Плетиста троянда здатна за один сезон перетворити нудну стіну сараю на головну окрасу ділянки, але лише за умови, що ви з самого початку правильно визначили групу рослини. Рамблер і клаймбер поводяться по-різному: один легко вибігає на дах, другий відмовляється лізти вгору, хоч би як ви його поливали. Більшість розчарувань початківців зводиться саме до цієї плутанини, а не до складнощів догляду.
Рамблери чи клаймбери: у чому різниця
Обидві підгрупи належать до плетистих троянд і однаково добре обплітають опори, тому ландшафтні дизайнери охоче використовують їх для арок, пергол і фасадів. Різниця ж криється в характері росту пагонів: рамблери — повзучі, клаймбери — лазячі. Звідси випливають і різні вимоги до вирощування.
Рамблери — класика плетистих троянд, саме ними прикрашали традиційні англійські сади сто й навіть двісті років тому. Клаймбер — це гібрид рамблера з іншими видами троянд, імовірно з чайними. Якщо не врахувати цю різницю, можна зіткнутися з несподіваними проблемами: наприклад, клаймбер відмовляється повзти вгору, хоча догляд за ним був бездоганний. Причина проста — ви не виконали його власних вимог.
Характеристики рамблерів
- Довжина пагонів сягає 7–8 метрів.
- Цвітіння одноразове, у червні-липні, на торішніх пагонах.
- Квіти дрібні, прості або махрові, зібрані по 6–7 штук у суцвітті.
- Обрізання: щоб троянда зацвіла, потрібно зберегти основні довгі гнучкі пагони.
- Формування: гнучкі батоги легко обплітають будь-яку опору.
Характеристики клаймберів
- Квітки більші, ніж у рамблерів.
- Довжина пагонів — 2–4 метри.
- Цвітіння залежить від сорту: одноразове, але може повторитися у червні-серпні на пагонах поточного сезону.
- Квіти великі, близько 5 штук у суцвітті.
- Обрізання: часто доводиться проріджувати кущі, що сильно розрослися. Пагони товсті, не гнуться, добре ростуть біля ґрат або стовпа.
Перш ніж купувати саджанець, визначте групу — від цього залежить і місце, і схема обрізання, і навіть відстань між рослинами.
Коли садити плетисту троянду
Висаджувати троянди у відкритий ґрунт можна і навесні, і восени, але квітникарі радять осінь. Осінній кущ швидко вкорінюється, тому в зиму йде загартованим, тоді як весняний саджанець довго готується до росту й у результаті відстає на кілька тижнів.
Оптимальний час для осінньої посадки — з середини вересня до середини жовтня. Спека вже спала, а до справжніх холодів ще далеко, тож саджанці встигають відпустити молоді корені. У північних широтах, де зими холодні та морозні, краще перенести посадку на весну — кінець квітня або початок травня. Весняна посадка позбавить вас клопоту зі створенням теплого укриття.
Вибір місця для посадки
Плетиста троянда добре приживається на південно-східній стороні будинку, де ґрунтові води залягають глибоко. Надлишок вологи та важкий глинистий ґрунт вона не любить. Ґрунт має бути пухким, повітропроникним і родючим; підійде ділянка з легким нахилом на південь. Сонячні місця саду або напівтінисті куточки — те, що потрібно.
Кучерява троянда гарно виглядає вздовж стіни, паркану або арки. Щоб корінню вистачило місця, висаджуйте її за 50–100 см від опори та за 50–60 см від інших садових посадок.
Підготовка саджанців
Багато залежить від того, який саджанець ви принесли додому. Рослини з корінням у ємності готові до висаджування разом із земляною грудкою. Ґрунт у контейнері варто полити інсектицидом «Актара», а надземну частину обробити фунгіцидом «Ордан», щоб позбавити її від хвороб. Контейнери з майбутніми трояндами перенесіть у приміщення з температурою трохи вище +3 °C.
Саджанці з відкритим корінням потрібно посадити наступного дня після покупки. Залишати їх на свіжому повітрі не рекомендується — просто замочіть у воді до посадки. Далі здорові корені обрізають до 30 см, хворі та зламані видаляють або вкорочують до здорових ділянок. Занадто довге коріння теж підрізають приблизно на 10 см.
Надземну частину обрізають до 30 см: зламані й слабкі пагони видаляють, залишають 3–4 здорові міцні. Зрізають навіть ті листочки й бруньки, що опинилися нижче лінії щеплення. Зрізи присипають активованим вугіллям, кореневу систему дезінфікують 3% розчином мідного купоросу та обробляють «Корневіном».
Підготовка посадкової ями та ґрунту
З часом плетисті троянди випускають коріння на глибину до 2 метрів. Якщо ґрунтові води залягають вище, ніж за два метри від поверхні, перед посадкою викопують яму глибиною 1 метр. На дно кладуть камінь або бетонують його, а вже потім насипають шар ґрунтосуміші. За такого підходу коріння ростиме горизонтально й не дістане до води.
Достатня ширина посадкової ями — 50–55 см. Рамблери садять одну від одної на відстані 1,5–2 метри, клаймбери — 1–1,5 м. Така велика відстань потрібна, щоб троянди можна було добре вкрити на зиму.
Ідеальний ґрунт для плетистих троянд — суглинок. Глинистий розбавляють піском, піщаний — глиною. Але родючим він стане лише після внесення біогумусу та чорнозему. Родючим ґрунтом заповнюють яму на 2/3, щоб у ній вільно розмістилося коріння саджанця. У верхній шар вносять 5 кг компосту або перепрілого гною, склянку золи та калійно-фосфорні добрива з розрахунку 15 г під рослину.
Азотні підживлення вносять під час весняної посадки — 20 г під рослину. Корисно додати бактерії, що містяться в препараті «Байкал ЕМ1».
Перед висаджуванням перевірте ґрунт на кислотність: за високої кислотності посадкову суміш розбавляють доломітовим борошном. Якщо на ділянці раніше росли інші квіти, зніміть 50 см верхнього шару землі, викопайте яму й закладіть у неї ґрунт із дерну й торфу, взятих у рівних кількостях і змішаних із 500 г кісткового борошна.
Технологія посадки
Перед покупкою з’ясуйте, щеплений саджанець чи ні: від цього залежить ступінь заглиблення. Сама посадка виглядає так:
- На дно ями засипте трохи нового ґрунту, зробивши горбок, посадіть саджанець і розправте коріння так, щоб воно «дивилося» в бік, протилежний до об’єкта, поряд з яким іде посадка. Коріння не повинно стирчати вгору.
- Засипте яму на 2/3, утрамбуйте й полийте, виливши піввідра води. Якщо утворилися порожнечі, засипте їх ґрунтосумішшю, заглибивши ділянку щеплення на 10–12 см.
- Знову утрамбуйте ґрунт і вилийте ще піввідра води.
- Коли вода вбереться, досипте решту землі та підгорніть саджанець: на 20 см, якщо садили навесні, і на 30 см — восени.
- Навколо пристовбурного кола покладіть шар мульчі, найкраще хвої.
- Щоб кущ швидше прижився, накрийте саджанець плівкою — вийде своєрідний парничок.
- Щодня провітрюйте, піднімаючи плівку. За тиждень парник приберіть, а троянду підв’яжіть.
Після висадки та відростання лози роблять підв’язку до шпалер, стовпів, пластикової сітки. Кучерявими трояндами прикрашають арки, перголи, альтанки.
Режим поливу
Плетисті троянди люблять постійний догляд, особливо полив і підживлення. Якщо літо спекотне й сухе, молоді саджанці поливають через день, виливаючи відро води, а дорослі — кожні 10 днів, виливаючи два відра.
Через 5–6 днів після дощу або поливу ґрунт розпушують і мульчують, щоб волога довше не випаровувалася. Наприкінці літа, щойно плетисті троянди відцвітуть, часте поливання й розпушування припиняють — так рослини готуються до зими.
Підживлення плетистої троянди
Молоді й щойно посаджені рослини не потребують підживлення першого року після посадки: їм достатньо того, що вони отримали під час висаджування. Щоправда, якщо садили навесні, влітку першого року можна полити кущ настоєм коров’яку у співвідношенні 1:10 або курячого посліду 1:20, витративши 3–5 л під кущик.
Починаючи з другого року, кущам потрібне ґрунтовне підживлення. Перше проводять через два тижні після зняття зимового укриття: перед поливом у ґрунт вносять по 1 ст. л. аміачної селітри під троянду.
Коли троянда вкривається бутонами, їй потрібні добрива з азотом. У період бутонізації вносять, наприклад, «Фертику Люкс» по 30 г на 1 кв. м або настій коров’яку чи курячого посліду. Але із азотом не варто перебирати: інакше зелені буде багато, а кольору так і не дочекаєтесь.
У перший рік після посадки, якщо троянда вже цвіла, її удобрюють для відновлення сил: 10 г сульфату калію та 25 г суперфосфату на відро води, виливаючи 3–5 л під кожну рослину.
Коли троянди зацвітають наприкінці літа, вносять суперфосфат по 30 г на квадратний метр, а потім поливають. У вересні підживлення суперфосфатом повторюють у тій самій дозі. Восени кущі мульчують перепрілим гноєм.
Обрізання рамблерів
Кущ групи рамблер не витримує занадто сильного обрізання, тому дотримуйтеся таких правил:
- Однорічний рамблер найкраще обрізати навесні, залишивши 2–4 здорові пагони, а решту вирізати на кільце.
- Основні довгі пагони, на яких формується цвітіння, зберігають і лише вкорочують до потрібної довжини.
- Старі, пошкоджені та зайві пагони вирізають біля основи, не залишаючи пеньків.
Формування куща — це не разова процедура, а щорічна робота. Тільки за систематичного обрізання і правильної підв’язки плетиста троянда щороку даватиме повноцінне цвітіння, а не поодинокі квіти на верхівках пагонів.
