Портальна гіпертензія при цирозі печінки — це не окрема хвороба, а наслідок того, що печінкова тканина поступово замінюється фіброзною. Через це кров, яка мала б вільно проходити через ворітну вену, натрапляє на опір, тиск усередині судини зростає, і організм шукає обхідні шляхи. Саме ці обхідні шляхи — розширені вени стравоходу, шлунка, прямої кишки — і створюють найнебезпечніші ускладнення.
Найчастіше така форма ураження трапляється в чоловіків після 40 років, переважно на тлі тривалого зловживання алкоголем. Цироз має незворотний перебіг і високий ризик летального наслідку, а дистрофія печінки позначається на роботі практично всіх систем організму.
Що саме відбувається з печінкою та ворітною веною
Здорова тканина печінки поступово заміщується фіброзною. Це не просто «рубець» — фіброзна тканина змінює архітектуру органа, стискає судини й порушує кровотік. Ворітна вена поступово зміщується, її просвіт звужується, і розвивається стійке підвищення тиску в системі ворітної вени.
Тиск може сягати 12 мм ртутного стовпа і навіть перевищувати цей показник. Перетискання судин запускає повільне руйнування печінки — саме цим пояснюється характерна симптоматика захворювання.
Серед причин, окрім алкоголю, згадують неякісне харчування, перенесений вірусний гепатит А та синдром Боткіна. Це не означає, що кожен, хто перехворів на гепатит, отримає цироз, але такий анамнез підвищує схильність до хвороби.
Основні симптоми портальної гіпертензії
Ознаки синдрому портальної гіпертензії часом важко відокремити від проявів самого цирозу — їх часто виявляють під час обстеження, а не зі слів пацієнта. Ключові симптоми такі:
- скупчення великої кількості рідини в черевній порожнині (асцит);
- варикозно змінені судини в кишечнику та інших відділах травного тракту;
- збільшення селезінки;
- патологічні зміни складу крові;
- виразки й ерозії на слизовій шлунка;
- різні диспептичні явища.
Поява цих симптомів — привід не чекати, а якнайшвидше пройти повноцінне діагностичне обстеження.
Стадії портальної гіпертензії
Загалом портальний цироз печінки проходить чотири стадії формування:
- Початкова — з’являються незначні зміни функцій печінкової тканини.
- Компенсована (помірна) — розширюються стравохідні вени.
- Виражена, або декомпенсована — розвивається виражений асцит, селезінка поступово збільшується.
- Стадія геморагій — численні розриви судин стравоходу, шлунка, прямої кишки, на тлі яких виникає недостатність печінки та перитоніт.
Залежно від того, наскільки поширений високий тиск у венах, портальна гіпертензія буває тотальною або частковою. За розташуванням зони підвищеного тиску виділяють внутрішньопечінкову форму та інші варіанти, які лікар уточнює під час діагностики.
Предасцитична стадія
На цьому етапі клінічні симптоми зазвичай майже не проявляються. Іноді виникають розширення стравохідних вен, поступовий розвиток геморою, загальне погіршення самопочуття.
У міру прогресування хвороби пацієнт скаржиться на посилення розбитості й слабкості, стомлюваність навіть після незначних фізичних навантажень, тяжкість у животі, імпотенцію в чоловіків, порушення менструального циклу в жінок, геморагічний висип по всьому тілу, почервоніння шкіри долонь, збільшення молочних залоз у чоловіків.
Біохімічний аналіз крові на цьому етапі показує зниження гемоглобіну, альбумінів і білка, підвищення γ-глобуліну та білірубіну. У сечі виявляють уробілін. Рентгенологічне обстеження фіксує зміни вен стравоходу й шлунка.
Асцитична стадія
Тут до попередніх симптомів додаються виражене схуднення, різка слабкість, падіння працездатності, накопичення рідини в черевній порожнині та сильне лущення дуже сухої шкіри.
Під час огляду лікар бачить різке збільшення живота й розширення вен на ньому — характерний симптом «голови медузи». Під час простукування чути шум, тоді як здоровий орган дає дзвінкий звук. Збільшення живота сприяє розвитку пупкової та пахової грижі. Аналіз крові виявляє знижений вміст лейкоцитів, тромбоцитів і гемоглобіну.
Кахектична стадія
Це термінальний етап. Після початку асциту на третій стадії пацієнт живе від півроку до двох років. Симптоми цієї стадії:
- виснаження (кахексія);
- асцит, який уже не піддається лікуванню;
- стравохідні та шлункові кровотечі;
- жовтяничність шкіри й склер;
- загострення всіх інфекційних патологій, яким організм не може протистояти.
Летальний наслідок настає на тлі коми, що розвивається в міру прогресування виснаження й кровотечі з варикозно розширених судин.
Ускладнення: чому це небезпечно
Усі ускладнення портального цирозу вкрай небезпечні для життя і мають високий ступінь летальності. У результаті атрофії печінки існує ризик розвитку таких станів:
- стравохідні та шлункові кровотечі — найнебезпечніше ускладнення, що призводить до смерті;
- кровотечі з носа, ясен, а в жінок — з матки;
- ерозії шлунка, стравоходу й кишечника;
- закупорка портальної судини;
- грижі — стегнові, пахові, пупкові;
- недостатність печінки;
- отруєння токсинами, що утворюються на тлі розпаду білків крові.
Прогноз тривалості життя
Хвороба має тривалий перебіг із періодами загострення. За своєчасної діагностики та адекватного лікування тривалість життя при цирозі може становити 10 років і більше.
Розвиток асциту різко скорочує цей строк: максимальна виживаність пацієнтів — близько 2 років. Пацієнт може загинути як від коми, так і від супутніх патологій, не пов’язаних із цирозом. Це орієнтовні дані, а не індивідуальний прогноз: реальні строки залежать від стадії, супутніх хвороб і того, наскільки послідовно людина дотримується лікування.
Лікування портальної гіпертензії при цирозі
Лікування будується навколо усунення причин атрофії печінки та підтримки органа. Цироз є невиліковною хворобою, тому схема включає підтримку печінки, зниження ймовірності ускладнень і купірування симптомів. Така терапія потрібна довічно.
Категорично відмовляються від спиртного — жодної краплі будь-якого алкогольного напою. Далі схема залежить від причини:
- при алкоголізмі проводять очищення організму від етанолу та продуктів його метаболізму;
- при гепатиті лікують основне захворювання;
- при власне портальній гіпертензії вживають заходів для зниження тиску у венах.
Дієта 5
Пацієнту призначають спеціальну щадну дієту, яка зменшує навантаження на печінку й весь травний тракт. Дозволені:
- нежирні сорти м’яса;
- каші без молока, бобові;
- рослинна та вершкова олія;
- усі фрукти й ягоди, крім кислих.
Заборонені свіжі хлібобулочні вироби, м’ясні та рибні бульйони, будь-які смажені страви, редис, щавель, шпинат, цибуля, копченості, гострі страви й маринади.
Медикаментозне лікування
На першій стадії застосовують препарати, які не дають патології розвиватися далі. Призначають:
- гепатопротектори — їхня дія сприяє нормалізації роботи тканини печінки;
- діуретики — для виведення надлишку води й профілактики асциту;
- симптоматичні засоби.
Самостійне призначення медикаментів украй небезпечне: дозування й комбінації підбирає лікар з урахуванням стадії та супутніх хвороб.
Хірургічне лікування
Іноді застосовують хірургічні методи:
- шунтування — знекровлення печінки з метою зниження тиску у ворітній вені;
- прокол черевної стінки для видалення рідини;
- трансплантація органа при тотальному ураженні печінки.
Чи працюють народні засоби
При цирозі печінки народні методи малоефективні, а деякі з них здатні суттєво погіршити стан. Обережно ставляться навіть до трав. Ромашка й календула дають м’який сечогінний ефект: настої з них п’ють по пів склянки тричі на день. Якщо самопочуття погіршується, вживання припиняють.
Портальна гіпертензія належить до вкрай тяжких і небезпечних патологій. Запобігти небезпечним ускладненням здатні лише своєчасна діагностика й ранній початок лікування — терапія розвинених стадій малоефективна.
