Бляшки вульгарного псоріазу виглядають насторожливо, а в побуті досі повторюють, що це захворювання не лікується. Насправді йдеться про хронічну хворобу з хвилеподібним перебігом: періоди загострення змінюються ремісією, коли висипань на тілі може не бути взагалі. Розуміння стадій і правильно підібрана терапія дають змогу тримати процес під контролем, а не чекати, поки він охопить нові ділянки шкіри.
Що таке вульгарний (бляшковий) псоріаз
Псоріаз, який ще називають лускатим лишаєм, — хронічне неінфекційне захворювання шкірних покривів. Найпоширеніша його форма — вульгарний псоріаз. Він проявляється висипаннями у вигляді бляшок, які найчастіше з’являються в місцях значного тиску на шкіру: на згинах ліктів, на колінах. Водночас локалізація буває непередбачуваною — вогнища трапляються в паховій ділянці або на волосистій частині голови.
Псоріатичні бляшки (папули) — новоутворення правильної круглої або овальної форми, що виступають над поверхнею шкіри на 1–5 мм. По краях вони вкриті лусками сріблясто-сірого кольору. Хвороба супроводжується сверблячкою, а в поодиноких випадках — помірним болем у ділянці активних папул. Якщо бляшку розчухати або пошкодити іншим механічним способом, може розвинутися запальний процес.
Залежно від загальної площі ураженої шкіри вульгарний псоріаз поділяють на три форми:
- легка — уражено до 3% шкіри;
- середня — до 10% шкірного покриву;
- важка — від 10% і більше.
За офіційною статистикою, вульгарний псоріаз найчастіше діагностують у чоловіків віком 20–25 років. Друга група ризику — люди 45–55 років незалежно від статі. Попри хронічний перебіг, захворювання має хвилеподібну тенденцію: протягом нетривалого проміжку часу періоди загострення і ремісії чергуються. У фазі ремісії бляшки на тілі пацієнта можуть бути відсутні повністю.
Симптоми і стадії розвитку вульгарного псоріазу
Розвиток хвороби проходить три стадії: прогресуючу, стаціонарну та регресію. Кожна з них має власну клінічну картину, і саме за нею лікар орієнтується, добираючи терапію.
Прогресуюча стадія
Перебіг починається з досить агресивного етапу. У цей час спостерігають такі симптоми:
- на шкірі регулярно з’являються нові бляшки вираженого рожевого кольору з чіткими краями («обідками»);
- папули, що виникли раніше, збільшуються в розмірах;
- виникає інтенсивне відлущування. Залежно від локалізації бляшок лусочки бувають різних розмірів: якщо папули розташовані на голові, лусочки великі, з жовтуватим відтінком; на кінцівках чи тулубі — сірі й досить дрібні. Лущення відсутнє лише на свіжих бляшках. Після видалення лусочок залишаються тонкі ділянки шкіри, які легко травмуються аж до незначної кровотечі;
- у місцях формування папул відчувається сильний свербіж, з’являється бажання чухати бляшки. Через посилення неприємних відчуттів стримувати це бажання дедалі важче.
Стаціонарна стадія
Коли процес входить у стаціонарну фазу, картина змінюється:
- нові бляшки поступово перестають формуватися;
- старі папули не збільшуються, але й не зменшуються, їхній колір помітно блідне;
- поверхні бляшок лущаться рівномірно й помірно;
- ближче до завершення цього періоду навколо кожної бляшки утворюється так званий лімб Воронова — м’який контур сріблястого кольору, що не викликає болючих відчуттів.
Стадія регресії
Про настання регресії свідчать цілком конкретні зміни:
- лущення поступово припиняється;
- бляшки зменшуються, обідок навколо них зникає, а з часом на місці папул утворюються гіперпігментовані або гіпопігментовані плями;
- свербіж і больові відчуття минають.
У періоди ремісії хвороба відступає. Однак після фази регресії вульгарний псоріаз повертається в прогресуючу стадію. Найчастіше загострення припадають на осінь і весну.
Причини виникнення захворювання
Істинна причина вульгарного псоріазу на сьогодні невідома. Існує кілька гіпотез, які пояснюють його походження:
- спадковість — за цією теорією, у більшості пацієнтів були предки, які страждали на подібне захворювання;
- порушення метаболізму — у людей із псоріазом нерідко виявляли ендокринні порушення та загальні проблеми з обміном речовин;
- вірусна теорія — підставою для такого припущення стали результати експерименту на піддослідних кроликах: тваринам шляхом ін’єкцій вводили невелику кількість псоріатичного матеріалу, і в частини з них через деякий час з’явилися симптоми захворювання;
- нейрогенна теорія — згідно з нею, поштовхом до розвитку псоріатичних симптомів може стати сильний стрес, невроз або емоційний розлад.
Водночас доведено, що прогресію хвороби в пацієнтів із псоріазом спричиняють такі фактори:
- постійний стрес;
- вплив прямих сонячних променів;
- сезонне ослаблення імунітету;
- прогресуючий атеросклероз;
- механічне пошкодження вразливої ділянки шкіри;
- посилене тертя шкіри через тісний одяг;
- реакція на окремі медичні препарати, зокрема на антибіотики.
Як діагностують вульгарний псоріаз
Діагностувати вульгарний псоріаз нескладно навіть візуально — через бляшки, характерні саме для цього захворювання. Огляд проводить лікар-дерматолог. Однак, щоб підтвердити діагноз і виключити інші шкірні захворювання, потрібен аналіз біопсії шкірного покриву.
Про наявність вульгарного псоріазу свідчать такі ознаки:
- формування кератиноцитів неправильної форми та значне потовщення їхнього шару внаслідок проліферації;
- активна інфільтрація ушкоджених ділянок шкіри Т-лімфоцитами, макрофагами і дендритними клітинами;
- утворення нових кровоносних судин під псоріатичними бляшками (процес ангіогенезу).
Також при вульгарному псоріазі капіляри, прилеглі до шкірного покриву, стають дуже крихкими. Саме цим пояснюється кровоточивість бляшки, коли з неї знімають лусочки. Спираючись на цей фактор і на перелічені вище ознаки, досвідчений дерматолог без труднощів підтвердить наявність псоріазу.
Медикаментозна терапія
Лікування вульгарного псоріазу може включати медикаментозну терапію, засоби народної медицини та лікування в стаціонарі. Основа медикаментозного підходу — таблетки й мазі, які призначає лікар-дерматолог.
Мазі, що застосовуються при псоріатичному ураженні шкіри, поділяють на три основні категорії.
Гормональні засоби
Це лікарські препарати на основі стероїдів топічного типу. Формально такі мазі відпускають без рецепта, проте застосовувати їх без призначення не рекомендується через можливі ускладнення. Не варто використовувати гормональні препарати й при великому ураженні шкірних покривів (понад 20% тіла) та на чутливих ділянках — обличчі, шиї, травмованих зонах. Серед активних речовин:
- гідрокортизон (мазі «Гідрокортизон», «Оксикорт», «Латикорт»);
- бетаметазон («Целестодерм», «Белодерм», «Акридерм»);
- мометазон («Гистан Н», «Елоком», «Унидерм»);
- клобетазол («Пауеркорт», «Кловейт»);
- метилпреднізолон («Комфодерм», «Адвантан»);
- флуоцинолон («Синафлан», «Флуцинар»);
- триамцинолон («Триакорт», «Фторокорт»).
Традиційні негормональні мазі
Це неагресивні фармакологічні засоби на основі натуральних інгредієнтів. Вони дуже дешеві, однак діють лише при легкій і середній формі вульгарного псоріазу. До цієї групи належать:
- нафталанова, іхтіолова й дерматолова мазі — підвищують фоточутливість шкіри, тому їх не поєднують із фототерапією;
- кератолітики — мають протизапальну дію, прискорюють загоєння папул;
- фітомазі на основі трав — загоюють і перешкоджають інфікуванню псоріатичних бляшок;
- зволожувальні креми й олії — допоміжні засоби для зволоження шкіри при псоріазі.
Негормональні засоби з посиленим лікувальним ефектом
Терапевтична дія цих ліків доведена результатами клінічних досліджень. До них належать:
- крем з пімекролімусом — дієвий протизапальний засіб при псоріазі: активно загоює бляшки, перешкоджає утворенню нових. Застосовувати його потрібно строго за рекомендацією лікаря, адже при безконтрольному використанні пімекролімус знижує імунітет;
- засіб на основі кальципотріолу — синтетичний аналог вітаміну D. Він підвищує рівень кальцію на клітинному рівні та прискорює розсмоктування бляшок. Перед застосуванням обов’язкова консультація дерматолога, оскільки в цієї мазі багато протипоказань. Через ризик гіперглікемії її не рекомендують при ураженні понад 30% шкірного покриву, а також застосовують з обережністю, якщо бляшки розташовані на шиї, обличчі або в шкірних складках;
- засоби з піритіоном цинку — знімають свербіж, прискорюють природне відмирання пошкоджених клітин шкіри, відновлюють епітелій.
Таблетки при вульгарному псоріазі
У межах терапії застосовують таблетки таких типів:
- антигістамінні — для зняття свербіння і больових відчуттів;
- імунодепресанти — для придушення імунітету з метою стримати зростання бляшок;
- гормональні (стероїдні) препарати — для купірування загальних псоріатичних симптомів.
Призначати курс таблеток при вульгарному псоріазі може тільки лікар-дерматолог.
Фізіотерапевтичні методи
У комплексному лікуванні псоріазу застосовують такі фізіотерапевтичні методи:
- опромінення ультрафіолетом (УФ-опромінення);
- магнітно-лазерну терапію.
Варто врахувати, що при гострому перебігу хвороби ультрафіолетове опромінення не застосовують зовсім, а ПУВА-терапію — з великою обережністю.
Народні засоби та профілактика рецидивів
Офіційна медицина ставиться до народних методів стримано, і це зрозуміло: вони не здатні замінити призначену терапію при середній і тяжкій формі. Водночас окремі традиційні засоби використовують як допоміжні — переважно для пом’якшення шкіри, зменшення лущення й свербежу. Будь-яке поєднання таких засобів із медикаментами варто узгоджувати з дерматологом, адже деякі компоненти підвищують фоточутливість або подразнюють і без того вразливу шкіру.
Оскільки вульгарний псоріаз має хронічний перебіг із сезонними загостреннями, ключове завдання — подовжити ремісію. Практично це означає уникати відомих тригерів: постійного стресу, надмірного впливу прямих сонячних променів, тертя тісного одягу по уражених ділянках і механічного травмування бляшок. Не менш важливо не переривати призначене лікування самостійно, коли бляшки починають бліднути: саме передчасне припинення терапії часто повертає хворобу в прогресуючу стадію.
