Коли тиск різко підскакує, таблетка не завжди встигає подіяти. Саме тому в невідкладних ситуаціях лікар може обрати внутрішньовенне крапельне введення препарату — розчин потрапляє безпосередньо в кровотік, і стан пацієнта вдається стабілізувати значно швидше. Частина речовин починає працювати вже за 15 хвилин після початку процедури.
Водночас крапельниця — це не побутова процедура «на вибір», а медичне втручання з чіткими показаннями, протипоказаннями та ризиками. Нижче — огляд препаратів, які найчастіше використовують для інфузій при підвищеному та зниженому тиску, та умов, за яких їх застосовують.
Крапельниці при підвищеному тиску: загальний принцип
За класифікацією АТХ препарати для зниження артеріального тиску поділяють на кілька груп. Їх використовують як окремо, так і в комбінаціях: поєднання різних речовин дає змогу досягти потрібного ефекту швидше й точніше. Серед найперевіреніших груп — блокатори кальцієвих каналів та інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту.
Призначає крапельницю при високому тиску виключно лікар. Самолікування тут небезпечне не лише відсутністю результату, а й різким падінням тиску, алергічними реакціями та загостренням супутніх хвороб.
Щоб інфузійна терапія дала ефект, важливо дотримуватися схеми, яку склав лікар: вводити препарати у визначений час і регулярно контролювати показники артеріального тиску.
Інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту
Ця група належить до найпоширеніших у крапельницях. Такі препарати м’яко впливають на серце та розширюють судини, при цьому не змінюють частоту пульсу. Їх призначають людям із підвищеним рівнем цукру в крові та гострою серцевою недостатністю.
Обмеження теж суттєве: інгібітори АПФ протипоказані пацієнтам із захворюваннями нирок. Саме тому перед призначенням лікар оцінює не лише цифри тиску, а й стан нирок, серця та судин у комплексі.
Бета-блокатори: коли причина — тахікардія
Якщо підвищений тиск супроводжується тахікардією, лікар може обрати бета-блокатори. Вони зменшують навантаження на серцевий м’яз, знижують нервову активність і дають тривалий позитивний результат.
Серед побічних ефектів цієї групи згадують підвищення рівня цукру в крові. Тому пацієнтам із порушеннями вуглеводного обміну препарати підбирають особливо ретельно.
Сечогінні засоби при високому тиску
Швидке виведення зайвої рідини з організму — один із найпростіших шляхів знизити артеріальний тиск. Саме тому сечогінні препарати входять до багатьох схем інфузійної терапії: вони стимулюють утворення сечі, а разом із нею з організму виходить надлишок рідини й натрію.
Однак із цією групою варто бути обережними: надмірне виведення рідини здатне спровокувати зневоднення, слабкість і порушення електролітного балансу. Тому дозування та тривалість курсу лікар визначає індивідуально.
Блокатори кальцієвих каналів
Ці ліки знижують здатність судин до скорочення, покращують кровотік і дозволяють крові вільно циркулювати судинами та серцевим м’язом. Їхня перевага — швидкий результат: у поєднанні з іншими препаратами вони досить оперативно відновлюють загальний стан пацієнта.
Магнезія при підвищеному артеріальному тиску
Призначаючи крапельницю при гіпертонії, лікар може обрати магнію сульфат — той самий розчин, який десятиліттями добре зарекомендував себе в медицині. Сульфат магнію використовують у неврології, гінекології, кардіології та гастроентерології. Це неорганічна речовина з судинорозширювальною та седативною дією.
Найчастіше магнію сульфат застосовують при гіпертонічному кризі. Магній відіграє важливу роль у роботі серцевого м’яза й судинної системи: коли його концентрація низька, можуть виникати спазми судин і аритмія. Зовні це проявляється загальним нездужанням, сильним головним болем, непритомністю, важкістю в грудях, нудотою, блюванням і розфокусованим зором.
Якщо показники тиску перевищують норму, вдаються до невідкладної терапії, щоб підвищити концентрацію магнію в організмі. У таких випадках і потрібна крапельниця з 20% або 25% розчином сульфату магнію.
Що дає магнію сульфат під час інфузії:
- зменшує тривожність, справляє седативний ефект;
- виводить зайву воду з тіла;
- розслаблює стінки артерій, розширюючи їх;
- запобігає можливим судомам;
- знижує артеріальний тиск;
- підвищує больовий поріг;
- захищає серцево-судинну систему від утворення тромбів;
- допомагає впоратися з інтоксикацією при отруєнні важкими металами.
Магнезія при високому тиску полегшує біль і загалом заспокійливо впливає на організм.
Аміназин для зниження артеріального тиску
Аміназин належить до транквілізаторів (заспокійливих засобів) і має седативну дію на центральну нервову систему. При кількох дозах пацієнта можна ввести у стан сну.
Препарат діє, блокуючи адреналінові рецептори. Його основна особливість — пригнічення умовних рефлексів, розслаблення та зниження чутливості. Седативний ефект настає приблизно через 15 хвилин після потрапляння ліків у кров. Крім того, Аміназин зменшує проникність судин.
Після підшкірного введення препарат практично миттєво всмоктується, швидко виводиться з плазми крові й нерівномірно накопичується в органах. Виводиться через нирки та жовчний міхур. Крапельниці з Аміназином при гіпертонії ставлять суворо за рецептом лікаря.
Протипоказання до Аміназину:
- непереносимість препарату та алергія;
- хронічна серцева недостатність;
- артеріальна гіпотензія;
- травма черепа та мозку;
- прогресуючі захворювання спинного й головного мозку;
- вагітність і період годування грудьми.
Під час лікування Аміназином потрібно постійно стежити за показниками артеріального тиску: при внутрішньовенному введенні препарат здатен різко його знижувати. Призначають його хворим, які, крім високого тиску, страждають на панічні атаки, порушення нервової системи та психози. Нерідко Аміназин додають до інших розчинів для крапельниць — наприклад, поєднують із Дібазолом.
Інші ліки при високому артеріальному тиску
Багатьох людей із гіпертонією цікавить, які ще крапельниці ставлять при високому тиску, крім найвідоміших засобів. Лікар оцінює загальний стан пацієнта, і це не завжди дозволяє призначити Магнезію, натрію хлорид чи Аміназин — існують й інші ефективні препарати.
При незначних нападах кардіолог може призначити прокапати пацієнта Дібазолом. Препарат плавно усуває спазми судин і нормалізує кровообіг у головному мозку. Після внутрішньовенного введення Дібазол починає діяти приблизно через 20 хвилин, а його ефект зберігається близько 3 годин. Водночас препарат іноді протипоказаний людям похилого віку: зафіксовані випадки, коли після крапельниці тиск, навпаки, підвищувався.
Разом із Дібазолом можуть призначати Папаверин. У поєднанні ці препарати усувають запаморочення й біль, а симптоми гіпертонічного кризу можуть зникати повністю.
Додатково до Магнезії та Аміназину кардіологи призначають Еналаприл і Моноприл. Їх використовують дворазово, щоб знизити підвищений тиск і усунути прояви гіпертензії.
Чи може від крапельниці піднятися тиск
Внутрішньовенне введення ліків для зменшення гіпертонічного кризу дає максимально швидкий ефект. Зазвичай препарати змішують у стандартних комбінаціях. Однак іноді спостерігається зворотна реакція — тиск підвищується, і варто розуміти, з чим це пов’язано.
Дібазол зазвичай поєднують із Папаверином: ефект у них подібний. Людям похилого віку Дібазол практично не призначають, оскільки він негативно позначається на загальному самопочутті, особливо при тривалому курсі. У пацієнтів старшого віку тиск від введення цих ліків нерідко підвищується ще й тому, що препарат розрахований лише на початкову стадію захворювання.
Іноді артеріальний тиск може раптово підвищитися, якщо дія препарату вже припинилася.
Внутрішньовенні інфузії при низькому тиску
При гіпотензії лікарі призначають терапію серцево-судинними препаратами, які підвищують рівень адреналіну та серцевий викид. Пацієнтам із низьким тиском виписують крапельниці, здатні швидко підвищити тонус судинної системи. Найпоширеніші препарати — Метазон і Норадреналін.
Засоби, що підвищують низький артеріальний тиск:
- Нікетамид — аналептичний засіб, що стимулює центральну нервову систему та впливає на судинну ділянку довгастого мозку, підвищуючи тиск.
- Ангіотензинамід — гіпертензивний препарат; короткочасно може знизити тиск, але загалом підвищує його й викликає брадикардію.
- Норепінефрин — альфа-адреноміметик, який стимулює вироблення адреналіну в крові; призначають при зниженому тиску під час операцій і травм.
- Фенілефрин — альфа-адреноміметик і артеріолозвужувальний препарат, що підвищує тиск; діє тривало й м’яко.
- Ефедрин — симпатоміметик і психостимулювальний засіб, підвищує м’язовий тонус і рівень глюкози.
- Гептаміл — високоефективний препарат для корекції артеріального тиску: підвищує тонус серця й судин, тонізує кровообіг.
Протипоказання та побічні ефекти
Позитивного ефекту від крапельниці не буде, якщо в людини є протипоказання. Щоб уникнути ускладнень, препарати має виписувати лише лікуючий лікар. Для зниження тиску крапельницю не ставлять при ушкодженнях шлунка й кишечника, а також при внутрішніх кровотечах. Не рекомендовані інфузії пацієнтам із гострою нирковою та серцевою недостатністю.
Крапельниці протипоказані людям із цукровим діабетом і схильністю до судом. При виразкових захворюваннях внутрішньовенні препарати від тиску також протипоказані.
Якщо людині з переліченими вище захворюваннями ввести препарат підшкірно, можуть початися напади нудоти й блювання, а дихання утруднюється. Серед частих побічних ефектів — діарея, нетримання сечі, втрата свідомості. При неправильно підібраних ліках можливе зневоднення.
Що важливо пам’ятати
Підвищений артеріальний тиск — один із перших сигналів про проблеми в серцево-судинній системі. Щоб вчасно стабілізувати стан пацієнта, медики вдаються до внутрішньовенних крапельниць. Але дієва умова тут лише одна: препарати повинен призначати лікар, і тоді їхня дія працюватиме на користь здоров’ю, а не проти нього.
