Артеріальна гіпертензія рідко обмежується самими лише цифрами на тонометрі. Коли тиск тримається підвищеним постійно, страждають серце, судини, нирки, очі, головний мозок — і саме від глибини цих змін залежить, чи визнають людину особою з інвалідністю. Діагноз «гіпертонія» ставлять при тиску не нижче 140 на 90, який підтверджується повторними вимірюваннями, а не одноразовим підвищенням на тлі стресу.
Нижче — про те, як стадії хвороби співвідносяться з групами інвалідності, які обстеження проходить пацієнт, як виглядає процедура медико-санітарної експертизи та що потрібно знати про переогляд.
Первинна і вторинна гіпертонія: чому це важливо для експертизи
Розрізняють первинну та вторинну гіпертонію. У першому випадку підвищуються систолічний і діастолічний тиск, але робота інших органів і систем суттєво не страждає. Для вторинної форми характерне ураження нирок, печінки, легень, серця та інших органів, а симптоматика має виражений характер. Саме вторинна гіпертонія становить особливу небезпеку для життя.
Ця різниця має практичне значення. Експертна комісія оцінює не стільки сам факт підвищеного тиску, скільки те, наскільки хвороба змінила організм і чи здатна людина далі виконувати свою роботу. Тому висновок лікаря, результати аналізів і записи про перенесені кризи важать більше за суб’єктивні скарги.
Стадії гіпертонічної хвороби та пов’язані з ними обмеження
Медики виділяють три основні стадії захворювання. Кожна має свої особливості, і кожна по-різному впливає на працездатність.

Перша стадія
На цьому етапі спостерігаються змінні скачки артеріального тиску, але супутніх патологій у серці ще немає. Попри легкість перебігу, вже тут доцільно знизити фізичне навантаження й обмежити окремі види трудової діяльності — передусім через порушену роботу кровоносних судин. Серед основних обмежень:
- уникнення постійних стресів і нервового напруження;
- відмова від роботи в нічний час;
- виключення умов із підвищеним шумом або вібрацією.
Перша стадія вважається найлегшою і піддається лікуванню. Проблема в тому, що пацієнти часто не звертаються до лікаря, займаються самолікуванням або взагалі не зважають на скачки тиску. Наслідок передбачуваний — перехід хвороби на наступну стадію.
Друга стадія
Тут гіпертонія класифікується як помірно тяжка форма. Характерні періодичні стрибки тиску до 160 на 100 або 180 на 100. Уже на другій стадії виникають серйозні порушення в м’язі серця й уражаються органи-мішені: звужується очна сітка, в судинах утворюються бляшки. Додатково фіксують високий рівень креатиніну в крові та підвищений вміст білка в сечі.
Ризик серйозних ускладнень на цьому етапі дуже високий, тому існує низка обмежень:
- обмеження фізичного та емоційного перенапруження;
- скорочення тривалості робочого часу;
- протипоказання до роботи у важких умовах — високі температури, робота на висоті тощо.
Багатьом хворим дають інвалідність при артеріальній гіпертонії 2 ступеня. Для цього потрібно офіційно звернутися із запитом до уповноваженої експертної служби.
Третя стадія
Отримати інвалідність при гіпертонії на цій стадії цілком реально, адже це найважча форма захворювання. Тиск піднімається вище 180 на 110, в організмі відбуваються незворотні зміни, які несуть серйозну загрозу для життя.
Серед супутніх захворювань у людей з інвалідністю внаслідок артеріальної гіпертензії виділяють:
- гостру серцеву недостатність, інфаркт;
- інсульт, судинну деменцію та інші патології головного мозку;
- сильні крововиливи в очну сітківку;
- легеневу гіпертензію;
- розшарування аорти, деформацію периферичних артерій.
Пацієнт із таким діагнозом вважається повністю непрацездатним. У частині випадків комісія може встановити часткову непрацездатність, яка дозволяє виконувати нескладні види робіт. Водночас гіпертонічна хвороба 3 ступеня має високий ризик летального результату при неправильному лікуванні.
Природно виникає питання: за якої міри гіпертонії можна отримати інвалідність? Відповідь дає лікар після комплексного обстеження. Іноді групу встановлюють уже на 1 стадії артеріальної гіпертензії.
Які обстеження проходить пацієнт перед експертизою
Оформлення інвалідності при гіпертонії неможливе без медико-санітарної експертизи (МСЕ). Комісія за встановленими критеріями при артеріальній гіпертензії визначає стадію для кожного окремого пацієнта.
До методики визначення стадії обов’язково додають такі фактори:
- форму гіпертонії — первинна чи вторинна;
- рівень змін в органах-мішенях;
- частоту й кількість перенесених гіпертонічних кризів;
- наявність супутніх патологій в організмі.
Окрім загальних скарг і зовнішнього огляду, призначають такі дослідження:
- аналіз крові та сечі на загальні показники;
- аналіз на вміст холестерину й креатиніну в крові;
- визначення білка в сечі;
- електрокардіограму;
- огляд в офтальмолога;
- ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, нирок, щитоподібної залози;
- комплексне дослідження кровоносних судин.
Важливо виключити захворювання, які нерідко приймають за гіпертонію. Наприклад, при гіпотиреозі також спостерігається підвищення внутрішньочерепного тиску. Лише після отримання результатів аналізів лікарі ухвалюють рішення про призначення групи інвалідності.
Як співвідносяться ступені ризику та групи інвалідності
Інвалідність — це загальний стан, за якого людина обмежена в певній діяльності. Передусім визначають стадію захворювання. Для цього використовують спеціальну шкалу ризиків.

| Ступінь ризику | Що характерно |
|---|---|
| 1 | Ризик ускладнень не більше 15 %, супутні патології відсутні |
| 2 | Не більше трьох супутніх факторів, ускладнення становлять близько 20 % |
| 3 | Ризик розвитку ускладнень у 30 % випадків |
| 4 | Ураження органів-мішеней |
Для різних груп інвалідності існують певні обмеження й протипоказання. Вони індивідуальні для кожного пацієнта, тому їх варто обговорювати з лікарем окремо.
Три групи інвалідності: чим вони відрізняються
Загалом існує три групи інвалідності. Третя вважається найлегшою і практично не створює обмежень, а перша передбачає багато протипоказань. При призначенні групи враховують і ступінь ризику розвитку ускладнень.
Третя група
Отримавши третю групу, людина може продовжувати працювати, але робочий день не повинен тривати сім годин. При тимчасовій втраті працездатності можуть видати лікарняний на 14 днів, протягом яких пацієнт проходить амбулаторне або стаціонарне лікування.
Друга група
Другу групу можуть отримати люди з тяжким перебігом гіпертонії. У більшості випадків ця категорія хворих є повністю непрацездатною.
Перша група
Першу групу дають людям із третьою стадією артеріальної гіпертензії. У них спостерігається сильне ураження органів-мішеней і діагностують гостру недостатність у роботі серця. Як правило, виникають серйозні труднощі навіть із найпростішими побутовими завданнями. При гіпертонії на третьому ступені та четвертому ступені ризику встановлюють першу групу інвалідності.
Окремо варто згадати легеневу гіпертензію першого ступеня. Це патологічне захворювання, яке вважається спадковим: збільшується маса правого шлуночка серця, а в легеневій артерії починається атеросклеротичний процес. При проходженні ехокардіограми тиск у легеневій артерії у хворих із таким діагнозом не перевищує 25–45 мм рт. ст. Це дуже небезпечний стан, який без своєчасного лікування може призвести до летального результату.
Для першої групи інвалідності вимагається переведення пацієнта на щадніший режим роботи, при цьому заробітна плата та інші преміальні залишаються незмінними. За потреби встановлюють терміни тимчасової непрацездатності.
Як оформити інвалідність: покроково
Кожен, хто претендує на інвалідність, обов’язково має отримати висновок медико-санітарної експертизи. Порядок дій виглядає так.

- Пацієнт подає заяву в установу, де він перебуває на обліку, і отримує спеціальну форму направлення.
- Довідка включає всі дані про хворого, ступінь і стадію захворювання, наявні супутні порушення, відомості про проведене лікування та його результати.
- Призначають день, на який пацієнт має з’явитися на засідання МСЕ.
- Якщо пересування неможливе через серйозні ураження органів-мішеней, комісія може провести огляд удома.
- У частині випадків засідання проводять заочно — тоді пацієнт подає відповідний перелік документів.
Після одержання висновку про інвалідність хворому через певний період доведеться пройти підтвердження: для першої групи — через два роки, для другої та третьої — щороку.
Деякі категорії пацієнтів звільняються від переогляду:
- жінки після 55 років;
- чоловіки після 60 років;
- хворі, у яких діагностовано незворотні зміни в організмі на тлі гіпертонії.
Що варто врахувати перед зверненням
При гіпертонії інвалідність встановлюють багатьом пацієнтам. Навіть перша стадія захворювання вважається небезпечною, адже при неправильному лікуванні вона переходить у другу, а згодом і в третю. Щоб отримати певну групу при високому артеріальному тиску, потрібно пройти засідання медичної експертизи — процедуру не найприємнішу, але необхідну.
Практичний висновок простий: не варто доводити хворобу до стадії, коли рішення комісії стає питанням виживання. Регулярний контроль тиску, виконання призначень лікаря та вчасне коригування терапії зменшують ризик ураження органів-мішеней — а отже, і ймовірність опинитися перед МСЕ.











