Пустульозний, або ексудативний, псоріаз належить до найтяжчих форм псоріазу. Його особливість у тому, що у внутрішніх шарах епід ермісу накопичується ексудат — рідина, яка просочується в навколишні тканини під час запальної реакції. Через це уражені ділянки не просто лущаться: вони виглядають припухлими, вологими й гарячими на дотик, а за кілька днів укриваються щільними кірками брудно-сірого або брудно-жовтого кольору.
Захворювання може проявитися в будь-якому віці й не залежить від статі. Найчастіше простежується спадкова схильність: якщо псоріаз був у близьких родичів, ризик зростає. Повністю вилікувати ексудативний псоріаз неможливо, але сучасна медицина здатна зупинити розвиток симптомів і відсунути рецидиви.
Причини захворювання
Ексудативний (пустульозний) псоріаз — один із найпоширеніших дерматитів, і позбутися його практично неможливо. Явна ознака цієї форми — ураження здорових клітин шкіри: запальний процес не обмежується початковою бляшкою, а поширюється далі. Хворіють і молоді, і літні люди.
Точні причини захворювання до кінця не вивчені. Найчастіше псоріаз діагностують у пацієнтів з обтяженим ендокринологічним анамнезом, передусім із патологією щитовидної залози, порушеним обміном речовин або цукровим діабетом II і III ступеня. У зоні ризику також люди зі слабким імунітетом і аутоімунними захворюваннями.
Поштовхом до перших симптомів можуть стати:
- генетична схильність;
- часте перебування на сонці;
- прийом ліків, найчастіше антибіотиків;
- надмірне вживання алкоголю та жирної, гострої, шкідливої їжі;
- інфекційні захворювання;
- стреси, алергія та часте пошкодження шкіри — подряпини, удари.
Ці чинники самі по собі не створюють хворобу, але на тлі спадкової схильності та слабкого імунітету вони здатні запустити аутоімунний процес, який проявляється червоними висипаннями.
Види ексудативного псоріазу
У дерматології прийнято розрізняти стадії шкірного захворювання, щоб під час лікування не допустити рецидиву й посилення вже наявних проявів. Ексудативний псоріаз має два різновиди, і від них залежить тактика терапії.
| Форма | Хто частіше хворіє | Характерні ознаки |
|---|---|---|
| Толстобляшкова | Чоловіки з ожирінням | Припухлі уражені ділянки, тяжкий перебіг, залучення нігтів |
| Тонкобляшкова | Пацієнти з цукровим діабетом | Свербіж, кровоточивість, продромальні явища |
В основі обох форм лежить аутоімунний процес. Коли імунітет ослаблений, клітини власного захисту атакують тканини організму, і розвивається запалення. Організм безперервно оновлює клітини, через що на шкірі накопичуються шари тканини й з’являється лущення. Ексудат, який виділяється при запаленні, ушкоджує здорову шкіру, тому перебіг стає важчим.
Симптоми
Симптоми ексудативного псоріазу наростають поступово. Спочатку на ураженій ділянці з’являються дрібні яскраво-рожеві плями з чіткими межами. Згодом вони зливаються у вогнища запалення, а розмір таких утворень може сягати 25 см у діаметрі. Шкіра в місці ураження гаряча на дотик, але на цій стадії ще не лущиться.
На другий день червоні бляшки вкриваються товстими лускатими кірками брудно-сірого або брудно-жовтого кольору. Знімати їх вкрай не рекомендується: через пошкодження приєднується вторинна інфекція, і вона захоплює великі ділянки шкіри.
У немовлят ексудативний псоріаз найчастіше з’являється там, де шкіра контактує з підгузками. У дорослих хвороба локалізується переважно у волосистій частині голови: шкіра червоніє, вкривається кіркою, виникає свербіж і лущення, схоже на лупу. Втім, ураження може виникнути на будь-якій ділянці тіла.
Діагностика
Діагностувати ексудативний псоріаз можна на будь-якій стадії. Якщо є характерні ознаки, дерматолог призначає комплексне обстеження:
- загальний і біохімічний аналіз крові;
- загальний аналіз сечі;
- біопсія уражених ділянок шкіри.
За результатами досліджень підтверджують первинний діагноз. Утім, найчастіше ексудативний псоріаз розпізнають уже під час візуального огляду за допомогою дермоскопа — лабораторні методи лише уточнюють картину.
Методи лікування
Лікування ексудативного псоріазу найчастіше проводять у стаціонарі. Ця форма вважається найтяжчою й провокує численні ускладнення, тому пацієнтів госпіталізують і тримають під постійним наглядом. При обширних ураженнях шкірного покриву хворим виділяють окремі палати з особливим мікрокліматом.
Комплексна методика зазвичай включає:
- препарати зовнішнього застосування — креми й мазі;
- імуномодулятори, медикаменти та протиалергічні засоби;
- ультрафіолетове опромінення;
- курс вітамінів.
Терапія
Ексудативний псоріаз вважається невиліковним. Проте сучасна медицина здатна зупинити розвиток недуги й полегшити симптоми. Успіх лікування значною мірою залежить від настрою самого хворого: пацієнтам важливо зберігати позитивний настрій, навчитися справлятися зі стресами й відмовитися від шкідливих звичок, які лише посилюють перебіг.
На початковому етапі призначають препарати місцевої дії, у складі яких переважає саліцилова кислота, — кальципотриол, талoнекс, дитранол та інші. Хворим також прописують гормональні засоби. Тривало лікуватися лише ними неможливо: організм звикає й виробляє стійкість до антитіл. Тому найчастіше терапія комплексна — вона впливає на уражені вогнища і ззовні, і медикаментозно зсередини.
Ультрафіолетове опромінення
Ультрафіолет — один із найефективніших методів боротьби з пустульозним псоріазом. Промені усувають інфекцію, зменшують кількість бляшок і позбавляють від сверблячки. Результат помітний уже після кількох процедур, особливо на ранній стадії.
Така терапія вважається безпечною, адже промені А і В не проникають у клітини, а впливають лише на зовнішні шари епідермісу:
- В-промінь насичує шкіру вітаміном D і зменшує запальний процес;
- промінь А освітлює шкіру та робить судини еластичнішими.
Водночас опромінення протипоказане людям з онкологічними захворюваннями на будь-якій стадії.
Парафінотерапія
Парафінотерапію при пустульозному псоріазі призначають курсами по 5–7 процедур. Лікування проводять у стаціонарі, використовуючи аплікації з медичного парафіну, розігрітого до 50 °C. Його накладають товстим шаром на уражені ділянки на 20–30 хвилин. За цей час шкіра насичується корисними речовинами, свербіж минає, а кірки відпадають самостійно.
Якщо є відкриті рани, парафін заливають у кювету й накладають на шкіру вже охололим.
Плазмаферез
Плазмаферез — процедура, яку при пустульозному псоріазі призначають найчастіше. На відміну від ультрафіолетового опромінення та парафінотерапії, цей метод завдяки відносній дешевизні доступний багатьом пацієнтам.
Суть процедури така: у пацієнта забирають порцію крові, а через деякий час повертають її назад, попередньо виділивши плазму. Обсяг плазми визначають за тяжкістю захворювання, у середньому це близько 1 л. Для позбавлення від симптомів ексудативного псоріазу потрібно 4–5 процедур із перервою 7 днів. Плазму в крові заміщують препаратами альбуміну, поліглюкіну або плазмою донора.
Ефективність методу полягає у зниженні концентрації патологічних речовин в організмі — висипання на шкірі зникають після кількох процедур. Протипоказаннями є:
- патологія внутрішніх органів;
- шоковий стан або кома;
- стан після інфаркту чи інсульту;
- низький артеріальний тиск.
Гемосорбція
Гемосорбція вважається одним із найменш безпечних способів лікування ексудативного псоріазу. В її основі — детоксикація організму через очищення крові. Кров пропускають через спеціальний апарат із сорбентами, які виводять токсини, антитіла, віруси й бактерії, після чого очищену кров повертають пацієнту. Процедуру проводять у клініці під суворим наглядом лікаря.
Медикаментозний спосіб лікування
Медикаментами найчастіше лікують запущені стадії ексудативного псоріазу, адже таргетні сильнодійні препарати мають чимало побічних ефектів — аж до запаморочення. Саме тому приймати будь-які ліки без призначення лікаря не рекомендується. Водночас правильно підібрана медикаментозна терапія дуже ефективна й здатна усунути загострення на будь-якій стадії.
При ексудативному псоріазі призначають:
- вітаміни D3, А і Е для підвищення імунітету;
- мазі для зовнішнього застосування: кальципотриол, псоркутан, дайвонекс, гленриаз, куратодерм, ретинолову мазь та інші;
- імунодепресанти: метотрексат, еветрекс, екорал, сандімун, неорал, лефлуномід, араву, лефомид та інші — вони мають протизапальну дію і знижують аутоімунні ефекти; тривалість лікування не перевищує 2 тижнів;
- гормональні препарати, які знімають свербіж і алергію: пауеркорт, кловейт, дермовейт, редерм, целестодерм, белодерм, дайвобет, комфодерм, супіроцин-Б.
Пацієнтам також прописують комплексні препарати широкого спектра дії, як-от «Стелара» та «OTEZLA», для підшкірного введення. Ін’єкції вводять поступово: перерва між першою і другою становить 4 тижні, наступний укол роблять через 12 тижнів. Курс лікування — 12 місяців.
Народні засоби
Народна медицина теж допомагає в боротьбі з ексудативним псоріазом, але бути основним лікуванням вона не може — лише доповненням до терапії, яку призначив лікар.
У домашніх умовах для полегшення стану використовують:
- ванни з додаванням ефірних олій (5 крапель) ромашки, лаванди, чайного дерева, герані;
- теплі компреси з відварами лікарських трав, які зменшують свербіж і пом’якшують кірки;
- помірне зволоження шкіри між процедурами, щоб не пересушувати її.
Важливо пам’ятати: будь-який народний засіб узгоджують із дерматологом. Рослинні компоненти здатні спричинити алергію, а подразнення шкіри під час загострення лише погіршує перебіг хвороби.
