Клофелін відомий у медичній практиці давно, але репутація в нього неоднозначна: препарат згадують і як засіб швидкої допомоги при високому тиску, і як речовину, яку використовують зі злочинною метою через виражений седативний ефект. Через це частина пацієнтів відмовляється від лікування, навіть не дочитавши інструкцію до кінця. Насправді Клофелін — це передусім антигіпертензивний засіб, і його властивості, дозування та обмеження варто розглядати разом.
Склад і форми випуску
Діюча речовина препарату — клонідин. Фармацевтичні виробники випускають його в кількох формах, і кожна з них має своє призначення.
- таблетки з вмістом 0,15 мг діючої речовини або 0,075 мг;
- розчин із концентрацією клонідину 0,01 %, 0,25 % або 0,5 % для внутрішньом’язового чи внутрішньовенного введення;
- ампули з 1 мг речовини, які перед внутрішньовенним введенням розводять фізіологічним розчином;
- порошок у великих упаковках по 0,5—10 кг;
- туби з розчином по 0,125 мг, оснащені крапельницею.
У таблетках, крім клонідину, є лактози моногідрат, магнію стеарат і крохмаль — картопляний або кукурудзяний. Самі таблетки плоскоциліндричної форми, білого або злегка жовтуватого кольору. Ампульні розчини допоміжних компонентів не містять, а рідкі форми, крім клонідину, включають воду для ін’єкцій і хлористоводневу кислоту.
Як діє препарат
Інструкція описує Клофелін як речовину з вираженим впливом на центральну нервову систему. Він заспокоює, зменшує відчуття страху під час алкогольної абстиненції, знижує частоту пульсу, має знеболювальний ефект і знижує не лише артеріальний, а й внутрішньоочний тиск у пацієнтів із глаукомою. Клонідин стимулює рецептори відповідних зон мозку та послаблює проведення імпульсів від серця.
Саме поєднання гіпотензивної та седативної дії пояснює, чому препарат одночасно застосовують у кардіології, офтальмології та наркології — і чому він вимагає обережності.
Показання до застосування
Клофелін призначають при гіпертензії різного походження, різних видах гіпертонії та гіпертонічних кризах. Нерідко його використовують одноразово при підвищеному тиску. В офтальмології застосовують краплі препарату, щоб зменшити прояви глаукоми та знизити внутрішньоочний тиск.
У наркології Клофелін виступає допоміжним медикаментом при лікуванні залежності від алкоголю та наркотиків. Тут використовують його здатність впливати на психологічні відхилення з боку центральної нервової системи — відчуття тривоги, страх, депресивний стан. Водночас при вираженій депресії та гострих психічних розладах препарат застосовувати не можна.
Дозування і схема лікування
Терапевтичний курс буває тривалим, іноді лікування розтягується на кілька років. Якщо прийом таблеток не дає потрібного результату, розчин клонідину вводять внутрішньом’язово, підшкірно або внутрішньовенно.
Внутрішньовенно препарат вводять краплинно з фізіологічним розчином і дуже повільно — тоді тиск знижується за кілька хвилин. Якщо ввести ліки швидко, можливий зворотний ефект: тиск, навпаки, підвищиться. Саме тому під час таких процедур потрібне спостереження за пацієнтом, його пульсом і ритмом дихання. За найменших порушень у стані пацієнта вводити препарат не можна. Парентеральне введення виконує медичний працівник у стаціонарі або поліклініці.
При глаукомі 0,125 % краплі Клофеліну закапують в око згідно з призначенням лікаря. Якщо помітного покращення немає навіть при великих дозах, засіб скасовують і призначають інший. Коли лікування ефективне й побічних дій немає, великі дози можна застосовувати тривалий час.
При гіпертонії, не ускладненій побічними ефектами, призначають таблетки в мінімальній дозі 1—4 рази на день. Приймають Клофелін незалежно від їжі. Якщо дії препарату недостатньо, разову кількість поступово збільшують — але не частіше ніж через дві доби.
Різко припиняти лікування неприпустимо: можливі стрибки тиску. Починати й закінчувати прийом можна лише за чіткою схемою, складеною лікарем.
Застосування при вагітності
Вагітним жінкам Клофелін протипоказаний. Виняток роблять на пізніх термінах, коли є високий ризик токсикозу або патології нирок, що розвивається на тлі гіпертонії. У такому разі препарат призначають лише за умови, що користь перевищує ризик шкідливого впливу на плід.
Дози при цьому підбирають невеликі, комбінують з іншими медикаментами й обов’язково контролюють гормональний фон крові — зокрема рівень норадреналіну, β-ендорфіну та кортизолу. Різке падіння артеріального тиску після прийому Клофеліну в цьому випадку неприпустиме. Препарат застосовують виключно за призначенням лікаря та за складеною ним схемою, з урахуванням особливостей перебігу вагітності.
Клофелін і дитячий вік
Дітям до 15 років Клофелін не призначають. Підліткам старшим за 15 років його можуть призначити в мінімальних дозах за рекомендацією лікаря.
Клофелін і алкоголь
Під час лікування вживати алкоголь заборонено. Клофелін багаторазово посилює його дію на організм: сп’яніння стає вираженим, порушується свідомість, людина втрачає координацію та орієнтацію. Тиск падає до критичного рівня, пульс сповільнюється — аж до летального наслідку.
Важливо, що ускладнення не завжди пропорційні кількості випитого. Для серйозної ситуації іноді достатньо й невеликої дози алкогольного напою.
Протипоказання
У препарату є низка протипоказань:
- атеросклероз мозкових судин;
- стан після інфаркту;
- порушення провідності серцевих імпульсів;
- вагітність на будь-якому терміні;
- робота, що потребує підвищеної уваги;
- вживання напоїв, що містять алкоголь;
- одночасне застосування антидепресантів або нейролептиків.
Передозування та взаємодія з іншими ліками
Безконтрольно застосовувати Клофелін не можна. Перевищення дози спричиняє тяжкі ускладнення: різкий перепад тиску, втрату свідомості, інсульт, інфаркт. Усе це може закінчитися летально.
При одночасному прийомі з препаратами для лікування психозів посилюється седативна дія клонідину. Поєднання з антидепресантами, навпаки, знижує ефект ліків, що штовхає до збільшення дози, — а це небезпечно. Такий самий ефект дає одночасне застосування препарату з ніфедипіном.
Обережно призначають цю речовину літнім людям, пацієнтам зі склерозом судин мозку та серцевими патологіями. Медикамент дають малими дозами відповідно до інструкції й під контролем фахівців, щоб не спровокувати гострі ускладнення.
Особливі вказівки
Обережності потребують пацієнти, які перенесли інфаркт, і люди з хронічною патологією нирок. Схему та дозування потрібно дотримуватися суворо: пропускати прийом або зменшувати кількість ліків неприпустимо. Скасовувати препарат також слід поступово, за графіком, складеним лікарем.
Якщо різко припинити прийом, можливі підвищення тиску до кризових показників, головний біль, блювання, поява судом.
Небажаний Клофелін і для людей з цукровим діабетом: він змушує коригувати дози цукрознижувальних засобів. При абстиненції в наркозалежних та алкоголіків речовину застосовують тільки в стаціонарних умовах, удома її не використовують.
Люди, які ніколи не приймали Клофелін, часто вважають його снодійним. Це не так: він не належить до групи снодійних препаратів, хоча його седативні властивості справді дозволяють використовувати його і в цьому напрямку.
Аналоги
Якщо потрібна заміна препарату, використовують аналоги:
- Гемитон із хлофазоліном;
- Катапресан із клонідину гідрохлоридом.
Ціна препарату
На упаковці та в інструкції із застосування Клофеліну ціну вказують не завжди. Водночас ці ліки не належать до дорогих. За даними джерела, вартість таблеток в аптеках коливалася в межах 20—40 рублів за упаковку, а 5 ампул коштували близько 30—50 рублів. Це орієнтовні показники на момент публікації вихідних даних, а не актуальні ціни: в аптеці вартість потрібно уточнювати окремо.
Термін придатності та умови зберігання
Зберігають ліки в темному місці, недоступному для дітей. Температура зберігання не повинна перевищувати кімнатну. У стаціонарах і поліклініках речовину зберігають згідно зі списком А.
| Форма випуску | Термін придатності |
|---|---|
| Таблетки | 4 роки |
| Ампули | 3 роки |
| Очні краплі | не більше 2 років |
Умови відпустки з аптек
Клофелін відпускають з аптек тільки за рецептом. Безрецептурний продаж препарату заборонений.
Відгуки та місце препарату в практиці
Останніми роками Клофелін поступово витісняють із широкої практики. Одна з причин — його використання з кримінальною метою; у криміналістиці навіть існують поняття «клофелінник» і «клофелінниця». Друга причина суто медична: після незначного зниження тиску він часто різко підвищується. Саме тому відгуки про Клофелін частіше залишають пацієнти з чималим стажем гіпертонії.
Лікарі зазначають, що цей засіб не належить до препаратів, дозволених для постійного застосування. Його приймають тоді, коли потрібне швидке купірування гіпертонічного кризу. А от перехід на інші засоби після тривалого використання Клофеліну дається нелегко.
Пацієнти, які мають великий досвід лікування гіпертонії, описують ситуацію по-різному. Одні розповідають, що препарат залишається єдиним порятунком при високому тиску й що спроби замінити його іншими ліками супроводжуються різким підйомом тиску. Інші відзначають, що приймають його роками з добрим ефектом, але згадують і про побічні відчуття — сонливість після прийому, сухість у роті. Спільним для більшості відгуків залишається одне: рецептурний статус і необхідність лікарського контролю.
Ця стаття має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Клофелін — рецептурний препарат із серйозними обмеженнями, тому будь-які рішення щодо початку, зміни дози чи скасування лікування ухвалює виключно фахівець.
