Псоріатична еритродермія: симптоми, діагностика та лікування

Псоріаз, який у побуті часто називають лишаєм, — хронічне дерматологічне захворювання, що вражає шкіру. Дослідження доводять генетичну схильність до нього: на шкірі з’являються червоні сухі опуклі утворення — папули. Згодом їхня площа збільшується, папули зливаються у більші плями, які називають бляшками.

Псоріатична еритродермія — найтяжча й найнебезпечніша форма перебігу псоріазу. Приблизно в половині випадків їй передує вже наявне захворювання шкіри. Лікування відбувається під суворим наглядом лікарів, найчастіше в стаціонарі.

Що таке псоріатична еритродермія і чим вона небезпечна

У сучасній дерматології еритродермію поділяють на два типи. Перший виникає в людини, яка раніше не хворіла на псоріаз: лишай спалахує різко, без жодних передумов. Другий розвивається на тлі вже наявного захворювання і стає його крайнім ступенем.

Основними чинниками, що провокують вторинну еритродермію, вважають надмірне перебування на сонці, вживання алкоголю, деякі види антибіотиків, механічні пошкодження шкіри та неправильне лікування вже діагностованого псоріазу.

Небезпека полягає в тому, що шкіра втрачає свої захисні функції — так само, як при сильних опіках. Вона стає вкрай уразливою для інфекційних захворювань, а організм загалом зазнає інтоксикації. Без обов’язкового лікування хворий стикається з низкою наслідків, небезпечних для життя.

Форми патологічного процесу

За типом перебігу виділяють три форми еритродермії.

• Тотальна — уражається практично весь шкірний покрив.
• З вогнищами запалення — на тілі з’являються сверблячі й лущені ділянки, які розширюються та завдають дискомфорту.
• Перехідна — проміжний етап між пустульозним псоріазом і власне еритродермією. Крім уже наявних папул з’являється пустульозна висипка та гнійники.

Симптоми псоріатичної еритродермії

Симптоматика захворювання досить широка. Серед найпоширеніших проявів:

• поширення псоріазних бляшок;
• інтенсивне лущення;
• підвищення температури;
• збільшення лімфатичних вузлів;
• розшарування нігтів;
• підвищене потовиділення.

При вторинному типі висипання виникають окремо від уже наявних бляшок, а в міру поширення шкірним покривом зливаються з ними. Така динаміка — важлива підстава якнайшвидше звернутися до лікаря, адже чим більша площа ураження, тим складніше стабілізувати стан.

Діагностика

При перших ознаках хвороби людині слід терміново звернутися до дерматолога, який і встановить діагноз. Найчастіше захворювання розпізнають уже після звичайного медичного огляду. В окремих випадках потрібне гістологічне дослідження.

Лікування

Оскільки цей тип хвороби вважається вкрай небезпечним і в рідкісних випадках може спровокувати навіть летальний результат, хворого госпіталізують.

Пацієнту потрібні специфічні умови: відсутність пилу, кварцування приміщення кожні кілька годин, регулювання температури й вологості. Тому за можливості медичний заклад має надати хворому окрему палату та спеціальний догляд. Для лікування використовують:

• відвари лікувальних трав;
• заспокійливі препарати;
• за потреби — снодійне.

Хворий повинен дотримуватися постільного режиму. Йому призначають замісну терапію: прийом усіх препаратів, які пацієнт застосовував до госпіталізації, скасовують. Через постійне отруєння організму залишками мертвих клітин тканин виникає інтоксикація, тому призначають курс детоксикантів. Імунорегулятори допомагають відновити головну захисну систему організму — імунітет — і знизити ризики при зараженні інфекціями.

Курс лікування індивідуальний. Лікар призначає його залежно від стадії, причин хвороби, віку пацієнта та загального стану його здоров’я.

Чи можна лікувати народними засобами

Народні засоби при цьому виді лишаю можливі лише на початкових стадіях. Якщо шкірні покриви вже не справляються з поширенням бляшок, а загальний стан здоров’я різко погіршується, хворому рекомендують терміново звернутися по допомогу до кваліфікованих фахівців. Домашні методи тут — доповнення до терапії, а не її заміна.

У домашніх умовах при еритродермії радять:

• прикладати до бляшок розмочену вівсянку для швидшого відлущування;
• змащувати уражені ділянки обліпиховою олією, щоб частково усунути подразнення;
• пити заспокійливий ромашковий або м’ятний чай;
• приймати кілька ложок обліпихової олії всередину;
• дотримуватися дієти й обмежити жирну, гостру та солону їжу;
• під час приймання ванни відмовитися від звичайних гелів і мила, натомість додати кілька крапель ефірної олії лаванди або ромашки;
• використовувати популярну суміш із сухої гірчиці, олії та настойки евкаліпта;
• застосовувати чистотіл — з ним приймають ванни та змащують настойкою уражені ділянки шкіри.

Варто пам’ятати, що чистотіл належить до рослин, які потребують обережного поводження, а будь-який домашній засіб слід узгоджувати з дерматологом — особливо коли йдеться про еритродермію, а не про локальні бляшки.

Ускладнення та профілактика

Найнебезпечніше для організму, схильного до цієї хвороби, — часткова або повна втрата шкірним покривом захисних функцій. Людина стає практично відкритою перед інфекціями різного роду, яким потрапити всередину тіла через відкриті ранки не складає труднощів.

Для всіх типів псоріазу характерні осінні й зимові загострення. У цей період варто відвідати фахівця з профілактичною метою — навіть якщо ви не хворієте.

Дотримання лікувальних дієт знижує ризики виникнення лишаю. Окремо зверніть увагу на перелік факторів, здатних спровокувати хворобу:

• надлишок ультрафіолету;
• лікування антибіотиками;
• надмірне споживання алкоголю;
• механічні пошкодження шкірних покривів.

Коротко про головне