Полуниця під час плодоношення стає окрасою ділянки, але культура ця вимоглива: без правильно обраної розсади, підготовленої грядки та системного догляду рясного врожаю не буде. Розводять її трьома способами — у відкритому ґрунті, у спеціалізованих теплицях і в контейнерах. Далі йдеться про перший варіант: сама процедура посадки нескладна, проте врожайність визначають підготовка ґрунту, полив, підживлення та кілька обробок за сезон.
Як вибрати сорт полуниці для відкритого ґрунту
Перш ніж купувати розсаду, варто визначитися з кількома характеристиками, від яких залежить успіх вирощування: чутливість сорту до клімату вашого регіону, стійкість до шкідників і хвороб, строки дозрівання, розмір і смак ягід. Один і той самий сорт поводиться по-різному на півдні та в зоні з холодними зимами, тому орієнтуватися лише на опис у каталозі не варто.
Ділянка під полуницю має бути добре освітленою й захищеною від вітру, а земля — пухкою, без заболочених місць. Вдале рішення для дачі — грядка вздовж паркану. Нижче — кілька сортів, які часто згадують у контексті відкритого ґрунту, з їхніми особливостями.
Вікторія
«Вікторію» рекомендується садити рядами: 20 сантиметрів між кущами та близько 45 сантиметрів між рядами. Поливати слід не рідше одного разу на п’ять днів, а в сильну посуху — частіше.
Еверест
Сорт «Еверест» створений схрещуванням двох інших — Евіти та Ірвіна — і належить до сортів нейтрального дня. Висаджувати його можна як рядами, так і в шаховому порядку. Кущі розлогі, тому відстань між ними має бути не менше 30 сантиметрів. На одному місці «Еверест» вирощують не більше трьох сезонів поспіль, а підживлювати рослини не можна в період активного плодоношення.
Королева Єлизавета
«Королева Єлизавета» добре підходить для відкритого ґрунту навіть у непростих кліматичних умовах. Щоб отримати соковиту ягоду з ароматною м’якоттю, потрібно стежити за доступом кисню до кореневої системи та регулярно розпушувати землю біля коренів.
Переваги сорту:
- раннє плодоношення;
- тривалий період збору врожаю;
- швидке приживання на новому місці;
- стійкість до хвороб і шкідників;
- морозостійкість;
- висока врожайність;
- соковиті ягоди з хорошими смаковими характеристиками.
Ця розсада належить до категорії промислових сортів: ягоди добре переносять транспортування, а збирати їх можна кілька днів поспіль без псування на кущах.
Симфонія
Головна перевага сорту «Симфонія» — стійкість не лише до спеки, а й до посухи, а також добра пристосованість до тривалої холодної зими. Щоб домогтися високого врожаю, відстань між грядками має становити не менше 40 сантиметрів. Першого року рекомендується обривати квіти під час цвітіння й не допускати зав’язування ягід.
Русанівка
Ягоди «Русанівки» вирівняні за розміром, мають конічну форму та яскраво-червоний блискучий колір. Відрізняються не лише соковитістю й солодким смаком, а й вираженим суничним ароматом. Сорт добре протистоїть хворобам кореневої системи та листя, хоча в окремих випадках спостерігається хлороз через недостатнє живлення. Завдяки добрій транспортабельності «Русанівка» підходить для продажу та подальшої переробки.
Існують й інші сорти, придатні для відкритого ґрунту, зокрема Клер, Ананас, Джему та Султан, але вони менш поширені.
Вибір місця для посадки
Найсприятливіша ділянка — південно-західна частина грядки на невеликій височині, добре освітлена сонцем, із заляганням ґрунтових вод не ближче ніж 80 сантиметрів від поверхні. Якщо ґрунтові води залягають високо, ґрунт під посадку дренують битою цеглою або галькою. На такому місці врожай достигає швидше, ягоди солодші, а кущі рясніше розростаються.
Підготовка грядки складається з кількох послідовних кроків:
- Ретельно очистити ділянку від бур’янів.
- Рівномірно розкидати свинячий, коров’ячий або кінський гній — 10–12 кг на квадратний метр. Якщо такого добрива немає, його замінюють покупним гранульованим курячим послідом або компостом із рослинних решток.
- Розсіяти по поверхні пічну золу — близько 1 кг на квадратний метр. Вона є додатковим джерелом калію, фосфору та інших мінералів, балансує кислотність і сприяє знищенню шкідників, що зимують у ґрунті.
- Розкидати суперфосфат — близько 50 г на квадратний метр.
- Ретельно перекопати ділянку, але без подальшого боронування.
- Після зими грядка просяде, і можна буде висаджувати розсаду.
Ґрунт має бути з додаванням деревної золи, з кислотністю в межах 5,7–6,2. Найкраще підходить чорнозем: торф’яний ґрунт для полуниці не годиться.
Коли садити полуницю: весна, літо чи осінь
Правильно обраний час посадки визначає величину й якість першого врожаю. Найпридатніші періоди для висаджування розсади — весна, друга половина літа та осінь, і кожен має свої особливості.
Весняна посадка
Конкретні строки залежать від регіону вирощування та кліматичних умов. Чим раніше проведена посадка, тим багатшим буде врожай наступного року. Один із головних недоліків весняного варіанту — дефіцит якісного посадкового матеріалу.
Літня посадка
Найкращий час для вирощування полуниці — літній період. Орієнтиром слугують вусики: поява вусиків першого та другого порядку свідчить про сприятливий момент для розсаджування. За час, що залишився до зими, кущі встигають сформувати потужну кореневу систему й добре підготуватися до холодів. За дотримання строків урожай першого року становить 100–150 г ягід з куща.
Осіння посадка
Осінь вважається найменш сприятливим варіантом, якщо мета — врожай наступного року. Кущі встигають укорінитися, але йдуть у зиму погано підготовленими: закладається мало квіткових бруньок, і врожай буде мізерним — 20–30 г. Осіння посадка вигідна тоді, коли потрібно отримати найбільше вусиків на наступний рік.
Етапи посадки розсади у відкритий ґрунт
Оскільки найкращий час для вирощування — літо, садити краще у вечірні години або в похмуру погоду. Послідовність дій така:
- Уважно оглянути саджанець перед покупкою: колір листя, коренів і розетки.
- У заздалегідь підготовленому ґрунті викопати лунки на відстані не менше 50 сантиметрів одна від одної.
- Розмістити кущики так, щоб прикоренева шийка залишалася на рівні землі, а коріння розташовувалося вертикально.
- Обережно засипати лунки землею, злегка утрамбувати й полити по одному літру води під кожен кущ.
- Після поливу застелити ґрунт навколо кущів соломою, щоб ягоди не стикалися із землею й не забруднювалися, не хворіли та не гнили.
Для доброго врожаю першого року росту ягід рекомендується обробляти всі квітконоси. Іншими словами, врожай першого року краще не отримувати, а дати кущикам добре вкоренитися й розростися.
Добрива і полив
У регіонах із короткою весною, спекотним літом і малосніжною зимою частота поливу значно вища, ніж у помірному кліматі з великою кількістю природних опадів. Динамічний ріст, цвітіння та плодоношення полуниці потребують рясного поливу з одночасним внесенням добрив.
Частота поливу у відкритому ґрунті залежить від:
- кліматичних особливостей регіону, сезону та наявності дощів;
- типу ґрунту на грядці;
- етапу вегетації — посадка, цвітіння, плодоношення, період спокою.
Догляд залежить і від того, цвіте рослина на момент посадки чи ні. Щоб ягоди були великими, кущики потрібно рясно поливати; для зручності встановлюють систему дощування. Для розсади у відкритому ґрунті краплинний полив не підходить. Відразу після посадки ґрунт слід добре полити й присипати перегноєм — це допомагає затримати вологу.
Перші кілька тижнів відіграють важливу роль у розвитку саджанців: поливати їх потрібно щодня, щоб полуниця швидше вкоренилася. Через 15–20 днів після посадки полив скорочують до 2–3 разів на день. Температура води має бути вище 15 градусів, інакше ягоди втратять стійкість до хвороб і морозостійкість.
Головне добриво під час посадки — перегній, яким заповнювали лунки. Додаткові підживлення також необхідні: перше проводять після танення снігу, далі грядки підживлюють комплексними добривами з мікроелементами.
Часті помилки при вирощуванні полуниці
Найпоширеніші прорахунки пов’язані з порушенням тих самих правил, про які йшлося вище. Заглиблена прикоренева шийка або, навпаки, оголене коріння під час посадки призводять до слабкого вкорінення. Полив холодною водою знижує стійкість рослин до хвороб. Підживлення в період активного плодоношення, як у випадку з сортом «Еверест», шкодить якості ягід. Висаджування на одному місці довше рекомендованого строку виснажує ґрунт і підвищує ризик захворювань. Мульчування соломою після поливу — простий крок, який захищає ягоди від забруднення, гниття та хвороб.
