Коливання артеріального тиску під час вагітності — звична річ, і не кожне підвищення показників означає хворобу, яку треба лікувати таблетками. Проблема починається тоді, коли причиною стрибків є не сама вагітність, а порушення в роботі серцево-судинної, ендокринної, нервової чи сечостатевої систем. У такому разі жінці потрібне обстеження й індивідуально підібрана терапія, адже йдеться одразу про два організми — матері й дитини.
Чому підвищений тиск небезпечний і коли потрібне обстеження
Лікування вагітної завжди має подвійну мету: зберегти здоров’я жінки та не зашкодити внутрішньоутробному розвитку плода. Саме тому точний діагноз тут важливіший, ніж будь-де. Він дає змогу підібрати дозування, зрозуміти, які саме препарати підійдуть у конкретному випадку, і визначити, у якій комбінації їх приймати. Для проблем із щитоподібною залозою та нирками схеми суттєво відрізнятимуться.
Головне питання, на яке відповідає лікар, звучить так: чи можливо взагалі виносити здорову дитину без смертельної загрози для жінки з гіпертонією. Від цієї відповіді залежить уся подальша тактика.
Фізіологічні коливання виглядають так: у першому й другому триместрах тиск зазвичай знижується на 10–15 пунктів від звичного для жінки рівня, а в третьому — підвищується на 10–15 пунктів. Такі зміни вважаються нормою й не потребують медикаментозного коригування.
Привід для додаткового огляду та аналізів з’являється, коли «верхній» тиск сягає 150 і вище, а «нижній» — 95 і вище. Мета лікування в такій ситуації — не допустити розвитку прееклампсії або еклампсії. Патологічні стрибки тиску загрожують серйозними наслідками, серед яких відшарування сітківки.
Якщо підвищений тиск підтверджено, вагітній радять пройти огляд у кардіолога, офтальмолога, ендокринолога та невролога. З обстежень зазвичай призначають загальні аналізи крові й сечі, УЗД нирок і кардіограму.
Окремо варто звертати увагу на те, як лікар обґрунтовує призначення. Кожен медикамент потребує чіткої аргументації: чому саме він, у якому дозуванні й на який термін. Відсутність пояснень — цілком слушний привід змінити фахівця.
Як лікують гіпертонію у вагітних
Схему лікування завжди підбирають індивідуально. Залежно від ступеня тяжкості гіпертонії лікар може рухатися від найм’якших заходів до постійної медикаментозної підтримки.
- повна відмова від куріння й алкоголю;
- вітамінотерапія та прийом препаратів із мінералами;
- уникнення сильних фізичних навантажень і стресів за обов’язкових піших прогулянок і комплексу вправ;
- засоби на основі трав для зниження тиску;
- гіпотензивні таблетки з коротким терміном дії — нетривалим курсом;
- регулярний прийом гіпотензивних препаратів;
- комплекс препаратів для контролю тиску вдома або в стаціонарі;
- невідкладна терапія в стаціонарі, за потреби — з урахуванням ризику передчасних пологів.
Найкращий варіант — коли протягом доби жінка перебуває під наглядом медиків, їй вимірюють тиск не рідше ніж раз на чотири години та проводять потрібні аналізи.
Прийом будь-яких гіпотензивних препаратів під час вагітності обов’язково узгоджують із лікарем. Це не формальність: самолікування тут може коштувати здоров’я дитині.
Препарати магнію, фолієва кислота та але-шпи
Серед засобів, які часто рекомендують вагітним, — «Магнікум», «Магне В6» та їхні аналоги. Гіпотензивними препаратами вони не є. Їхнє завдання інше: наситити нервову систему мінералами й вітамінами, які мають заспокійливу дію та сприяють нормальному проведенню нервових імпульсів. Це, своєю чергою, допомагає судинам розширюватися, а тиску — не підніматися через стресові фактори.
У першому триместрі важливо приймати фолієву кислоту: вона знижує ризик дефектів нервової трубки та підвищує рівень гемоглобіну. У другому триместрі до схеми додають препарати йоду. Протягом усієї вагітності доречною може бути вітамінотерапія. Протипоказаннями до таких засобів є індивідуальна непереносимість, ниркова або печінкова недостатність.
Прийом препаратів магнію на ранніх термінах позитивно впливає на перебіг гіпертонії після 20-го тижня: дозування гіпотензивних засобів у таких пацієнток значно менше, ніж у тих, хто магній не приймав.
Умовно нешкідливим вважають прийом але-шпи. Цей судинорозширювальний препарат знімає спазм і розслаблює гладку мускулатуру. Зниження тиску під його дією можливе при незначних відхиленнях від норми, паралельно він зменшує больовий синдром — головний біль і спазми м’язів живота.
Умовно безпечні препарати та їхні комбінації
Будь-які ліки від тиску під час вагітності можуть вплинути на внутрішньоутробний розвиток плода або позначитися на подальшому розвитку дитини. Попри ці ризики, існує перелік дозволених препаратів, і він суттєво різниться між медичними практиками різних країн. Про міру тяжкості наслідків лікарі судять з нечисленних досліджень на тваринах, даних про жінок, які проходили курс лікування під час вагітності, спостережень за розвитком їхніх новонароджених та з особистого клінічного досвіду. Призначають медикаменти також з огляду на термін вагітності.
Єдиним препаратом від підвищеного тиску, дію якого спостерігали майже вісім років, залишається метилдопа. Побічних реакцій у матерів і новонароджених не виявили, як і відхилень у розвитку дітей, які досягли семирічного віку. Саме тому метилдопа має найнадійнішу доказову базу серед гіпотензивних засобів для вагітних.
Залежно від наявної інформації про негативні результати лікування препарати від підвищеного тиску поділяють на кілька груп. На практиці найчастіше комбінують такі схеми:
| Комбінація | Навіщо поєднують |
|---|---|
| Метилдопа + сечогінні засоби | Набряки, що виникають як побічний ефект метилдопи, купірують діуретиками |
| Метилдопа + антагоністи кальцію | Антагоністи кальцію змінюють частоту серцевих скорочень |
| Метилдопа + бета-блокатори | Зниження тонусу судин і кількості крові в одному викиді |
| Ніфедипін + гідрохлортіазид + бета-блокатори | Комплексний контроль тиску |
| Антагоністи кальцію + клофелін + сечогінні + бета-блокатори | Поєднання різних механізмів зниження тиску |
Комбінація таблеток від тиску для вагітних, дозування й тривалість лікування залежать від причин гіпертонії.
Гострі стани, коли тиск різко підвищився, у вагітної допустимо знімати за допомогою препаратів магнезії, ніфедипіну, клофеліну, лабеталолу, гідралазину та нітрогліцерину. Це ситуації, у яких діяти потрібно швидко, і такі рішення ухвалює лікар.
Постійне лікування, тобто щоденний прийом препарату для контролю тиску, може проводитися через допегіт. Він дає хороші результати, але через один-два місяці прийому виникає потреба збільшити дозу. Звичайна добова норма — від трьох до шести таблеток.
Ефект на 12–24 години при високому тиску забезпечують магнезія, метилдопа та всі медикаменти з групи В. Дозування розраховують разом із лікарем-гінекологом, часто у співпраці з кардіологом та ендокринологом.
Коли вагітну госпіталізують
Планове стаціонарне лікування передбачене насамперед для жінок, які хворіли на гіпертонію ще до вагітності. Варто сказати прямо: пацієнткам із гіпертонією лікарі нерідко радять узагалі не планувати вагітність. Ризики для здоров’я матері надто високі — тромбоз, інсульт, крововилив. А хронічну негестаційну гіпертонію доводиться лікувати препаратами з вираженим токсичним ефектом, що може спричинити тяжкі ускладнення в розвитку дитини. Що старша мама і що більше в неї супутніх хвороб, то складніший сценарій.
На ранніх термінах гіпертонія може стати причиною переривання вагітності. Гіпотензивні препарати на цьому етапі призначають, але ризики залишаються високими. Візит до лікаря в другому триместрі обов’язковий: він дає змогу скоригувати прийом ліків з урахуванням розвитку кровоносної системи плода та його загальних фізичних показників. У третьому триместрі госпіталізація допомагає підготуватися до правильного ведення пологів і можливих ускладнень зі здоров’ям дитини.
У стаціонарі лікують також пацієнток, у яких гіпертонія призвела до прееклампсії чи еклампсії. Наслідком гіпертонії у вагітних може стати розродження шляхом кесаревого розтину, а іноді — народження дитини раніше терміну.
Прогнози для матері й дитини
Сучасна медицина поки не може гарантувати стовідсотково успішний результат для жінки та дитини при лікуванні гіпертонії гіпотензивними препаратами. Водночас своєчасна й правильна терапія дає змогу виносити вагітність до повного терміну, народити природним шляхом і мати мінімальні або не діагностовані при народженні відхилення в дитини.
У будь-якому разі після пологів і мати, і дитина мають перебувати на особливому обліку в педіатра та кардіолога — щонайменше протягом року. Надалі батькам варто подбати про здоровий спосіб життя дитини, щоб генетична схильність і раннє лікування не стали причинами гіпертонічної хвороби в майбутньому.
Гіпертонію вагітної можна перетворити зі смертного вироку для дитини на невеликі ускладнення при виношуванні — але тільки за допомогою правильного медикаментозного лікування, попереджувальної терапії та здорового способу життя породіллі. Наявний вибір препаратів дає змогу підібрати схему індивідуально й розв’язати проблему без шкоди для дитини або з мінімальними ускладненнями.
