Каланхое стоїть на підвіконні чи не в кожній оселі, і більшість господарів сприймає його як невибагливу декоративну рослину. Тим часом це визнана лікарська культура: вона гасить запальні процеси, підтримує імунітет, виводить зайву рідину й зменшує набряки. Народні цілителі використовували її століттями, а офіційна медицина визнала каланхое порівняно недавно — і тепер застосовує його в хірургії, стоматології, офтальмології, гінекології та оториноларингології.
Хімічний склад і чому рослину визнали лікарською
Найчастіше в медицині використовують каланхое перисте. Саме з його соку виготовляють більшість препаратів. У 1960-х роках рослину докладно вивчили: дослідження підтвердили її корисні властивості, спираючись на хімічний склад, і каланхое офіційно визнали лікарською рослиною.
У його складі є органічні кислоти й амінокислоти, а також макро- та мікроелементи. Окрема цікава особливість: концентрація корисних речовин у зрізаному листі зростає, якщо перед переробкою потримати його тиждень у холоді. Саме тому в більшості домашніх рецептів зрізані листки спершу витримують у холодильнику, а вже потім віджимають сік.
Користь для організму
Найпопулярніші форми — сік і мазь. Сік використовують і зовнішньо, і всередину, залежно від рекомендації. Сучасні фармакологи випускають на основі соку каланхое антимікробні препарати.
Ключова властивість рослини — здатність знищувати стафілококові та стрептококові інфекції. Саме з нею пов’язаний широкий перелік застосувань:
- гнійні рани, абсцеси й опіки;
- трофічні виразки та екзема;
- механічні пошкодження шкіри;
- стоматити й гінгівіти;
- ГРВІ та ГРЗ, риніти й гайморити;
- кон’юнктивіти та запальні процеси очей і повік;
- стенокардія, гіпертонія й порушення серцевого ритму;
- пієлонефрити й нефрити;
- цистити та камені.
Окремо варто згадати ще одну побутову властивість: каланхое поглинає частину шкідливого випромінювання від електропобутової техніки, тож його часто тримають біля комп’ютера чи телевізора.
Показання до застосування в офіційній медицині
Класична медицина успішно використовує сироп, емульсії, мазь, спиртові настоянки, свіжий і згущений сік каланхое. Згущений сік має окрему назву — сабур. Препарати діють як протизапальний засіб і зупиняють некротичні процеси в тканинах.
Стоматологія
Засоби з каланхое знімають набряки й болючі відчуття, відновлюють тканини ясен після розтину абсцесу.
Сабур — порошок чорного або чорно-бурого кольору з гірким смаком, розчинний у воді та спирті. Його застосовують як проносне. У малих дозах дія змінюється: він поліпшує роботу травної системи, сприяє виробленню шлункового соку й жовчі.
Хірургія, гінекологія, ЛОР та офтальмологія
У хірургії інтенсивно застосовують сік і мазь: вони зупиняють некротичні процеси в тканинах і усувають гній. Ними обробляють рани перед накладанням швів і під час пересадки шкіри.
У гінекології каланхое використовують для лікування ран, розривів і травм промежини, а також при пошкодженнях і запаленнях шийки матки. В оториноларингології сік застосовують при отитах і хронічних тонзилітах. Офтальмологи використовують рослину при широкому переліку порушень зору.
Каланхое популярне не лише в класичній медицині та серед народних лікарів: пацієнти можуть застосовувати його самостійно в домашніх умовах. Проте будь-яке самолікування потребує обережності й попередньої консультації з лікарем.
Рецепти народної медицини
В альтернативній медицині каланхое використовують у різних формах: сік, мазь, компрес, відвар і спиртова настоянка. Радять також додавати свіже листя в їжу або просто жувати його.
Як приготувати сік
Зріжте найбільші м’ясисті листки й залиште їх для підвищення концентрації корисних речовин. Після цього пропустіть сировину через м’ясорубку або подрібніть блендером, а отриману масу відіжміть через марлю. Зберігайте сік у холодильнику.
Настій
Свіжу сировину подрібніть і залийте окропом у пропорції 1:5, якщо планується зовнішнє застосування, і 1:10, якщо лікування передбачає внутрішній прийом. Прокип’ятіть на повільному вогні під кришкою 20 хвилин.
Спиртова настоянка
Подрібніть каланхое, щоб вийшло 2–3 столові ложки, і залийте горілкою або медичним спиртом. Залиште настоюватися на 10 днів, потім процідіть і використовуйте за призначенням.
Мазь
Для приготування мазі знадобляться:
- 0,25 г фуразолідону;
- 0,25 г новокаїну (не завжди);
- основа з соком каланхое.
Усі інгредієнти змішайте до однорідної маси.
Відвар
Один-два великі листки залийте 250 мл води, доведіть до кипіння й настоюйте 2 години. Потім процідіть. Відвар не зберігають — використовують одразу, протягом доби.
Як застосовувати різні форми
Сік
Сік каланхое застосовують дуже широко. У домашніх умовах його найчастіше використовують при риніті та застудних захворюваннях. Дорослим кілька крапель соку ефективно допомагають очистити ніс від слизу. Дітям рекомендують закапувати відвар із рослини або розводити сік водою — він не так сильно подразнює слизову. Можна просто змащувати ніс при риніті.
Сік ефективний при геморої: він сприяє швидкому загоєнню ран і мікротріщин, дає гемостатичний ефект. Його розводять водою й застосовують у вигляді компресу.
Компресами із соку, розведеного водою, лікують дерматити та екземи, трофічні виразки й пролежні. Такий метод добре допомагає на початкових стадіях розвитку хвороби.
Сік застосовують і при розширенні поверхневих вен (варикозі). Венозні вузли та видимі ділянки вен накривають компресом із соком на півгодини. Ще ці зони можна щодня протирати спиртовою настоянкою на каланхое.
Свіже листя
Свіже листя рослини використовують для зміцнення імунітету — його додають у салати. За класичним рецептом салат із листя каланхое змішують з оливковою олією та лимонним соком. Його рекомендують їсти при простудних захворюваннях як вітамінну й загальнозміцнювальну страву здорової кухні.
Свіже листя жують для поліпшення травлення та усунення стоматологічних проблем. Кашку зі свіжої сировини застосовують у вигляді компресів для загоєння ран і усунення набряків.
Для профілактики простатиту народні цілителі радять жувати свіже листя каланхое тричі на день.
Пюре зі свіжого листя допомагає в боротьбі з проблемами шкіри, особливо добре усуває акне. Від бородавок можна позбутися, якщо прикласти кашку з листя на дві години. Свіжозрізані листки швидко допомагають зупинити кров при порізах та інших ушкодженнях шкіри, включно з опіками. Зазначають ефективність компресів із кашки свіжої сировини й при захворюваннях суглобів.
Настій
Настій каланхое використовують зовнішньо: протирають пошкоджене чи хворе місце, роблять компреси й примочки для лікування варикозу, захворювань і пошкоджень шкіри, запалення повік і ясен, а також для полоскання ротової порожнини.
Застосування всередину передбачає лікування хвороб шлунково-кишкового тракту, простудних і гінекологічних хвороб. Велику користь приносить настій для очищення крові: він ефективно виводить токсини з печінки та холестеринові бляшки.
Спиртова настоянка
Настоянкою на спирті користуються нечасто. Зазвичай такий варіант лікування передбачає зовнішнє використання. Її застосовують як розтирання при варикозному розширенні вен, при маститі, при грибкових ураженнях нігтів і при гострому гнійному запаленні тканин пальців рук і ніг.
Як полоскання спиртову настоянку використовують при запальних процесах слизової оболонки ротової порожнини й горла, при гаймориті та отиті. Її розбавляють водою.
Мазь
Мазь із каланхое діє значно м’якше, ніж сік або компреси зі свіжого листя. Вона не викликає таких виражених реакцій, як печіння й свербіж. Її можна застосовувати і дорослим, і дітям. Нею можна наносити на запалені лімфовузли, крила носа й гайморові пазухи при застуді.
Мазь чинить, крім антисептичної та протизапальної дії, ще й болезаспокійливу. Використовується при трофічних виразках і пролежнях, а також при різних механічних пошкодженнях шкіри.
Маззю рекомендують користуватися при зовнішньому геморої. Ще її можна втирати масажними рухами в ясна, що кровоточать, і застосовувати в косметичних цілях для усунення вугрової висипки.
Протипоказання та побічні ефекти
Попри популярність, каланхое, як і будь-яка лікарська рослина, має протипоказання й побічні ефекти. Воно практично не токсичне, але здатне викликати зовнішні реакції — свербіж і печіння. Іноді вони бувають дуже вираженими. Щоб погасити такі прояви, змастіть раніше оброблене каланхое місце жирним кремом або олією.
Категорично не можна капати сік рослини в око при лікуванні глаукоми: такий спосіб може назавжди позбавити здатності бачити.
Категорично заборонено вживати сабур при виразковій хворобі шлунка й дванадцятипалої кишки. Він стимулює посилене вироблення шлункового соку й жовчі, що може призвести до виразкових кровотеч і прогресування захворювання. Протипоказаний сабур і пацієнтам із хворобою Уїппла, яка супроводжується слабкістю, проносом, втратою ваги й суглобовими болями.
З обережністю застосовують каланхое при наявності алергічних реакцій будь-якої етіології. Якщо є індивідуальна непереносимість цієї рослини, лікування нею не проводять, щоб уникнути тяжких наслідків — набряку Квінке, пригнічення дихання тощо.
При тромбофлебітах та емболії заборонено застосовувати спиртову настоянку з соку каланхое. При зовнішньому застосуванні вона стимулює циркуляцію крові, впливаючи на тромби. Вони можуть відірватися й призвести до закупорки судин, викликаючи інфаркт або інсульт. Будь-які форми й препарати каланхое протипоказані пацієнтам із декомпенсованим цукровим діабетом, гіпотонікам, а також тим, хто страждає від цирозу, гепатиту й гломерулонефриту.
Незважаючи на поради прихильників альтернативної медицини про користь лікування каланхое онкоутворень, офіційна медицина заперечує такий лікувальний ефект. У будь-якому разі, щоб уникнути негативних наслідків, перед початком лікування будь-якими лікарськими формами каланхое необхідно звернутися до лікаря.
