Анаприлін: від чого допомагає, дозування та застереження

Анаприлін знайомий багатьом пацієнтам як доступний і швидкодіючий засіб, який знижує прискорений пульс і високий артеріальний тиск. Його дійова речовина — пропранолол, один із найстаріших неселективних бета-адреноблокаторів. Препарат справді працює, але належить до тих ліків, які не можна приймати «на власний розсуд»: він втручається в роботу серця, судин, бронхів і навіть обміну речовин. Нижче — що саме лікує Анаприлін, як його дозують при різних діагнозах, кому він протипоказаний і на що звертати увагу під час терапії.

Склад і форми випуску

Основна активна речовина — пропранололу гідрохлорид. Препарат випускають у таблетках по 10 мг і 40 мг; в упаковці може бути 10, 50, 100 або 100 таблеток. Існує й ін’єкційна форма, але в побуті частіше мають справу саме з таблетками.

Допоміжні речовини забезпечують форму таблетки, її розпадання в травному тракті та стабільність дійової речовини. Для пацієнта практичне значення має передусім дозування: таблетки по 10 мг і 40 мг легко сплутати, а різниця між ними — чотириразова.

Як діє пропранолол

Пропранолол блокує обидва типи адренорецепторів — β-1 і β-2, тому його називають неселективним. Рецептори β-1 розташовані переважно в серці: їхнє блокування зменшує силу та частоту серцевих скорочень, знижує потребу міокарда в кисні й пригнічує збудливість серцевого м’яза. Рецептори β-2 працюють у бронхах, судинах, матці та травному тракті — саме тому дія препарату не обмежується серцем.

У результаті досягаються три основні терапевтичні ефекти:

  • антиаритмічний — нормалізація серцевого ритму при тахікардії та екстрасистолії;
  • гіпотензивний — зниження підвищеного артеріального тиску;
  • антиангінальний — зменшення частоти й інтенсивності нападів болю в серці при ішемії.

Окремо варто пам’ятати про «побічний бік» неселективності: блокування β-2 підвищує тонус бронхів, посилює скорочення матки, впливає на секрецію травних соків і моторику шлунково-кишкового тракту. Саме тому препарат здатен зупиняти післяопераційну та післяпологову кровотечу, але водночас може спровокувати бронхоспазм.

Фармакокінетика коротко

Анаприлін добре всмоктується в кровотік. Період напіввиведення пропранололу становить 3–5 годин, а при тривалому регулярному прийомі подовжується до 12 годин. Виводиться препарат переважно нирками у вигляді метаболітів — близько 90%; у незміненому вигляді залишається приблизно 1%. Це означає, що при захворюваннях нирок швидкість виведення змінюється, і це враховує лікар.

Від яких хвороб допомагає Анаприлін

Спектр показань досить широкий, і в кожному випадку мета застосування різна — десь це основна терапія, десь допоміжна.

Від яких хвороб допомагає Анаприлін
  • гіпертонічна хвороба та ниркова гіпертензія;
  • синусова тахікардія;
  • тахісистолічна форма фібриляції передсердь;
  • суправентрикулярна тахікардія;
  • екстрасистолія — шлуночкова й суправентрикулярна;
  • порушення серцевого ритму, спричинені ревматичними захворюваннями;
  • стенокардія та ішемічна хвороба серця;
  • тиреотоксикоз — як допоміжний засіб;
  • феохромоцитома — у комбінації з α-блокаторами;
  • діенцефальний синдром із симпатоадреналовими кризами;
  • мігрень — для профілактики нападів;
  • абстинентний синдром — у складі комплексного лікування.

Окремо виділяють тривалу профілактичну терапію після перенесеного інфаркту міокарда. У таких пацієнтів препарат зменшує частоту ангінозних нападів, знижує потребу в нітрогліцерині, а ризик повторного інфаркту та смерті знижується, за даними джерела, на 20–50%.

При якому тиску приймають Анаприлін

Анаприлін застосовують при підвищеному артеріальному тиску — артеріальній гіпертензії. Гіпотензивний ефект проявляється поступово: стійкий результат зазвичай формується протягом 1–2 тижнів регулярного прийому, а зниження тиску можна помітити вже після першої дози. При низькому тиску препарат не призначають. Якщо тиск у пацієнта нормальний, а Анаприлін потрібен з інших причин, лікар контролює реакцію організму: при зниженні показників роблять перерву або коригують схему.

Механізм тут подвійний. У короткостроковій перспективі бета-блокатор може зменшити серцевий викид і підвищити периферичний судинний опір. При тривалому прийомі, навпаки, периферичний опір знижується — саме тому ефект наростає поступово, а не з першої таблетки.

Особливості для пацієнтів старшого віку

Реакція на препарат у молодих і літніх пацієнтів відрізняється. У людей віком від 58–60 років зниження судинного тонусу під дією ліків може спричинити бронхоспазм і набряк легень. Тому дозування для цієї групи підбирають індивідуально, орієнтуючись на реакцію організму, а не на середні схеми з інструкції.

Інструкція: як приймати і в яких дозах

Таблетки приймають за 15–30 хвилин до їди, запиваючи рідиною — найкраще звичайною водою. Дозування й кратність визначають за основним і супутніми діагнозами та віком пацієнта. Середня тривалість курсу при серцево-судинних захворюваннях — 3–4 тижні; за потреби курс повторюють із перервою 1–2 місяці. Тривалість терапії визначає лікар.

Інструкція: як приймати і в яких дозах
Стан Схема прийому
Аритмія по 10–30 мг 3–4 рази на день
Артеріальна гіпертензія початок із 160 мг на день (80 мг двічі), за потреби — до 320 мг на день
Мігрень (профілактика) 80–160 мг на день, разова доза — 80 мг
Стенокардія перші 3 дні — 20 мг 4 рази; наступні 3 дні — 40 мг тричі та 20 мг четвертим прийомом; з 7-го дня — 40 мг 4 рази. За потреби — до 200–240 мг на день
Постінфарктний стан 160 мг на день (по 40 мг 4 рази)

Дитячі дози відрізняються й потребують особливої уваги. Згідно з медичними даними, дитині від 3 років можна давати чверть або половину таблетки на день. Для дітей від 7 років орієнтовне дозування — 0,25–0,5 мг на 1 кг маси тіла, прийом 3–4 рази на день.

При правильному застосуванні та відсутності передозування лікування, за відгуками пацієнтів, зазвичай минає без ускладнень. Проте періодичний лікарський контроль реакції організму потрібен: існує ймовірність підвищеної чутливості до дійової речовини, і тоді препарат замінюють.

Протипоказання

Попри користь для серця й тиску, є стани, за яких Анаприлін застосовувати не можна. До протипоказань належать:

  • гостра фаза інфаркту міокарда;
  • синусова брадикардія — надто рідкий пульс;
  • гостра серцева недостатність;
  • артеріальна гіпотензія — низький тиск;
  • синдром слабкості синусового вузла;
  • атріовентрикулярна блокада;
  • схильність до бронхоспазму;
  • алергія на будь-який компонент препарату.

Це не повний перелік у розумінні «вичерпний на всі випадки життя» — остаточне рішення ухвалює лікар з урахуванням супутніх захворювань, ліків, які пацієнт уже приймає, та результатів обстеження.

Побічні ефекти

Терапія зазвичай переноситься добре, і тяжких ускладнень під час лікування, як правило, не виникає. Водночас пропранолол може спричиняти небажані реакції:

Побічні ефекти
  • порушення периферичного кровообігу — можуть німіти кінцівки;
  • прогресування серцевої недостатності;
  • головний біль, запаморочення;
  • психічні розлади — депресія, сповільнення психомоторних і моторних реакцій;
  • кашель, задишка, фарингіт, бронхоспазм, ларингоспазм;
  • диспепсія, біль у животі;
  • сухість і біль в очах.

При передозуванні проводять промивання шлунка, призначають адсорбенти та препарати для симптоматичної терапії. Самостійно «перечекати» передозування бета-блокатором небезпечно — це стан, який потребує медичної допомоги.

Вагітність, годування грудьми та дитячий вік

При вагітності Анаприлін призначають виключно тоді, коли очікувана користь для жінки переважає потенційний ризик для плода. Під час лікування потрібен фетальний контроль, а за 3 дні до пологів прийом препарату припиняють. Серед можливих негативних наслідків для плода джерело називає затримку внутрішньоутробного розвитку; через підвищення скоротливої активності матки ліки можуть призвести до передчасних пологів або загибелі плода.

Дійова речовина проникає в грудне молоко, тому на час лікування лактацію припиняють. Дітям препарат призначають лише за медичними показаннями.

На що звертати увагу під час лікування

Дозування й тривалість терапії визначають індивідуально — відповідно до діагнозу, тяжкості захворювання та загального стану людини. Пацієнт має перебувати під постійним медичним наглядом, особливо на початку прийому та при зміні дози.

Кілька практичних моментів, які варто тримати в голові:

  • не припиняйте прийом різко — різка відміна бета-блокатора може спровокувати загострення;
  • повідомте лікаря про бронхіальну астму, цукровий діабет, захворювання нирок і про всі ліки, які вже приймаєте;
  • вимірюйте пульс і тиск, щоб лікар мав об’єктивну картину вашої реакції на препарат;
  • не коригуйте дозу самостійно, навіть якщо самопочуття змінилося.

Анаприлін залишається робочим і доступним препаратом, але його ефективність нерозривно пов’язана з ризиками. Він добре допомагає там, де потрібно приборкати прискорений ритм і знизити тиск, і водночас вимагає обережності при бронхолегеневих захворюваннях, у літньому віці, під час вагітності та в дитячій практиці. Рішення про початок, дозу й відміну препарату ухвалює лікар — це не той випадок, коли варто орієнтуватися на поради з інтернету.

Pagan.com.ua