Пульс у спортсменів: норма в спокої, розрахунок максимальної ЧСС і причини відхилень

У тренованої людини пульс у спокої часто виглядає підозріло низьким — 45–50 ударів за хвилину, а в професійних спортсменів трапляється й близько 40. Для лікаря, який уперше бачить таку картку, це привід для уваги, для самого спортсмена — звична цифра. Різниця пояснюється просто: регулярне навантаження змінює саму роботу серця, і те, що для нетренованої людини є відхиленням, для атлета може бути нормою. Нижче — конкретні орієнтири, формули для розрахунку та межа, за якою починається небезпека.

Який пульс вважається нормальним у звичайної людини

Частота серцевих скорочень (ЧСС) — це кількість ударів серця за хвилину. У стані спокою в здорової дорослої людини без спортивного стажу показник зазвичай коливається в межах 65–75 ударів за хвилину. Ширший коридор — 60–90 — теж уважається прийнятним, але вже потребує контексту: віку, стану здоров’я, температури тіла, рівня стресу.

Орієнтуватися варто на такі межі:

  • менше 60 ударів за хвилину в спокої — брадикардія;
  • понад 90 ударів за хвилину в спокої — тахікардія;
  • зниження ЧСС під час сну — фізіологічна норма, а не симптом;
  • у тренованих спортсменів показник близько 40 ударів за хвилину вважається нормальним.

Окремо варто згадати немовлят: їхня ЧСС у спокої можна порівняти з пульсом дорослого спортсмена під час навантаження. Це не патологія, а особливість дитячого організму, тому оцінювати дитячий пульс за дорослими шаблонами некоректно.

Вікові орієнтири ЧСС

Цікава закономірність: у дорослої людини 40 років показник у спокої приблизно такий самий, як у 15-річного підлітка. ЧСС залишається відносно стабільною у проміжку від 15 до 50 років, і лише потім починає поступово змінюватися. Саме тому формули з поправкою на вік дають різні результати для різних людей, але не описують жодного універсального «ідеального» пульсу.

Чому в спортсменів пульс нижчий

Фізіологічно низьке серцебиття — типова ознака тренованої людини, зокрема й колишнього спортсмена. Причина в адаптації: серцевий м’яз стає сильнішим і за одне скорочення перекачує більший об’єм крові. Щоб забезпечити організм тим самим обсягом кисню, серцю потрібно менше ударів. Економніша робота — і є те, що ми бачимо як низький пульс у спокої.

Чому в спортсменів пульс нижчий

Коли такий спортсмен виходить на навантаження або потрапляє в стресову ситуацію, пульс підвищується цілком нормально — серце просто має ширший діапазон роботи, ніж у нетренованої людини.

Максимальна ЧСС: як її розрахувати

Однозначної відповіді на питання «який пульс у спортсменів» не існує, бо максимальні показники різняться залежно від виду спорту. Найвищі значення зазвичай фіксують під час бігу, нижчі — в аеробіці та кардіотренуванні, а найнижчі — у велоспорті, плаванні та ходьбі.

Причина в тому, що для розрахунку тренувальних зон за 100% беруть максимальну ЧСС, досягнуту саме в цьому виді спорту. Якщо тренована людина спробує досягти у басейні того самого максимуму, що під час бігу, вода може закипіти — але організм такого показника не видасть. Кожен вид навантаження має власну стелю.

Прості формули

Класичний варіант, який застосовний приблизно до половини населення:

ЧСС = 220 − вік

Для бігу використовують точнішу залежність:

ЧСС = 220 − 1,03 × вік

Існують і окремі шаблони для чоловіків та жінок:

  • для чоловіків: (214 − вік) × 0,8;
  • для жінок: (209 − вік) × 0,7.

Розрахунок з урахуванням ваги

  • для жінок: ЧСС = 210 − ½ віку − 5% від маси тіла;
  • для чоловіків: ЧСС = 210 − ½ віку − 5% від маси тіла + 4.

Зона спалювання жиру розраховується як 60–80% від максимальної ЧСС, найчастіше орієнтуються на 70%.

Важливо: показник 180 ударів за хвилину під час тренування — це межа, яку не варто перевищувати. Досягнувши її, зменште навантаження.

Практичний тест на пагорбі

Найнадійніший спосіб дізнатися власний максимум — перевірити його на практиці. Знайдіть крутий пагорб завдовжки щонайменше 200–300 метрів у гору, візьміть пульсометр і пробіжте вгору-вниз 5–6 разів. Найвищий показник, який ви зафіксуєте під час бігу, і буде вашим максимумом. Усе, що вище, — патологічні значення, небезпечні для здоров’я.

Активний (робочий) серцевий ритм

Робочий пульс спортсмена вимірюють протягом дня у спокійному режимі. Нормальні значення — 70–80 ударів за хвилину. У нетренованих людей серце працює менш економно: удари швидші, а кількість скорочень різко зростає навіть після незначного навантаження.

Активний (робочий) серцевий ритм

Під час фізичних вправ робочий ритм варто тримати в діапазоні 60–75% від виміряного або розрахованого значення — і без попередньої розминки, розтягування та завершального розслаблення тут не обійтися.

Для старту тренувань спеціальні лічильники не потрібні. Достатньо час від часу вимірювати серцебиття під час заняття. Досить швидко ви навчитеся на око визначати, як швидко можете бігти і як інтенсивно тренуватися.

Пульс і спалювання жиру

Під час тренування для втрати ваги недоцільно перевищувати 75% від максимальної ЧСС. Це призводить до надмірного стомлення без істотного впливу на жирові відкладення. Водночас недооцінювати навантаження теж не варто: інакше кілька калорій згорить, але жир цього «не розпізнає».

Аеробний серцевий ритм додатково прискорює метаболізм на кілька годин після тренування, бо м’язи витрачають калорії під час відновлення. Чим більше м’язової маси, тим вищий базальний рівень метаболізму.

Причини відхилень пульсу від норми

З частотою серцевих скорочень пов’язані порушення серцевого ритму — аритмії. Розрізняють два протилежні стани.

Причини відхилень пульсу від норми

Брадикардія

Серцевий ритм сповільнюється. У спортсменів, зокрема колишніх, це часто фізіологічна норма й ознака сильнішого серця, здатного перекачувати більший обсяг крові. Але брадикардія може бути й розладом, який викликають серцевий напад, внутрішньочерепне ушкодження або приймання ліків.

Тахікардія

Частота серцевих скорочень зростає. Типово це для стану спортивного перенапруження та стресових ситуацій. Водночас тахікардія може вказувати на гарячкову хворобу, анемію, серцеву недостатність, отруєння, розлад щитоподібної залози або гіпертонію.

Саме тому відхилення, яке не зникає після відпочинку, не можна списати на «спортивне серце» без обстеження.

Кому і як стежити за пульсом

Моніторинг серцевого ритму доцільний для кожного спортсмена і для всіх, хто піклується про своє здоров’я. Це проста й дієва профілактика багатьох захворювань: регулярні вимірювання показують, як організм реагує на навантаження, відновлення та стрес, і допомагають помітити зміни раніше, ніж вони стануть проблемою.

Вимірюйте пульс у спокої зранку, до кави й телефона, записуйте показники та порівнюйте їх із власним звичним фоном, а не з чужими цифрами з інтернету. Якщо пульс у спокої тривалий час відхиляється від вашої норми або супроводжується задишкою, запамороченням чи болем у грудях, це привід для консультації з лікарем, а не для самостійного коригування тренувань.

Pagan.com.ua