Корисні властивості хмелю: склад, застосування та народні рецепти

Хміль у більшості людей асоціюється з пивоварінням, і це справді його найвідоміше застосування. Проте шишки цієї рослини століттями використовують і поза броварнею: у фітотерапії, у складі заспокійливих препаратів та в косметичних засобах для шкіри й волосся. Нижче — розбір хімічного складу хмелю, його підтверджених властивостей, конкретних рецептів і застережень, які варто знати до початку будь-якого самолікування.

Що містить хміль: хімічний склад

Склад хмелю залежить від того, яку саме частину рослини беруть і наскільки вона достигла. У лікуванні найчастіше використовують суцвіття — шишки, хоча застосовують і листя, і стебла.

Харчова цінність 100 г хмелю виглядає так:

  • калорійність — 610 ккал;
  • харчові волокна — 7 г;
  • крохмаль — 7 г;
  • моно- і дисахариди — 6 г;
  • насичені жирні кислоти — 5 г.

За вітамінним складом у рослині присутні вітаміни PP, A, B1, B2, B5, B6, B9, C, E, бета-каротин і холін. З макро- та мікроелементів хміль цінують за вміст калію, фосфору, кальцію, магнію, сірки, хлору, натрію, заліза, цинку та інших речовин.

Крім того, у шишках та інших частинах рослини є мінеральні й дубильні речовини, смоли та в’яжучі компоненти. Шишки багаті на валеріанову кислоту, флаваноли, глікозиди й фітоестрогени. У жовтому пилку містяться дубильні речовини, смоли, ефірні олії та пігменти.

Корисні властивості шишок хмелю

Відвари й настої з хмелю цінують за кілька напрямів дії, і кожен із них пов’язаний із конкретними речовинами в складі рослини.

  • Розслаблювальний і седативний ефект. Рослина заспокійливо впливає на нервову систему, а ефірна олія допомагає знімати головний і м’язовий біль.
  • Протизапальна дія. Гіркота шишок має антибактеріальний ефект: перешкоджає розвитку запалень і переходу вже наявних у хронічну форму.
  • Протиінфекційна дія. Властивості хмелю використовують у боротьбі з грибковими ураженнями, стафілококами, стрептококами, збудниками малярії, герпесу та інших захворювань.
  • Вплив на жіночий організм. Відвари хмелю багаті на естрогени, що дозволяє нормалізувати гормональний фон, полегшити стан у період клімаксу, зменшити менструальні болі й спазми.
  • Вплив на чоловіче здоров’я. Хмелю приписують підтримку сексуальної витривалості, потенції та тривалості статевого акту.
  • Серцево-судинна система. Йдеться про профілактику її захворювань, очищення та розширення судин.
  • Печінка. Рослина перешкоджає розвитку фіброзу й застосовується в лікуванні інших захворювань печінки.
  • Обмін речовин. Хміль допомагає регулювати рівень цукру та інсуліну в крові, поліпшує обмін речовин і сприяє зниженню ваги.
  • Шкіра. Засоби на основі хмелю очищують шкіру й покращують її регенеративні функції.
  • Волосся. Відвари зміцнюють волосся та покращують його зовнішній вигляд.

Окремо згадують профілактику онкологічних захворювань: речовини у складі хмелю пригнічують ріст ракових клітин. Це не означає, що хміль лікує рак, — такі властивості лише вивчають. Частина ефектів рослини досліджена не до кінця; існують припущення, що активні речовини шишок можуть бути корисними навіть при вірусі імунодефіциту, але підтверджень для практичних рекомендацій наразі немає.

Застосування хмелю в медицині

Корисні властивості хмелю використовують у виготовленні комплексних медикаментозних препаратів. Найчастіше рослина входить до складу заспокійливих засобів і засобів від безсоння.

Застосування хмелю в медицині

Препарати на основі хмелю застосовують для відновлення нервової системи, при захворюваннях жовчних шляхів і печінки, серцево-судинної та сечостатевої систем, а також шлунково-кишкового тракту. Серед найвідоміших ліків із хмелем у складі — валокардин і корвалдин.

Окремо хміль використовують у препаратах для жінок і чоловіків та в косметології. Чимало рецептів пропонує й народна медицина — про них далі.

Народні рецепти на основі хмелю

У народних рецептах використовують квіти й листя хмелю, але основний інгредієнт — шишки суцвіть, адже саме в них зосереджена більша частина корисних властивостей. У деяких рецептах застосовують і лупулін, зібраний із суцвіть.

Народні рецепти на основі хмелю

Найчастіше готують відвари й настої для вживання всередину, рідше — мазі для зовнішнього застосування.

При безсонні та стресі

При стресових ситуаціях, нервових розладах і безсонні готують чай із хмелю. Одну чайну ложку подрібнених шишок заварюють склянкою окропу, настоюють 15 хвилин і проціджують. П’ють по третині склянки тричі на день.

Від безсоння допомагає й збір лікарських рослин. У рівній кількості змішують шишки хмелю і траву пустирника, додають м’яту у співвідношенні 1:5 до отриманої суміші. За відсутності протипоказань допускається додавання невеликої кількості кореня валеріани. Дві столові ложки збору заливають літром окропу і настоюють ніч. П’ють по півсклянки перед їжею.

Від безсоння використовують і настоянку: чверть скляної банки заповнюють шишками хмелю, заливають до країв горілкою, тиждень тримають у темному місці й проціджують. Приймають по 5 крапель на ложку води двічі на день.

При болю в суглобах

Від болю в суглобах, а також при ревматизмі, подагрі та схожих захворюваннях хміль застосовують переважно у вигляді мазі. Простий рецепт: подрібнені шишки і рослинна олія у співвідношенні 1:4. Суміш доводять до густої маси й змащують проблемні ділянки.

При радикуліті, ударах і синцях одну столову ложку сировини заливають склянкою води й варять, доки об’єм не зменшиться вдвічі. Після охолодження відвар змішують із вазеліном і змащують ним хворі ділянки.

Інший рецепт знеболювальної мазі: одну столову ложку подрібнених шишок змішують зі свинячим салом або олією. Отриману мазь втирають у шкіру при травмах, ревматичних болях і подагрі.

При захворюваннях шлунка

Для лікування захворювань шлунково-кишкового тракту застосовують настій із шишок хмелю. Засіб підходить при проблемах із відходженням жовчі та шлункових болях, його рекомендують і при гепатиті.

Для приготування настою дві столові ложки сировини засипають у термос і заливають 200 мл окропу. Настоюють 4 години, потім проціджують. П’ють по чверті склянки тричі на день до їди.

Інший рецепт: одну столову ложку хмелю залити склянкою окропу і настоювати 15 хвилин. Такий настій п’ють для поліпшення травлення по третині склянки 2–3 рази на день за пів години до їди.

Для печінки

При жовтяниці, гепатиті та деяких інших захворюваннях печінки допомагає настій шишок хмелю. 10 г сировини заварюють 250 мл окропу, настоюють 8 годин і п’ють по 15 мл тричі на добу.

Для печінки використовують і чай на основі шишок, листя та стебел рослини. Сировину збирають, висушують, змішують із чорним чаєм або вживають окремо як настій.

При циститі

Для лікування циститу дві столові ложки шишок хмелю заливають пів літра окропу, настоюють годину й проціджують. П’ють по 50 мл перед кожним прийомом їжі та додатково перед сном. Запалення зазвичай минає приблизно через тиждень після початку такого лікування.

При захворюваннях сечового міхура й нирок допомагає й відвар: одну столову ложку шишок заливають літром окропу і тримають на водяній бані 15 хвилин. П’ють перед кожним прийомом їжі, розбавляючи чверть відвару склянкою води.

При головному болю

Якщо головний біль спричинений загальним розладом нервової системи або підвищеним психічним напруженням, вдаються до тих самих рецептів, що й при безсонні. Окремо виділяють головний біль у жінок у період менструацій і клімаксу.

Для зняття таких болючих відчуттів приймають по 5 крапель настоянки з шишок хмелю, розбавляючи їх столовою ложкою води. Допомагає й настій: дві столові ложки сировини заливають склянкою окропу, загортають і настоюють чотири години. Після проціджування п’ють переважно перед сном. Такий настій особливо цінують у період клімаксу й постійного дискомфорту.

При грибкових ураженнях

При грибкових інфекціях на основі хмелю використовують компреси й мазі. Спершу готують відвар: змішують 30 г шишок хмелю і кореня лопуха, додають 10 г квіток календули, заливають літром води й варять годину.

Отриманий відвар змішують із вазеліном у співвідношенні 2:1. Масу накладають на уражені ділянки як компреси не частіше двох разів на тиждень. Загальний курс лікування — два тижні.

При нігтьовому грибку змішують 20 г шишок хмелю і кореня лопуха, додають 10 г квіток календули. Збір заливають склянкою окропу і варять 10 хвилин. Після цього відвар змішують із вазеліном у співвідношенні 1:2 і накладають на нігті кілька разів на день.

Хміль у косметології

У косметології корисні властивості шишок хмелю цінують за омолоджувальний і зміцнювальний ефект. Найчастіше відвари й мазі на основі цієї рослини застосовують для волосся та шкіри: вони допомагають продовжити молодість, впоратися з вугровими висипаннями й зняти запалення.

Жінка наносить теплий відвар хмелю на шкіру голови у світлій ванній кімнаті

Для отримання потрібних вітамінів рекомендують вживання настою хмелю. Одну столову ложку шишок заливають у термосі склянкою окропу. П’ють по півсклянки тричі на день перед їжею. Курс — місяць, після чого роблять місячну перерву.

Для приготування мазі жменю подрібнених шишок хмелю змішують зі 100 мл лляної, кунжутної або оливкової олії. Суміш тримають два тижні в темному місці, потім проціджують. Використовують щодня для нанесення на зону декольте.

При жирній шкірі й висипаннях використовують тонік для обличчя. 10 г суцвіть заливають 150 мл окропу й настоюють годину. Після проціджування наносять на шкіру обличчя двічі на день.

Для зміцнення волосся готують відвар із шишок рослини. Жменю сировини заливають літром води й варять на водяній бані 15 хвилин, після чого ще пів години настоюють. Відвар наносять на голову, обертають рушником, а через пів години змивають теплою водою.

Для росту волосся і проти лупи використовують настій із шишок хмелю: його втирають у шкіру голови перед миттям, а залишки змивають теплою водою. Регулярне застосування таких засобів поступово покращує стан волосся та шкіри голови.

Застереження та протипоказання

Хміль — не безпечна на вигляд рослина, але це не означає, що його можна вживати без обмежень. Кілька моментів варто врахувати до початку прийому.

  • Хміль містить фітоестрогени, тому його не варто застосовувати без консультації лікаря при гормонозалежних станах і в період вагітності чи годування грудьми.
  • Седативна дія хмелю посилюється в поєднанні з іншими заспокійливими засобами, алкоголем і снодійними препаратами.
  • Настоянки на горілці не підходять дітям, водіям і людям, які не вживають алкоголь, — у таких випадках краще обирати водні настої та відвари.
  • При хронічних захворюваннях печінки, нирок, шлунка та сечового міхура самолікування може зашкодити: потрібна консультація лікаря.
  • Будь-який засіб може спричинити алергічну реакцію. Якщо після першого прийому з’являються висипання, свербіж або погіршення самопочуття, застосування припиняють.

Інформація в статті має загальноосвітній характер і не замінює індивідуальної консультації з лікарем. Дозування, тривалість курсу та сумісність із ліками, які ви вже приймаєте, має визначати фахівець.

Pagan.com.ua