Гарбуз рідко потрапляє до кошика щодня, а дарма: за вмістом каротину він випереджає моркву, а за калорійністю наближається до найлегших дієтичних овочів. У 100 грамах м’якоті — лише 22 ккал, при цьому вітаміни, мінерали, пектин і клітковина працюють одразу на кілька систем організму: імунітет, серце, травлення та обмін речовин.
Нижче — що саме містить гарбуз, чим відрізняються його основні види, як його використовують у домашніх умовах і кому цей овоч не варто їсти.
Опис і види гарбуза
Гарбуз — багаторічна плодоносна рослина з шорстким стеблом, великими листками й вусиками, що стеляться по землі. Квітки бувають білими або яскраво-жовтими, а згодом із них утворюються плоди, маса яких коливається від 5 до 150 кг. Сорти різняться кольором, формою та смаком.
Фахівці нараховують близько 20 різновидів гарбуза. Найпоширеніші три групи:
- Великоплідні (від 10 до 150 кг). Соковиті й солодкі плоди, вміст сахарози в яких сягає 15% — це солодше за кавун. Ростуть у будь-яких погодних умовах і найменше потерпають від шкідників. У квартирі зберігаються до трьох тижнів. З них готують десерти, соки та пюре для людей із діабетом.
- Твердокорі. Містять багато насіння, тому частіше потрапляють у кулінарію, косметологію та дієтологію. До цієї групи належать патисони (дископодібні) і кабачки (подовжені).
- Мускатні — найкорисніші. Їх радять їсти при підвищеному артеріальному тиску, аритмії та стенокардії. Головний недолік — короткий термін зберігання, до двох тижнів. Мускатні сорти найкраще підходять для приготування корисних страв.
Як осінній овоч гарбуз відомий людству понад п’ять тисяч років. Спочатку це була тропічна рослина, яку вирощували переважно в країнах Північної Америки. Місцеві жителі використовували її комплексно: з м’якоті готували їжу, з насіння відтискали олію, а зі шкірки робили посуд. На початку XVI століття гарбуз почали вирощувати й у Європі, відтоді він закріпився на обідньому столі як один із найпопулярніших овочів.
Склад і харчова цінність
Корисні властивості гарбуза визначає його хімічний склад. Приблизно 75% маси плоду становить м’якоть, 10% — насіння і близько 15% — шкірка. У кулінарії частіше використовують очищений продукт, а м’якоть і насіння їдять сирими, вареними або запеченими. У народній медицині овоч застосовують як лікарський засіб.
Серед речовин, які справляють благотворний вплив на організм:
- Аскорбінова кислота (вітамін С) — підвищує захисні функції імунітету, допомагає протистояти сезонним вірусам грипу, ГРЗ, ГРВІ та застуді.
- Карнітин (вітамін Т) — сприяє швидкому засвоєнню важкої їжі, особливо корисний людям із надмірною вагою. Запобігає анемії, підтримує утворення тромбоцитів і згортання крові.
- Нафтохінон (вітамін К) — потрібен для насичення крові білком і тромбоцитами. Цей елемент вважають незамінним, оскільки в інших овочах і фруктах він практично не зустрічається.
- Ретинол (вітамін А) — необхідний для формування кісткової тканини та зубів. Прискорює обмін речовин, сприяє оновленню клітин і сповільнює процеси старіння.
- Кальциферол (вітамін D) — омолоджує шкіру, допомагає засвоєнню кальцію і фосфору.
- Токоферол (вітамін Е) — антиоксидант, сприяє виведенню шлаків, токсинів і вільних радикалів, бере участь у регенерації клітин.
- Лінолева кислота (вітамін F) — захищає кровоносні судини, підтримує їхню щільність і еластичність.
- Тіамін (вітамін В) — покращує роботу шлунково-кишкового тракту, вирівнює колір обличчя, зберігає молодість шкіри.
- Пектин — нормалізує травлення, стабілізує роботу ШКТ, прискорює обмін речовин, виводить шлаки й токсини.
- Каротин — очищає організм від токсичних речовин, зміцнює імунітет, знижує ризик грибкової та бактеріальної інфекції, підтримує нервову систему. У гарбузі каротину значно більше, ніж у моркві.
- Макро- та мікроелементи — залізо, калій, кальцій, магній, мідь, фосфор, кобальт, а також клітковина. Разом вони зміцнюють імунітет і беруть участь у всіх метаболічних процесах.
- Рослинні цукри — допомагають контролювати рівень холестерину.
Харчова цінність на 100 г продукту: 1 г білків, 1 г жирів, 4,4 г вуглеводів і 91,8 г води. Саме завдяки такому співвідношенню гарбуз вважають дієтичним продуктом — його калорійність становить лише 22 ккал.
Користь гарбуза для організму
Гарбуз належить до овочів із найширшим спектром дії: його властивості описують як антиоксидантні, судинорозширювальні, протизапальні, ранозагоювальні та очищувальні. Найціннішими вважають м’якоть і насіння.
М’якоть містить основні вітаміни, потрібні для підтримання здоров’я — А, В, С, D, Е, F. При регулярному споживанні відновлюються захисні функції імунітету й нервова система, налагоджуються обмінні процеси. Гарбузовий сік із м’якоті підвищує водно-сольовий баланс, має жовчогінну та сечогінну дію.
Насіння гарбуза багате на макро- і мікроелементи. Токоферол, що входить до його складу, пригнічує ріст туберкульозної палички, а карнітин — здатен знищувати ракові клітини.
Загалом гарбуз позитивно впливає на всі внутрішні органи, особливо на центральну нервову систему та серцево-судинну систему, тому його рекомендують у будь-якому віці незалежно від статі.
Цілющі властивості гарбуза
- Відновлення імунітету. При щоденному вживанні м’якоті або насіння організм отримує всі необхідні вітаміни, мінерали, мікро- і макроелементи та антиоксиданти.
- Підвищення гемоглобіну. Овоч містить високу концентрацію заліза, яке ефективно допомагає при анемії в будь-якому віці.
- Нормалізація роботи серцево-судинної системи. У гарбузовій м’якоті багато калію, який зміцнює стінки судин, розріджує кров і знімає набряки.
- Відновлення кислотно-лужного балансу в кишечнику. Велика кількість клітковини підвищує перистальтику кишечника та сприяє виведенню шлаків.
- Прискорення обміну речовин. Ретинол сприяє правильному розподілу жирів, а низька калорійність продукту допомагає скинути зайву вагу.
- Покращення роботи печінки та жовчного міхура. М’якоть і насіння мають потужну сечогінну й жовчогінну дію, знімають запалення, відновлюють кислотно-лужний баланс.
- Зняття симптомів отруєння. Відвар або свіжовичавлений гарбузовий сік — один із найефективніших засобів при діареї: має в’яжучу та протиблювотну дію. Його застосовують і при токсикозі у вагітних.
- Зниження холестерину. Рослинні цукри в складі гарбуза нейтралізують шкідливий холестерин у крові, тому овоч доречний при діабеті й атеросклерозі.
Окремо варто згадати безсоння: свіжовичавлений сік із м’якоті має заспокійливу дію і при регулярному вживанні покращує сон.
Застосування в народній медицині
У народній медицині гарбуз використовують здавна. З нього готують відвари, настої, спиртові настоянки, сиропи й соки, якими лікують хронічні захворювання:
- захворювання печінки та нирок;
- хвороби сечостатевої системи;
- серцево-судинні захворювання;
- пародонтоз і карієс.
Найчастіше овоч їдять сирим, але й заморожена м’якоть зберігає корисні властивості. Такий продукт зручний у будь-яку пору року, а термін його зберігання значно довший, ніж у свіжого гарбуза. Корисні властивості зберігаються і при запіканні: страви з печеного овоча виводять шлаки й токсини, мають послаблювальну, сечогінну та жовчогінну дію.
Гарбуз для лікування захворювань
Печена м’якоть корисна людям із надмірною вагою. Щоб скористатися цією властивістю, запікають 150 г свіжої м’якоті в духовці при температурі 170 °С і з’їдають по 1 ст. л. тричі на день за 30 хвилин до їжі протягом місяця.
При подагрі роблять компреси зі свіжої м’якоті: 150 г тертого овоча загортають у марлю і прикладають до уражених місць на ніч. Курс — 30 днів.
При порушеному обміні речовин готують відвар. Три столові ложки квіток і листя гарбуза, 1 ч. л. подрібненого кореня солодки, 2 ст. л. плодів горобини та сушеної морської капусти заливають літром води, ставлять на водяну баню і кип’ятять 20 хвилин. Потім ємність накривають кришкою і настоюють відвар годину. Проціджений настій п’ють по 50 мл п’ять разів на день протягом тижня. Він знижує навантаження на серце, а завдяки низькій калорійності допомагає скинути вагу. Його ж використовують як засіб від сухого й вологого кашлю.
Гарбузова м’якоть
М’якоть гарбуза містить аскорбінову кислоту, креатин, нафтохінон, ретинол і кальциферол — речовини, які беруть участь в основних метаболічних процесах. Будь-які страви з м’якоті будуть ефективні при підвищеному артеріальному тиску, а також при хворобах шлунково-кишкового тракту, нирок, печінки та серця. Калій у складі овоча нормалізує кровотік, знижує набряклість верхніх і нижніх кінцівок, зміцнює й тонізує стінки судин.
Для приготування засобу від серцево-судинних захворювань використовують подрібнену м’якоть гарбуза. 30 г продукту змішують із такою ж кількістю родзинок і пророслої пшениці, додають 1 ст. л. меду і подрібнюють у блендері. Приймають щодня по 1 ст. л. натщесерце, курс — 14 днів.
При недокрів’ї м’якоть гарбуза теж буде доречною: завдяки високому вмісту заліза й ретинолу поліпшується хімічний склад крові. Однак вітамін А засвоюється організмом лише разом із жирами, тому в народних рецептах використовують вершкове масло і молоко. При недокрів’ї варто готувати каші з гарбузової м’якоті: зварити 200 г продукту й подрібнити, а в готову страву додати трохи вершкового масла, цукру й солі за смаком.
Рецепти з м’якоті гарбуза
При поганому зорі 500 г подрібненої сирої м’якоті з’їдають щодня на сніданок — це один із найпростіших способів отримати добову порцію каротину в природному вигляді.
Окремо варто згадати гарбузове насіння: воно містить токоферол, макро- і мікроелементи та традиційно використовується як самостійний засіб — його додають до салатів, каш і вживають сирим як джерело цинку й антиоксидантів.
Протипоказання та застереження
Попри широкий спектр дії, гарбуз підходить не всім. Основні застереження:
- цукровий діабет — через вміст рослинних цукрів (особливо у великоплідних солодких сортах) кількість порції варто узгоджувати з лікарем;
- загострення виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки;
- гастрит із підвищеною кислотністю;
- порушення кислотно-лужного балансу;
- індивідуальна непереносимість продукту.
Окремо слід пам’ятати про насіння: у великій кількості воно подразнює слизову оболонку шлунка, тому жменя на день — розумна межа.
Усі наведені рецепти — це засоби народної медицини, а не заміна призначеного лікування. Якщо йдеться про хронічне захворювання, вагітність, дитячий вік або прийом ліків, рішення про використання гарбузових відварів і настоїв краще обговорити з лікарем.
Коротко про головне
Гарбуз — дієтичний овоч із калорійністю 22 ккал на 100 г, багатий на вітаміни А, С, D, Е, К, Т і F, групу В, калій, залізо, пектин і клітковину. Найбільш корисними вважають мускатні сорти, а найуніверсальнішими для заготівлі — великоплідні. М’якоть і насіння підтримують імунітет, серце, травлення, обмін речовин і рівень гемоглобіну, але при діабеті, загостренні виразки чи підвищеній кислотності порцію варто узгоджувати з лікарем.
