Плавання при гіпертонії: як вода допомагає тримати тиск під контролем

Людина з підвищеним тиском часто чує два протилежні твердження: рухатися треба більше, але навантаження небезпечні. Плавання при гіпертонії якраз і знімає цю суперечність. У воді тіло майже не відчуває власної ваги, суглоби не зазнають ударного навантаження, а працюють при цьому всі великі групи м’язів. Саме тому басейн лікарі часто називають одним із найдоступніших видів рухової активності для людей з гіпертензією, зокрема старшого віку.

Водночас плавання не замінює лікування. Це допоміжний інструмент, який працює лише в поєднанні з призначеною терапією та після узгодження з лікарем. Далі — що саме дає вода організму, які дані підтверджують її вплив на тиск, як побудувати заняття і де проходить межа безпеки.

Чому при підвищеному тиску обирають саме воду

Гіпертонія — це стійке підвищення артеріального тиску під дією різних чинників. Вона трапляється не лише в літніх людей: останніми роками це явище дедалі частіше діагностують і в молодшому віці. Медикаментозне лікування не завжди дає бажаний результат: до частини препаратів у пацієнтів підвищена чутливість, а при частому застосуванні можуть виникати побічні реакції та ускладнення — аж до серцевих нападів та інсультів. Оскільки захворювання поширене надзвичайно широко, а медикаментозна терапія підходить не всім, зростає роль лікувальної гімнастики, однією з форм якої є плавання.

Серед різних видів фізичної активності цей вирізняється тим, що не вимагає різких зусиль. Біг, стрибки зі скакалкою чи робота з обтяженнями під силу не кожному, а для людей старшого віку такі тренування часто просто виснажливі. У воді інтенсивне навантаження на м’язи та суглоби виключається, а користь від занять залишається значною.

Що дає плавання організму при гіпертензії

Терапія з використанням плавання має кілька практичних переваг:

Що дає плавання організму при гіпертензії
  • допомагає контролювати артеріальний тиск;
  • практично не шкодить організму за правильного підходу;
  • задіює всі групи м’язів без надмірної напруги на них;
  • сприяє схудненню за регулярних тренувань;
  • поліпшує роботу серця й судин;
  • тренує дихальну систему, збільшуючи обсяг легень.

Окремо варто сказати про психологічний бік. Під час занять організм вивільняє ендорфіни — ті самі «гормони щастя». Людина почувається краще, у неї підвищується настрій і загальний тонус. Плавці зазвичай рідше стикаються зі стресами, психічними розладами та частими змінами настрою: вони стриманіші, спокійніші, мають добрий апетит і не скаржаться на безсоння. Виходить, що вода не лише тренує тіло, а й заспокоює.

Що показують дослідження

Вчені та лікарі сходяться на думці, що плавання підтримує здоров’я загалом і допомагає нормалізувати підвищений тиск. Його обирають багато людей з гіпертензією, бо цей спосіб безпечний, результативний і не потребує спеціального обладнання. Займатися можна в будь-яку пору року, незалежно від погоди. За науковими даними, плавання — один із найкорисніших і найменш виснажливих видів активності, на відміну від бігу, стрибків зі скакалкою чи силових вправ. Людям старшого віку виснажливі тренування як засіб проти гіпертонії не рекомендовані.

В американському університеті провели дослідження впливу плавання на тиск. Для аналізу відібрали 43 людини 60 років, у яких діагностували гіпертензію першого ступеня. Усі вони вели малорухливий спосіб життя і скаржилися на погане самопочуття. Учасників поділили на дві групи: перша для корекції тиску використовувала плавання, друга — лікувальну фізкультуру.

Експеримент тривав три місяці. До початку лікування в учасників виміряли вагу, тиск і низку інших показників роботи серцево-судинної системи. Після завершення результати ретельно підрахували. Виявилося, що більшість показників, крім тиску, суттєво не змінилися. Однак у групі лікувальної фізкультури поліпшення артеріального тиску не спостерігалося, а в тих, хто відвідував басейн, за три місяці відбулися помітні зрушення — тиск нормалізувався.

Варто враховувати контекст: ідеться про невелику вибірку (43 учасники) з гіпертензією першого ступеня, тож результати не можна механічно переносити на всіх пацієнтів, особливо з тяжчими формами захворювання. Це орієнтир, а не гарантія.

Як організувати заняття в басейні

Лікарі рекомендують займатися тричі на тиждень, тривалість тренування — близько пів години. Заняття в басейні починається з розминки, потім поступово додаються швидкість та інтенсивність, а перед завершенням навантаження плавно знижується. Тренування не повинно приносити жодних дискомфортних відчуттів. Якщо з’явилися погане самопочуття, запаморочення чи нудота — урок негайно припиняють.

Жінка старшого віку тримається за поручень у воді басейну перед початком заняття

Порівняно з іншими видами спорту плавання практично нешкідливе й має мало обмежень. Ним можуть займатися всі охочі, зокрема люди похилого віку та вагітні жінки. Регулярні заняття у воді знижують ризик варикозу та інших судинних проблем, пов’язаних із порушенням кровообігу.

Протипоказання існують, але вони вузькі: серйозні патології та гіпертензія третього ступеня. В усіх інших випадках починати варто лише після консультації з лікарем — він визначить тривалість занять і допустимий рівень навантаження.

Техніка, безпечна для гіпертоніка

Техніку треба виконувати правильно, інакше є ризик травми. Якщо людина ніколи не плавала, перші тренування краще проводити з тренером, який покаже, як тримати дихання й розподіляти зусилля.

Для пацієнтів із гіпертонією існує окремий варіант — плавання з паралельними гребками. Людина лягає на спину й у цьому положенні виконує махи руками та ногами у воді. Руки піднімаються вгору й опускаються вниз із силою, просуваючи тіло, а ноги періодично рухаються короткими махами, щоб утримувати рівновагу. Такий режим дає навантаження без різких ривків і затримок дихання.

Коли плавання може зашкодити

У поодиноких випадках після занять людині стає гірше. Це трапляється нечасто, але знати причини та лінію поведінки потрібно.

Пульсометр, окуляри для плавання та рушник на лавці біля басейну для контролю самопочуття під час тренування

Якщо в людини бувають різкі стрибки тиску або гіпертонічний криз, займатися слід дуже обережно й лише під наглядом тренера. Самостійно пацієнт легко перевантажить організм інтенсивними тренуваннями, і це призведе до негативних наслідків.

За тривалої перерви у спорті та поганої фізичної форми тренування мають бути максимально простими: плавання задіює багато м’язів і суглобів, а також дихальну та серцево-судинну системи. Неправильно підібрана техніка здатна спричинити ускладнення, тому при появі тривожних симптомів заняття припиняють і звертаються до лікаря. Під час плавання важливо стежити за пульсом: при прискореному серцебитті тренування зупиняють.

За правильного виконання техніки та розумно підібраної тривалості купання негативних наслідків не буде. Серйозних підстав відмовлятися від занять за виваженого підходу немає. Не рекомендовано плавати при поганому самопочутті та дуже високому тиску: у такому стані доцільніше провести медикаментозне лікування, а з поліпшенням самопочуття повернутися до занять для повної нормалізації артеріального тиску.

Який формат занять вибрати

При гіпертензії підходять різні варіанти: персональні уроки з тренером, групові заняття, аквааеробіка. Кожен із них за правильного виконання дає позитивний ефект за короткий час. Науково обґрунтовано, що плавання за регулярних систематичних тренувань не лише нормалізує артеріальний тиск, а й поліпшує якість життя та загалом позитивно впливає на здоров’я.

Найпростіший орієнтир для початківця: спокійне плавання у зручному темпі, розминка перед входом у воду, контроль самопочуття під час кожного запливу і жодних спроб «наздогнати» швидших у сусідній доріжці. Тиск реагує на регулярність, а не на разові рекорди.

Pagan.com.ua