Ртутні тонометри: як вони вимірюють тиск і чому виходять з ужитку

Ртутний тонометр виглядає як музейний експонат, але саме його досі називають еталоном точності серед механічних приладів для вимірювання артеріального тиску. Причина проста: тут немає електроніки, яка могла б збитися, а тиск у манжеті передається на шкалу безпосередньо через стовпчик ртуті. Водночас з медичних закладів такі апарати поступово зникають. Нижче — як вони влаштовані, як ними правильно міряти тиск і чому вдома вони майже непридатні.

Найстаріший принцип вимірювання тиску

Ртутний вимірювач — найдавніша конструктивна схема сфігмоманометрів. Його попередники брали участь не лише у вимірюванні артеріального тиску, а й у визначенні самої одиниці вимірювання — міліметра ртутного стовпа. Саме тому шкала сучасних апаратів і досі розмічена в мм рт. ст., хоча ртуть у багатьох моделях уже замінена іншими механізмами.

Один із найстаріших ртутних тонометрів — апарат Ріва-Роччі. Сьогодні він належить до антикваріату, як і пристрої радянського виробництва: за окремі екземпляри колекціонери готові платити чималі гроші. Серед досконаліших зразків, що досі зустрічаються в роботі, — Diplomat presameter від Riester та інструменти виробника Bremed. Згідно з інструкцією, Diplomat presameter зазначений як точний вимірювач артеріального тиску; не поступається йому й Bremed, точність якого вважають досить високою. Обидва апарати постачаються у зручному футлярі.

Як влаштований ртутний тонометр

Комплект складається з самого вимірювача та надувної манжети з балоном і клапаном. Основою приладу є флакон, у якому міститься невелика кількість ртуті — кілька десятків мілілітрів. Цей флакон капіляром з’єднаний із вимірювальним стовпцем, і за атмосферного тиску вихідним показником на шкалі є нульове значення.

Ртутний тонометр зі скляним стовпчиком і манжетою на дерев'яному столі

Коли тиск у манжеті зростає, ртуть витісняється з флакона в капіляр, і стовпчик на шкалі показує поточне значення тиску в манжеті. Щоб ртуть не витікала самовільно, і вхідний з’єднувач для манжети, і вимірювальна трубка розділені клапанами та фільтрами. Вимірювальна шкала зазвичай має діапазон до 300 мм рт. ст., хоча навіть за вираженої гіпертензії немає потреби стискати манжету понад 250 мм рт. ст.

Як вимірюють тиск ртутним тонометром

Інструкція з використання ртутного тонометра нескладна, але вимагає другого учасника — сам собі тиск таким приладом не виміряти. Загальна схема виглядає так:

  1. Пацієнт звільняє руку, на якій проводитиметься вимірювання, стежачи за тим, щоб рукав не стискав її.
  2. Манжету розміщують на рівні серця.
  3. Балоном манжету надувають достатньо, щоб перервати кровотік в артерії.
  4. Фонендоскоп прикладають до ліктьового згину.
  5. Натисканням на балон тиск у манжеті піднімають приблизно до 140 мм рт. ст. — ртутний стовпчик на шкалі показує це значення, а потік крові через артерію на цей момент зупиняється.
  6. Далі повітря з манжети поступово випускають через клапан балона.

Під час випускання повітря фіксують два ключові показники:

  • систолічний тиск — момент, коли чути перші звуки кровотоку;
  • діастолічний тиск — момент, коли ці звуки зникають.

Ідеться про звуки Короткова. Вони виникають через вібрацію артерії внаслідок турбулентного кровотоку. У міру зменшення тиску в манжеті турбулентність поступово зникає, і разом із нею зникають звуки. Роль фонендоскопа — передати звук із місця, де він виникає, до вух того, хто вимірює.

Переваги ртутних тонометрів

Надійна конструкція, простий дизайн і точна передача тиску з манжети на шкалу — саме завдяки цим властивостям ртутними тонометрами користуються навіть сучасні фахівці. Окрема перевага — точніший результат за вираженої аритмії, коли автоматичні прилади частіше помиляються.

Переваги ртутних тонометрів

Водночас навіть ці сильні сторони не рятують прилад від поступового витіснення. Головна причина — мінімізація використання ртуті в охороні здоров’я. Додається складність ремонту: потрібних запчастин часто просто немає, тож після поломки ртутний вимірювач тиску простіше утилізувати. Цілком імовірно, що згодом ртутний тонометр можна буде побачити хіба що на фото.

Важливо: утилізацію апарата проводять лише фахівці.

Недоліки та обмеження

Найпомітніше обмеження професійних ртутних вимірювачів — обов’язковий фонендоскоп. Через це людина не може виміряти тиск сама собі: потрібен помічник, який чує тони й одночасно стежить за шкалою. До цього додається вимога регулярного калібрування.

Для домашнього використання такий прилад придатний лише за однієї умови: якщо поруч живе кваліфікований медичний фахівець, який уміє з ним працювати. В усіх інших випадках це радше експонат, ніж робочий інструмент.

Що обирати замість ртутного апарата

Кількість людей із підвищеним артеріальним тиском зростає, і разом із нею збільшується кількість вимірювачів, що працюють на різних принципах. Стандартні механічні пристрої використовують переважно в амбулаторних клініках, де вимірювання відбувається під професійним наглядом. Вони дуже точні, але для дому не призначені.

Сучасний електронний тонометр з манжетою на кухонній стільниці

Тому доцільніше обирати сучасніші версії — електронні та мембранні прилади, розраховані не лише на лікарів, а й на домашнє користування. Вони компактніші, тож зручні навіть у дорозі. Для більшості читачів саме такий варіант буде практичним компромісом між точністю та можливістю скористатися приладом без сторонньої допомоги.

Коротко про головне

Характеристика Ртутний тонометр
Принцип дії Тиск у манжеті витісняє ртуть у капіляр, стовпчик показує значення на шкалі
Діапазон шкали Зазвичай до 300 мм рт. ст.
Що потрібно додатково Фонендоскоп і помічник для вимірювання
Сильна сторона Висока точність, зокрема за вираженої аритмії
Слабкі місця Ртуть, потреба в калібруванні, складний ремонт
Для дому Непридатний, якщо поруч немає кваліфікованого фахівця
Pagan.com.ua