Дипроспан: показання, дозування та застереження щодо ін’єкцій

Дипроспан найчастіше згадують у двох ситуаціях: коли потрібно швидко зняти тяжку алергічну реакцію і коли біль у суглобі не піддається іншим методам лікування. Це не звичайний знеболювальний засіб, а глюкокортикостероїд тривалої дії, який втручається в роботу імунної системи та обмін речовин. Саме тому він дає виражений ефект там, де інші препарати безсилі, і саме тому має довгий перелік обмежень.

Що це за препарат і з чого він складається

Дипроспан — торговельна назва лікарського засобу, діюча речовина якого — бетаметазон. Препарат належить до групи глюкокортикостероїдів (ГКС): це синтетичні стероїдні гормони підкласу кортикостероїдів. Для порівняння, в організмі людини природні кортикостероїди виробляють надниркові залози, зокрема кортизол. Дипроспан має тривалу дію, тому його вводять не щодня, а з інтервалами.

Випускають засіб у вигляді рідини для ін’єкцій в скляних ампулах по 1 мл. Аптечна упаковка — пластикові комірки в коробці по 1 або 5 ампул. Суспензія буває світло-жовтою або безбарвною, слабо в’язкої консистенції, з дрібними білими кристалами, які при збовтуванні миттєво розчиняються й утворюють однорідну речовину.

Активні речовини в 1 мл суспензії:

• бетаметазону дипропіонат — 6,43 мг;
• натрію фосфат (бетаметазону натрію фосфат) — 2,63 мг.

Допоміжні речовини в 1 мл:

• натрію дигідрофосфат дигідрат — 2,51 мг;
• натрію хлорид — 5,0 мг;
• динатрію едетат — 0,1 мг;
• полісорбат 80 (Е433) — 0,5 мг;
• бензиловий спирт — 9,0 мг;
• метилпарагідроксибензоат (Е218) — 1,3 мг;
• пропілпарагідроксибензоат — 0,2 мг;
• кармелоза натрію — 5,0 мг;
• макрогол (поліетиленгліколь) — 20,0 мг;
• хлористоводнева кислота і вода для ін’єкцій — до 1 мл.

Крім ін’єкційної суспензії, бетаметазон випускають і в інших формах: таблетки для перорального прийому, вушні та очні краплі, мазі для зовнішнього застосування при дерматологічних проблемах. Це важливо розуміти, бо дозування й спосіб застосування в різних формах відрізняються принципово.

Як працює бетаметазон

Дипроспан найчастіше використовують у вигляді ін’єкцій. Препарат чинить антигістамінну, протишокову, антистресову, протитоксичну й протизапальну дію. Бетаметазону натрію фосфат забезпечує швидкий початок ефекту, тоді як дипропіонат діє довше. Повний механізм дії на клітинному рівні досі досліджують, але відомо, що препарат впливає на більшість клітин організму та на процеси метаболізму. Щоб отримати потрібний ефект, дозу варіюють.

Протизапальна дія зумовлена кількома факторами, головний з яких — блокування запальної реакції на клітинному рівні. Зменшується вивільнення арахідонової кислоти, і через це запалення вщухає. Дипроспан поліпшує мікроциркуляцію у вогнищі запалення, звужує капіляри, зменшує вихід крові через судинну стінку в запалену тканину. Препарат також запобігає руйнуванню сполучної тканини хрящів і кісток.

Протиалергічна дія ґрунтується на гальмуванні вироблення й вивільнення медіаторів алергії та на зниженні чутливості клітин імунної системи, які руйнують антитіла алергенів. Через це змінюється сама імунна реакція.

Дипроспан має стійкі імунодепресивні властивості. Іноді реакції імунної системи, які захищають організм від шкідливих впливів, спрацьовують неправильно — наприклад, призводять до відторгнення трансплантатів. Препарат пригнічує такі негативні реакції. Протишокова й антитоксична дія після введення виникає через підвищення артеріального тиску та посилення роботи печінки, яка бере участь в обміні речовин.

Коли Дипроспан призначають

Препарат застосовують при пересадці органів і тканин для усунення реакції відторгнення, а також при різних аутоімунних хворобах. Максимальний ефект часто досягається при малих дозах. У клінічній практиці його використовують фахівці різних напрямів: ревматологи, пульмонологи, ендокринологи, дерматологи, офтальмологи, отоларингологи.

Основні показання до застосування:

• захворювання опорно-рухового апарату: хвороби хребта, суглобів, м’яких тканин, системні захворювання сполучної тканини;
• алергічні реакції різної етіології;
• шкірні захворювання складної та хронічної форми;
• пухлинні захворювання кровотворної та лімфатичної тканини;
• хвороба Аддісона — первинна й вторинна;
• інші хвороби та патології, за яких глюкокортикостероїди дають позитивний ефект.

Застосування при псоріазі

Псоріаз — тяжке невиліковне захворювання. Сенс терапії полягає в тому, щоб якомога довше усувати симптоми, які впливають на якість життя пацієнта.

Гормональний препарат Дипроспан здатен поліпшити й стабілізувати стан людини з псоріазом, довівши хворобу до стадії ремісії. Ін’єкції знімають сильний свербіж і лущення, сприяють регенерації шкірних покривів і пригнічують запальні процеси. Призначають його при псоріатичному артриті та тяжких формах псоріазу.

При лікуванні псоріазу Дипроспан призначають тільки курсом: одиничне застосування не усуває прояви хвороби, а лише тимчасово знімає свербіж. Типова схема — по 1 ампулі з перервою між ін’єкціями у два тижні, всього три ін’єкції.

Водночас у багатьох країнах використання цього препарату при псоріазі скасували. Пізніші дослідження показали, що терапія дає короткочасний ефект, після якого настає тяжче загострення із ураженням більших ділянок шкіри. Такий підхід веде до гормонозалежного псоріазу й підвищує ризик побічних ефектів. Тобто рішення про призначення має ухвалювати лікар з урахуванням сучасних рекомендацій, а не лише інструкції до препарату.

Інструкція та дозування

Тривалість дії ін’єкції Дипроспану в середньому становить 36–54 години, залежно від місця та дози введення. Як правило, терапевтичний ефект настає через півгодини-годину. При пероральному прийомі засіб відразу всмоктується в шлунково-кишковому тракті, а максимальна концентрація в крові спостерігається через півгодини-годину. Препарат зазнає біотрансформації в печінці, утворює метаболіти й виводиться нирками.

Введення ін’єкції Дипроспану можливе такими шляхами:

• внутрішньом’язове;
• внутрішньосуглобове;
• внутрішньовогнищеве (наприклад, у лімфому).

Вводити Дипроспан внутрішньовенно та підшкірно не можна.

Дозування, тривалість лікування та спосіб введення лікар визначає індивідуально, виходячи з показань, форми й тяжкості хвороби, особливостей організму та реакцій пацієнта.

Анотація до препарату пропонує такі дози:

Після того як разова ін’єкція подіяла, дозу знижують, щоб потрібний результат досягався при мінімальній кількості препарату — так легше провести подальше скасування. Після відміни гормональної терапії Дипроспаном пацієнта спостерігають протягом року.

Протипоказання

Гормональна терапія кортикостероїдним препаратом Дипроспан має чимало протипоказань і побічних ефектів:

• запалення суглобів, пов’язані з інфекцією, і нестабільні суглоби;
• індивідуальна чутливість до препарату або до одного з його компонентів;
• будь-які прояви вірусу герпесу;
• будь-які грибкові та бактеріальні ураження;
• венеричні хвороби (сифіліс, ВІЛ тощо);
• внутрішньом’язове введення пацієнтам з ідіопатичною тромбоцитопенічною пурпурою;
• внутрішньовенне та підшкірне введення;
• введення в інфіковані поверхні та в міжхребцевий простір;
• виразка шлунка й дванадцятипалої кишки, дивертикуліт, операція з накладання кишкового анастомозу;
• хвороба Іценка — Кушинга;
• психічні порушення.

З обережністю Дипроспан призначають, оцінюючи співвідношення користі й ризику, у перинатальний період і в період лактації, при захворюваннях печінки, особливо при цирозі, та при порушеннях сечовидільної системи, особливо при нирковій недостатності.

Якщо гормональну терапію Дипроспаном застосовували до дітей, вони мають протягом кількох років ретельно спостерігатися у спеціаліста: можливе уповільнення росту, а також розвиток недостатності кори надниркових залоз.

Побічні ефекти й передозування

Побічні реакції виникають переважно через перевищення або неправильно підібране дозування. Їх можна зменшити або усунути, знизивши дозу чи відмінивши препарат.

Передозування не становить смертельної загрози для життя. Якщо протягом 2–3 днів поспіль вводити високі дози Дипроспану, негативних ефектів не буде — за винятком випадків, коли є порушення чи хвороби, за яких препарат узагалі протипоказаний.

Якщо після перевищення дози з’явилися негативні реакції, потрібен контроль спеціаліста за пацієнтом. Треба давати якомога більше рідини та стежити за вмістом іонів натрію й калію. За потреби лікар призначає відповідне лікування.

Серед побічних ефектів спостерігають такі:

• зміни в обміні речовин: підвищується виділення натрію й калію, інтенсивно виводиться кальцій, виникає гіпокаліємія. Через це рідина затримується в тканинах, а білкове голодування веде до ожиріння;
• порушення з боку серцево-судинної системи.

Що важливо пам’ятати пацієнтові

Дипроспан — потужний інструмент, а не рутинний засіб «від болю» чи «від алергії». Він справді швидко пригнічує запалення й алергічну реакцію, але водночас впливає на імунітет, обмін речовин і гормональний баланс. Саме тому курс, дозу та шлях введення підбирає лікар, а не сам пацієнт, і саме тому препарат відпускають за рецептом.

Кілька практичних орієнтирів, які випливають з інструкції:

• внутрішньовенне та підшкірне введення заборонене — це не технічна дрібниця, а пряме протипоказання;
• після поліпшення дозу знижують поступово, а не скасовують різко;
• після завершення гормональної терапії потрібне спостереження протягом року;
• при тривалому або повторному застосуванні, особливо при псоріазі, ризик загострення й побічних ефектів зростає.

Ця стаття має ознайомлювальний характер і не замінює консультації з лікарем. Рішення про призначення, зміну дози чи відміну препарату ухвалює тільки фахівець, який бачить повну картину вашої хвороби.