Червоні плями на животі: причини, види та лікування

Помітити на животі почервоніння — неприємно, але панікувати не варто. Набагато важливіше інше: не починати лікування навмання. Будь-яка терапія має сенс лише тоді, коли зрозуміло, що саме спричинило висип. Плями в цій ділянці можуть з’являтися в будь-якому віці, від дитинства до похилого віку, і за одним і тим самим зовнішнім виглядом часто стоять різні захворювання.

Чому з’являються червоні плями на животі

Шкіра живота тонка, добре кровопостачається і часто контактує з одягом та аксесуарами — саме тому вона так помітно реагує на зовнішні й внутрішні подразники. Причини умовно поділяють на кілька груп.

• Вплив ультрафіолету — термічний опік або пігментація.
• Гормональні зміни, що підвищують вміст меланіну в шкірі: збої в роботі ендокринної системи, вагітність.
• Порушення роботи видільної системи та печінки внаслідок системних захворювань або токсичних уражень.
• Функціональні розлади сечостатевої системи, зокрема нирок.
• Проблеми з травленням і порушення засвоєння їжі.
• Гострий панкреатит — дає синювато-червоні плями.
• Дерматологічні захворювання: кропив’янка, екзема, еритема, дерматит, нейродерміт, псоріаз.
• Бактеріальні, вірусні та грибкові ураження шкіри: лишай, стрептодермія, ВІЛ та СНІД тощо.
• Паразитарні ураження шкірного покриву: демодекоз, короста, лейшманіоз.
• Інфекційні хвороби: кір, краснуха, скарлатина, паротит, вітряна віспа.
• Плями як наслідок життєдіяльності гельмінтів та інших паразитів людини.
• Механічне подразнення — натирання від тісного одягу, металевих пряжок, блискавок.
• Внутрішня кровотеча, коли пляма на шкірі є проявом гематоми.

Людина без медичної освіти не може й не повинна ставити собі діагноз самостійно. Визначити етіологію захворювання або виявити подразник має лікар. Утім, для найпоширеніших причин існують характерні ознаки, які підказують, до якого фахівця звертатися.

Лишай: як розрізнити види

Лишай — інфекційне ураження шкіри, що передається контактним шляхом. Через різноманіття його видів точно визначити етіологію можна лише за допомогою шкірного зіскрібка. Форма та характер плям для кожного виду різняться.

• Рожевий лишай Жибера — кільцеподібне почервоніння з можливим ущільненням у центрі. Пляма лущиться і сильно свербить.
• Висівкоподібний лишай — почервоніння неоднорідної структури, часом пластівцеподібне. У міру розвитку хвороби червоний відтінок переходить у коричневий.
• Оперізувальний лишай — зачіпає не лише живіт, а й боки та поперек. На плямах з’являються бульбашки з прозорим або каламутним ексудатом, висипання розташовані невеликими хаотично розкиданими ділянками, пізніше вкриваються кірочкою.
• Червоний плоский лишай — червоно-фіолетові вузлики з білою окантовкою.
• Лускатий лишай — плоскі центричні висипання червоного кольору з кіркоподібними межами по краях.

Дерматит

Під назвою «дерматит» у медицині об’єднують різні форми запальних процесів шкіри. Виокремити один чинник, що провокує розвиток хвороби, неможливо: ідеться про комплекс порушень як зовнішнього, так і внутрішнього походження.

Для дерматиту характерні лущення (десквамація), підвищена сухість (ксероз), інтенсивний свербіж, еритема — почервоніння внаслідок розширення капілярів на ураженій ділянці, а також нерівна поверхня шкіри або екзема.

Дерматологи серед причин називають:

• генетичну схильність;
• недостатнє харчування в перші роки життя та погані побутові умови;
• стресові ситуації й неврози;
• контакт із побутовими, харчовими, хімічними та іншими алергенами.

Кропив’янка

Алергічну кропив’янку діагностують приблизно в одного пацієнта зі ста. Це гостра реакція організму на компонент-алерген або речовину, до якої є індивідуальна непереносимість.

Коли організм намагається позбутися такого компонента, імунна система відповідає потужним викидом гістаміну — медіатора алергічних реакцій негайного типу. Його надлишок запускає гострий запальний процес у тканинах, і на шкірі з’являються набряклість та почервоніння з пухирями, наповненими ексудатом. Це класична картина кропив’янки, хоча симптоми можуть проявлятися по-різному залежно від особливостей організму.

Псоріаз

Псоріатичні висипання багато в чому схожі на прояви дерматиту. Якщо на животі з’явилася червона пляма з білуватим або рожевим нальотом, що свербить, лущиться і супроводжується сухістю шкіри, варто запідозрити псоріаз. Підтвердити діагноз допомагає дерматоскопія.

Псоріатична бляшка має всі ознаки класичної тріади:

• Феномен стеаринової плями — м’які сріблясто-білуваті лусочки на поверхні плями, які легко відділяються при почісуванні.
• Феномен Ауспітца (симптом «кров’яної роси») — проба, яку проводять, пошкрябуючи лущення на утворенні. Якщо воно справді псоріатичне, з’являються точкові краплі крові, що не зливаються між собою.
• Симптом Кебнера — папулу навмисно травмують, після чого на ній з’являються нові бляшки, типова картина псоріазу.

Точна причина розвитку псоріазу медицині невідома. Існують три основні гіпотези. Перша — вроджена аномалія, коли через первинну патологію клітин шкіри починається їхнє нетипове функціонування. Друга — аутоімунна агресія організму, що проявляється патологічним розмноженням пошкоджених клітин шкіри. Третім фактором іноді називають зараження вірусом папіломи людини.

Токсикодермія

Цей термін описує запальний процес у шкірі, що перебігає вкрай тяжко й розвивається гостро. Причина — токсико-алергічна реакція на зовнішній чи внутрішній подразник.

Розрізняють чотири типи токсикодермії:

• медикаментозна — на тлі приймання лікарських препаратів;
• аліментарна — при вживанні харчового алергену;
• професійна — внаслідок впливу токсичних хімікатів;
• аутотоксична — при порушенні обміну речовин в організмі.

Плями на животі при токсикодермії відрізняються різноманіттям розмірів, кольору та форм, трапляється й змішаний, папуло-везикулярний характер. Часто червоні плями — це великі водянисті пухирці, які з часом можуть лопатися, утворюючи значну за площею мокнучу ранову поверхню.

До найтяжчих форм токсикодермії належать два стани.

• Синдром Стівенса-Джонсона — тяжке бульозне ураження шкіри алергічного походження. Серед поширених причин — приймання медикаментів або онкологічні процеси.
• Синдром Лайєлла — гострий токсичний епідермальний некроліз, за якого масштаби й тяжкість ураження шкіри набувають катастрофічного характеру. Імовірність летального наслідку висока.

Еритема

Якщо червона пляма на животі не має чітких контурів і з’явилася дуже швидко без видимих причин, найімовірніше, ідеться про еритему. Це почервоніння, викликане надмірним припливом крові до капілярів. Для розтирання шкіри, емоційного хвилювання чи фізичного навантаження така реакція фізіологічна.

Патологічні фактори, що провокують еритему, — запальні процеси, інфекції, опіки, алергія, вплив алкоголю та хімічних токсинів.

Класифікують три основні типи:

• вузликова — висип має вузликову структуру;
• ексудативна — пухирчасті утворення з ексудатом у центрі червоної плями;
• інфрачервона — сітчасті висипання з пігментованим характером почервоніння як результат теплового впливу.

Окремо виділяють атипові форми: інфекційну еритему Розенберга й Чамера, а також рентгенівську — наслідок тривалого впливу електромагнітного випромінювання.

Інші захворювання з висипом на животі

Про контагіозний молюск чи печінкову недостатність згадують рідко, хоча ці стани теж дають почервоніння в ділянці живота. Ось основні орієнтири.

Діагностика: до кого йти

Діагностика стану, що спричинив появу червоних плям на животі, належить до компетенції кількох фахівців. Первинний огляд зазвичай проводить терапевт або сімейний лікар: він збирає анамнез, уточнює, коли з’явилися висипання, чи сверблять вони, чи є супутні симптоми, і за потреби скеровує до вузького спеціаліста.

Далі залучають дерматолога — саме він оцінює характер елементів висипу, проводить дерматоскопію та, за показаннями, бере шкірний зіскрібок. Залежно від підозри пацієнта можуть скерувати до алерголога, гастроентеролога, ендокринолога, інфекціоніста або інших фахівців.

Обсяг обстеження визначає лікар. Це можуть бути лабораторні аналізи крові та сечі, алергологічні проби, апаратна діагностика органів черевної порожнини. Універсального переліку не існує: набір досліджень залежить від того, який стан підозрюють у конкретному випадку.

Принципи лікування

Лікування завжди починається з усунення причини, а не з маскування симптому. Якщо йдеться про контактне подразнення, достатньо прибрати подразник — тісний одяг, металеву фурнітуру, агресивний засіб догляду. Якщо причина алергічна, потрібно виявити алерген і припинити контакт із ним.

При інфекційних ураженнях, зокрема лишаю, призначають протигрибкові, противірусні або антибактеріальні препарати залежно від збудника. Алергічні стани, як-от кропив’янка чи дерматит, потребують антигістамінних засобів, а іноді — місцевих гормональних препаратів. Псоріаз і тяжкі токсикодермії лікують за індивідуальними схемами, які підбирає лікар.

Народні засоби можуть полегшити свербіж чи сухість шкіри, але вони не усувають причину. Використовувати їх варто лише після консультації з лікарем, адже деякі домашні рецепти здатні посилити подразнення або замаскувати перебіг хвороби й ускладнити діагностику.

Окремо варто наголосити: червоні плями на животі, що супроводжуються болем, підвищенням температури, швидким поширенням висипу, утворенням пухирів чи мокнучих ділянок, потребують негайного звернення до лікаря. Затягування з обстеженням у таких випадках справді небезпечне.

Профілактика загострень

Повністю убезпечити себе від усіх причин висипу неможливо, але частину з них можна прибрати зі свого життя. Допомагає носіння одягу з натуральних тканин, що не натирає шкіру, обережність із новими косметичними засобами та побутовою хімією, а також увага до харчових алергенів, якщо реакції на них уже траплялися.

Людям зі схильністю до хронічних дерматологічних захворювань важливо не залишати без уваги навіть невеликі зміни шкіри й регулярно відвідувати свого лікаря. Раннє звернення зазвичай означає простіше лікування й швидше полегшення.