього процесу, можуть бути зовсім різними — залежно від культури та техніки, прийнятої в країні з власними традиціями. Наприклад, у тибетській техніці застосовують своєрідний топірець, наконечник якого нагадує лезо, прикріплене до твердої ручки. В інших країнах беруть товсті голки або ножі. До основних інструментів належать і банки — їх використовують за будь-яких методик і в усіх країнах.

Важливо: купуючи інструменти для кровопускання, звертайте увагу на те, щоб на них не було подряпин — пошкоджена поверхня може стати джерелом інфекції.

Китайська методика кровопускання

Процедуру китайського кровопускання проводять двома способами: крапельним кровопусканням за допомогою тригранної голки та ланцетом у поєднанні з банками для висмоктування крові.

Крапельне кровопускання

При цьому методі, популярному в Китаї, хворого кладуть на ліжко. Чистою тригранною голкою в потрібному місці роблять надріз завглибшки до 2 мм. Пальцями видавлюють з місця надрізу невелику кількість крові. Те саме повторюють в інших точках. Після цього місця проколів обробляють антисептиками, а хворого просять залишитися в ліжку ще на кілька хвилин.

Важливо: протягом кількох годин після процедури варто утриматися від фізичного навантаження. Кровопускання дозволяється робити двічі на тиждень, але не більше п’яти разів загалом.

Кровопускання банками

Цей процес бажано проводити спеціальними банками, але за їх відсутності використовують і звичайні. Спочатку банки встановлюють на місця, змащені дезінфікувальним засобом, щоб витягти повітря. Потім роблять надріз і повертають банки на місце. За рахунок вакууму кров виступає назовні. Після процедури рани змащують антисептиком, а хворого залишають у спокої на деякий час. Протягом двох годин пацієнту слід утриматися від їжі. Процедуру можна повторювати тричі з інтервалом у сім днів.

Тибетська методика кровопускання

Перед початком процедури готують відвар із трав’яного настою, який дають пацієнту випити. Також необхідно помити ділянки тіла й очистити антисептиком ту зону, де робитимуть надріз.

Традиційні тибетські інструменти для кровопускання, джгут і відвар із трав на лляній тканині

Важливо: процедуру бажано проводити в першій половині дня.

Трохи вище тієї ділянки, де буде надріз, на судину накладають джгут. Настає оніміння й набухання вени, після чого сокиркою на кілька пальців нижче джгута проводять надріз і чекають, поки з’явиться кров. Кров має бути яскраво-червоного кольору. Після взяття крові джгут знімають, рану змащують антисептичними засобами, прикладають холод і накладають пов’язку. Людина, яка отримала цю процедуру, може відпочити кілька хвилин і повернутися до звичного ритму життя. Єдині обмеження після кровопускання за цією методикою — голодування близько двох годин і відмова від алкогольних напоїв приблизно на сім днів.

Методика хіджами

Хіджама, яку називають ісламським кровопусканням, характеризується капілярними надрізами та висмоктуванням невеликої кількості крові. Від інших методик вона відрізняється тим, що показанням до неї прихильники вважають будь-які захворювання. Під час процедури на тілі пацієнта знаходять болючі ділянки та місця з ущільненнями і саме звідти витягують кров. Мусульмани в ісламі роблять цю процедуру як з лікувальною, так і з релігійною метою.

Європейське кровопускання

Європейське кровопускання майже не застосовують у сучасних умовах медицини. Воно було популярним у Середні віки, адже сьогодні існує багато інших методів лікування недуг. У Європі кровопускання використовують у вкрай рідкісних випадках і за дуже серйозної необхідності. Відмінною рисою європейського кровопускання вважалося те, що воно венозне: для видалення крові робили надріз на великій вені й випускали досить великий об’єм крові.

Хіджама і високий кров’яний тиск

Переважно хіджама — це процедура, яку проводили при лікуванні високого тиску, хоча в сучасній медицині для терапії гіпертонії є й інші швидкодіючі засоби та підходи. Китайською й тибетською методиками кровопускання користуються й зараз, але вже не так широко, як раніше. Нині кровопускання найчастіше проводять у домашніх умовах, тоді як у давніші часи саме такі методики вважали найефективнішими у лікуванні гіпертонії.

Порівняти підходи зручно в таблиці — вона показує, що спільними для всіх технік залишаються хіба що банки та вимога чистоти.

Методика Інструмент Ключова особливість Обмеження після сеансу
Китайська (крапельна) Тригранна голка Надріз до 2 мм, кров видавлюють пальцями Утриматися від фізичного навантаження кілька годин
Китайська (банками) Ланцет і банки Вакуум висмоктує кров назовні Дві години без їжі
Тибетська Сокирка з лезом, джгут Венозне кровопускання, яскраво-червона кров Дві години без їжі, сім днів без алкоголю
Хіджама (волога) Банки, лезо, кминна олія Капілярні надрізи у болючих точках Спостереження за самопочуттям
Європейська Надріз великої вени Випускають великий об’єм крові Практично не застосовують

Протипоказання хіджами при тиску

Кровопускання при гіпертонії китайською методикою протипоказане вагітним у перші три місяці вагітності, натомість його дозволяють проводити дітям. У тибетській методиці кровопускання при високому тиску не бажано робити протягом усієї вагітності, а також дітям будь-якого віку.

Протипоказання хіджами при тиску

У сучасній медицині кровопускання заборонено робити при злоякісних пухлинах, при гіпотонії, при цирозі печінки, під час будь-яких захворювань крові, а також під час менструацій у жінок.

Лікування хіджамою інших захворювань

У давні часи, крім тиску, хіджамою лікували чимало захворювань сечокам’яної системи та проблеми, пов’язані з жіночим і чоловічим безпліддям:

  • порушення менструального циклу;
  • гормональні порушення;
  • кісти на яєчниках;
  • нерухомість сперматозоїдів;
  • недостатня кількість сперми;
  • перевищення норми в’язкості та аномальності сперматозоїдів.

Крім цих проблем, відзначають ефективність хіджами в лікуванні жовчнокам’яної хвороби, алергічних реакцій на харчові продукти, запалення суглобів, захворювань серця й нирок, цукрового діабету.

Щоб полегшити стан хворого та вплинути на перебіг захворювання, потрібно знати розташування точок, які діють на ту чи іншу недугу, і правильно застосовувати описані методики — інакше не уникнути побічних ефектів.

Не забувайте: після кровопускання пацієнт може відчути себе погано, адже втрачає частину крові, тому деякий час його варто залишити в горизонтальному положенні.

Що важливо зрозуміти перед процедурою

Хіджама — не магія й не універсальні ліки. Це інвазивне втручання з надрізами шкіри, а отже, з реальними ризиками: інфекцією, кровотечею, запамороченням, слабкістю після втрати крові. Людям із гіпертонією особливо небезпечно скасовувати заради такого сеансу призначені препарати — різке підвищення тиску загрожує кризом.

Якщо ви все ж обговорюєте кровопускання зі своїм лікарем, поставте конкретні питання: чи сумісне воно з вашими ліками, як вплине на згортання крові, які аналізи варто здати до і після. І пам’ятайте, що інструменти мають бути стерильними, а місце проведення — не домашня кухня з сумнівною антисептикою.

Для стабільного контролю тиску працюють нудні, але надійні речі: регулярний прийом препаратів, помірна фізична активність, обмеження солі, достатній сон і періодичний самоконтроль тиску. Саме ці звички, а не кількість банок на спині, визначають, як почуватиметеся завтра.

Pagan.com.ua