Більшість людей з артеріальною гіпертензією рано чи пізно чують від лікаря слово «криз». Але не кожен напад однаково небезпечний. Коли тиск підскакує до критичних цифр і при цьому страждають внутрішні органи, йдеться про ускладнений гіпертонічний криз — стан, у якому рахунок іде не на години, а на першу годину. Саме тому варто заздалегідь знати, як він проявляється, чим відрізняється від звичайного підйому тиску і що можуть зробити близькі до приїзду медиків.
Що таке ускладнений гіпертонічний криз
Гіпертонічний криз — це різке підвищення артеріального тиску, яке супроводжується вираженим погіршенням самопочуття. Ускладнена форма відрізняється тим, що на тлі високого тиску вже починають уражатися органи-мішені. Найчастіше це головний мозок, серце, аорта, легені та нирки.
Ключова особливість такого стану — небезпека необоротних наслідків. Зміни в органах-мішенях можуть закріпитися, і тоді йдеться вже не про тимчасове нездужання, а про інсульт, інфаркт, набряк легень чи розрив аорти. Тому ускладнений криз завжди потребує невідкладної медичної допомоги, а не спроб «перележати» напад удома.
Окремо варто запам’ятати просту межу: якщо тиск піднявся до критичних цифр, але жодних симптомів з боку внутрішніх органів немає, це ще не криз в ускладненій формі. Саме наявність органних проявів визначає тяжкість ситуації.
Чому виникає напад
Криз розвивається на тлі тяжких форм артеріальної гіпертензії. Механізм пов’язаний із нестачею кровотоку та порушенням роботи серця: серцебиття частішає, а кількість вазодилататорів — речовин, які розширюють судини, — знижується. Через це самопочуття погіршується, а тиск піднімається до критичних значень.
Найчастіше поштовхом стають стресові ситуації. Але перелік тригерів ширший, і більшість із них залежить від самої людини.
Зовнішні чинники та спосіб життя
- надмірне споживання солі;
- куріння;
- різка зміна погодних умов;
- стрес і емоційне перенапруження;
- самостійне припинення прийому призначених препаратів.
Останній пункт заслуговує на окрему увагу. Людина може почуватися цілком задовільно, вирішити, що ліки вже не потрібні, і припинити їх приймати. Саме на цьому тлі нерідко й виникає криз.
Захворювання, які підвищують ризик
До кризу можуть призводити не лише зовнішні обставини, а й супутні патології:
- захворювання нирок;
- артеріальна гіпертензія;
- серцево-судинні хвороби;
- перенесені операції на серці.
Окремий випадок — феохромоцитома. Після відміни лікарських препаратів у таких пацієнтів часто спостерігається саме гіпертонічний криз.
Різновиди ускладненого кризу
Класифікують кризи за тим, до яких ускладнень вони призвели. Це не формальність: від типу ускладнення залежить і небезпека, і тактика допомоги.

| Ускладнення | Що відбувається | На що звернути увагу |
|---|---|---|
| Ішемічна атака | Симптоматика нагадує інсульт, але минає протягом доби | Схожість з інсультом не скасовує потреби в огляді лікаря |
| Гостра недостатність лівого шлуночка | Виникає внаслідок сильного навантаження, призводить до набряку легень | Нестача кисню небезпечна для клітин мозку |
| Розшарування аневризми | Нерідко завершується розривом аорти | Біль сильніший, ніж при інфаркті; навіть своєчасна допомога часто не рятує пацієнта |
| Інсульт | Гинуть клітини головного мозку | Призводить до різноманітних порушень |
| Набряк легень | Розвивається на тлі недостатності кровообігу та підвищеного тиску | Стан потребує негайного втручання |
| Енцефалопатія | Часто викликає набряк мозку, що може призвести до інсульту | Характерні непритомність і судоми |
Окрім того, криз поділяють за формами, залежно від того, який орган страждає першим:
- церебральна форма — уражається головний мозок;
- астматична форма — криз ускладнюється гострою лівошлуночковою недостатністю;
- коронарна форма — мішенню стають життєво важливі артерії.
Клінічна картина: як розпізнати напад
Ускладнений криз зазвичай наростає поступово. Спочатку це звичайне нездужання: загальна слабкість, шум у вухах, нудота, блювання. Такі симптоми можуть тривати кілька днів, і саме тому їх легко списати на втому чи зміну погоди. Згодом приєднуються головний біль, сплутаність свідомості, погіршення слуху та зору.
Один із найяскравіших проявів — задишка. Пацієнт відчуває задуху, а хрипи добре чути. Полегшення настає лише в напівсидячому положенні. Шкіра блідне й стає сухою, іноді з’являється набряк. І головне — підвищується артеріальний тиск.
Після купірування нападу можуть залишатися залишкові симптоми. Конкретні прояви залежать від виду кризу.
Церебральні симптоми
На початку кризу порушується робота центральної нервової системи. Це проявляється так:
- нудота й блювання, які не приносять полегшення;
- загальмована або, навпаки, збуджена свідомість;
- неврологічні симптоми, що ведуть до інсульту чи мікроінсульту: оніміння тіла, зменшення сили в кінцівках та інші.
Кардіальні прояви
При різкому підвищенні тиску порушується робота серцевого насоса. Виникають біль у ділянці серця та ознаки порушення його роботи.
Нейровегетативні порушення
- почервоніння обличчя;
- сильна спрага та сухість у роті;
- внутрішнє тремтіння;
- рясне й часте сечовипускання.
Зорові симптоми
- погіршення зору одного або обох очей;
- туман і «мерехтіння мушок» перед очима;
- випадання полів зору.
Як підтверджують діагноз
Клінічна картина під час кризу може змінюватися або бути розмитою, тому орієнтуються на два опорні пункти: високий артеріальний тиск і супутні симптоми. Лікар проводить загальний огляд, вимірює тиск і призначає лабораторні дослідження.

З інструментальних методів застосовують ЕКГ. Якщо є підозра на порушення мозкової діяльності, показана реоенцефалографія.
Перша допомога до приїзду швидкої
При підозрі на ускладнений гіпертонічний криз насамперед викликають швидку допомогу. До її приїзду рідні можуть полегшити стан пацієнта.
- Заспокоїти людину, розстебнути одяг, який стискає, і забезпечити доступ повітря.
- Надати напівлежаче положення — це поліпшує кровообіг і дихання.
- Якщо діагноз гіпертонічної хвороби вже встановлений, дати препарат, призначений лікарем, у потрібній дозі для зниження тиску — незалежно від того, коли була прийнята попередня таблетка.
- Дати седативні засоби (корвалол, валідол).
Існують і препарати для невідкладної допомоги, але їх застосування потребує обережності:
- каптоприл (або Капотен) — найефективніший на початкових стадіях кризу. У малих дозах не дає побічних дій. Рекомендована доза — 25 мг. Якщо тиск не змінюється, через півгодини препарат можна прийняти повторно;
- ніфедипін та його аналоги — здатен знизити тиск за короткий час. Приймати слід обережно, бо можливе різке падіння тиску. Заборонений при підозрі на інфаркт міокарда. Доза — від 0,5 до 2 таблеток.
У важких випадках пацієнта негайно доставляють у відділення реанімації, де препарати вводять внутрішньовенно.
Лікування після купірування нападу
Терапія ускладненого гіпертонічного кризу має бути комплексною. Після надання невідкладної допомоги пацієнтові призначають лікування. У будь-якому разі слід уникати сильних фізичних навантажень і стресових ситуацій.

Терапевтичні методи
Терапевтичні підходи спрямовані на те, щоб досягти розслабленого стану пацієнта й усунути все, що провокує підйом тиску.
Значущий елемент лікування — дієта. Ризик повторного кризу високий, тому з раціону виключають продукти, які сильно навантажують серце, і додають ті, що багаті на мікроелементи. Їсти варто маленькими порціями, а кількість солі значно скоротити або й відмовитися від неї. Особливо варто переглянути раціон пацієнтам із надлишковою вагою.
Медикаментозне лікування
При ускладненому кризі перевагу віддають препаратам внутрішньовенного введення, хоча пероральні медикаменти теж не виключають. Під час внутрішньовенного введення важливо дотримуватися швидкості надходження препарату, щоб не спричинити різкого падіння тиску.
Призначати ліки може лише лікар, і прийом відбувається під його наглядом. Дія препаратів спрямована не тільки на зниження тиску, а й на профілактику можливих ускладнень. У схему лікування найчастіше входять:
- нітропрусид натрію;
- бета-адреноблокатори.
Разом із гіпотензивними препаратами варто приймати вітаміни — вони живлять серцевий м’яз. За потреби призначають сечогінні препарати. Схема лікування завжди підбирається індивідуально.
Профілактика
Запобігти кризу можливо, якщо стежити за своїм станом і контролювати артеріальний тиск. Варто уникати стресів, відмовитися від шкідливих звичок, переглянути раціон, не братися за важкі фізичні навантаження й дотримуватися режиму дня. Достатньо хоча б уранці робити гімнастику або зарядку.
Якщо гіпертонічна хвороба вже діагностована й препарати призначені, потрібен їх правильний прийом і дотримання всіх рекомендацій лікаря.
Ускладнення та прогноз
При несвоєчасному зверненні до лікаря або ігноруванні підйомів тиску розвиваються ускладнення гіпертонічної кризи. Які саме — залежить від виду кризу та органів, які будуть уражені.
При своєчасному зверненні й відсутності ускладнень прогноз загалом сприятливий. Однак, як показує лікарська практика, після перенесеного інсульту смерть у 30% випадків настає протягом наступних трьох років.
Гіпертонічний криз — явище надто серйозне, щоб його ігнорувати. Інакше він може спричинити тяжкі ускладнення й навіть призвести до смертельного результату.











