Артеріальний тиск зростає від дитинства до підліткового віку, а приблизно після 20 років у здорових людей він залишається стабільним протягом усього життя. Проте незбалансоване харчування та малорухливий спосіб життя поступово погіршують стан здоров’я більшості людей, тому тиск потрібно контролювати — і що старша людина, то ретельнішим має бути цей контроль.
Гіпертензія — серйозний ризик: вона пошкоджує артерії в серці, нирках і по всьому тілу, що призводить до серцевих захворювань, інсультів та інших проблем зі здоров’ям. Саме тому при підвищеному тиску лікарі рекомендують його знижувати. Водночас варто пам’ятати про робочий тиск людини — показники, які не викликають неприємних відчуттів і дискомфорту, навіть якщо вони відрізняються від загальноприйнятої норми.
Що таке робочий тиск
Робочий тиск — це індивідуальний рівень артеріального тиску, за якого людина почувається нормально: без головного болю, запаморочення, слабкості чи інших неприємних відчуттів. Він може бути дещо нижчим або вищим за стандартні 120/80 і при цьому не свідчити про хворобу.
Однозначно назвати ідеальні показники, які підходили б усім, неможливо. Тиск природно змінюється з віком: він стабілізується приблизно після 20 років, а потім починає трохи знижуватися — у чоловіків у 50–60 років, у жінок у 60–70. У немовлят ідеальні значення лежать у межах 90/60, а в дітей старшого віку — близько 105/70. Якщо артеріальний тиск у дорослої людини старше 18 років не перевищує 140/90, зазвичай усе гаразд.
Важливо: на показники впливають супутні захворювання, зокрема цукровий діабет і хвороби нирок. У таких випадках робочий артеріальний тиск буває нижчим.
Норми артеріального тиску за віком
Рівень тиску (у міліметрах ртутного стовпа) підвищується з кожним ударом серця і падає, коли серце розслаблюється. Показники змінюються дуже швидко — на них впливають поза тіла, фізичне навантаження, стрес, сон. Але після відпочинку вони мають повертатися до звичного рівня, орієнтовно 120/80.
Якщо ваші значення вищі за норму, вимірюйте тиск регулярно — оптимально щотижня. Коли показники перевищують 140/90, варто звернутися до лікаря, щоб з’ясувати причину та отримати програму лікування.
| Вікова група | Орієнтовні показники, мм рт. ст. |
|---|---|
| Немовлята | близько 90/60 |
| Діти старшого віку | близько 105/70 |
| Дорослі (після 18 років) | до 140/90 — у межах норми |
| Узагальнений орієнтир для більшості | 120/80 |
Ці цифри — орієнтир, а не діагноз. Індивідуальні значення залежать від стану організму, наявних захворювань і способу життя, тому остаточну оцінку дає лікар.
Як визначити свій робочий тиск
Під час кожного вимірювання фіксують два значення: верхнє (систолічний тиск) і нижнє (діастолічний). Стандартним орієнтиром тривалий час вважають 120/80, притаманний більшості людей. Проте типові показники не завжди означають ідеальний робочий тиск для конкретної людини, тому важливо вміти визначати свої оптимальні значення — і в кабінеті лікаря, і вдома.
Вимірювання в кабінеті лікаря
Коректне вимірювання передбачає попередній спокій протягом 5–10 хвилин: цей час варто спокійно посидіти. Лише після заспокоєння лікар починає вимірювати тиск. Процедуру проводять тричі поспіль у положенні сидячи, манжета тонометра — на рівні серця. Щоб визначити робочий тиск людини, беруть середнє значення другого й третього вимірювань. Доцільно провести ще одне потрійне вимірювання — знову після відпочинку, адже тільки так можна отримати достовірні показники.
Вимірювання вдома
Домашній метод подібний, але період відпочинку перед вимірюванням можна скоротити до 5 хвилин, а вимірювань достатньо двох. Результат, як і в попередньому випадку, обчислюють як середнє з двох вимірювань. У перший тиждень доцільно міряти тиск уранці та ввечері, щоб скласти уявлення про свої звичні показники та середнє значення. Зранку тиск зазвичай вищий.
Добовий моніторинг
24-годинний холтер вимірює тиск безперервно протягом дня і ночі та здатен фіксувати відхилення, які не виявляються при одноразовому вимірюванні звичайним тонометром. Такий пристрій допомагає виявити приховану гіпертензію, що проявляється лише в домашніх умовах.
Причини коливань артеріального тиску
Показники рідко стоять на місці, і причин для цього чимало.
- Стрес. У стані напруги тиск підвищується, а коли напруга спадає — знижується. Тут варто звернути увагу на стійкість психіки.
- Брак фізичної активності. Людина часто потрапляє у фізично складні саме для неї ситуації, на які організм реагує викидом норадреналіну. Це звужує дрібні кровоносні судини й підвищує тиск.
- Клімактеричний період. Гормональні зміни в організмі супроводжуються різними проявами, зокрема тимчасовою або постійною гіпертензією.
- Різні захворювання. Коливання тиску можуть указувати на серцево-судинні чи інші хвороби; зазвичай присутні й інші ознаки захворювання.
Сильні стрибки бувають дуже небезпечними. Деякі експерти навіть вважають коливання небезпечнішими за стабільну гіпертензію, адже людина наражається на ризик інсульту. Стінки кровоносних судин при різких змінах тиску зазнають змін, що може призвести до відділення кров’яного згустку, а отже — до тромбозу чи емболії.
Якщо високий або низький тиск зафіксовано випадково, причиною може бути один із багатьох факторів, і лікувати такий епізод не потрібно. Але коли коливання повторюються часто, важливо шукати причину.
Профілактика та контроль
Окрім здорового способу життя, варто подбати про релаксацію, повноцінний відпочинок і достатню рухову активність. Якщо цих заходів недостатньо, лікар може призначити медикаментозне лікування.
Регулярне вимірювання, увага до самопочуття та своєчасний візит до лікаря допомагають тримати тиск під контролем і вчасно помітити проблему, яку легко проґавити при одноразовому огляді.
