Гіпертонічна клізма: навіщо її ставлять і як правильно

Запір, який триває третю добу, або набряки, що не спадають попри ліки, — це саме ті ситуації, коли лікар може призначити гіпертонічну клізму. Процедура не є «простою клізмою»: у пряму кишку вводять концентрований сольовий розчин, і саме висока концентрація запускає механізм, який не працює за звичайного очищення. Через це гіпертонічну клізму ставлять за призначенням лікаря, а не за власним рішенням.

Що таке гіпертонічна клізма

Гіпертонічна клізма — це введення в кишечник розчину з підвищеною концентрацією солі через спеціальне пристосування. Мета процедури — викликати дефекацію безпосередньо, без збудження перистальтики кишечника.

Механізм тут принципово інший, ніж у звичайної очисної клізми. Великий об’єм води розтягує кишку й механічно стимулює її стінки. Концентрований сіль діє хімічно: створює осмотичний тиск і «витягує» рідину з тканин у просвіт кишки. Тому ефект настає швидко, а разом із випорожненням зменшується набряклість. Окремо відзначають, що за регулярного застосування поступово розсмоктуються гемороїдальні бляшки.

Постановка гіпертонічної клізми проводиться тільки за призначенням лікаря. Це не побутова процедура, а медичний вплив із чітким переліком показань і заборон.

Показання: коли процедура доречна

Перш ніж ставити клізму, варто чітко розуміти, якої мети ви досягаєте. Цей вид клізмування має свої особливості й дає потрібний результат лише в конкретних випадках:

• екстрене промивання при інтоксикації організму;
• очищення кишечника при атонічних запорах;
• неефективність медикаментозних препаратів;
• дисбактеріозні стани;
• зняття набряків, пов’язаних із серцевою або нирковою діяльністю;
• послаблювальна дія, коли дефекації немає понад три доби;
• підготовка перед операційним втручанням.

Саме останній пункт найчастіше стає причиною, чому процедуру виконує медичний персонал у лікарняному приміщенні, а не сам пацієнт.

Протипоказання: коли клізма небезпечна

Більшість людей вважає клізмування нескладною справою, яку можна зробити за перших ознак запору. Рекомендації лікарів від цієї думки відрізняються: фахівці радять ставити клізму лише тоді, коли без неї справді не обійтися, а як проносне використовувати лікарські препарати, а ще краще — трав’яні настої та чаї. Причина не в перестрахуванні: за частого проведення процедури ризик посилення патологічних станів зростає, і впоратися з ними потім значно складніше.

Лікарі дотримуються жорстких протипоказань:

• період відновлення після абдомінальних хірургічних втручань;
• тяжка форма серцевої недостатності;
• гемороїдальний запір;
• внутрішні кровотечі різного походження;
• запальні процеси прямої кишки з ерозіями та виразками;
• пухлини кишечника різного ступеня;
• тріщини в ділянці прямої кишки;
• гострі захворювання черевної порожнини, включно з апендицитом;
• потенційні патології, що потребують хірургічного лікування.

Якщо є хоч один пункт із цього переліку, процедура не просто малоефективна — вона може завдати шкоди.

Принцип дії: чому розчин працює швидко

Техніка постановки гіпертонічної клізми запускає в організмі ланцюжок процесів. Концентрований розчин подразнює слизову оболонку кишечника, що призводить до скорочення його стінок, а це, своєю чергою, виводить калові маси.

Для процедури використовують пристосування, що складається з кухля Есмарха, гумової трубки й одноразового наконечника. Найчастіше застосовують сольовий розчин, але можливе використання сірчанокислої магнезії або розчину сульфату магнію.

Послідовність дії на організм виглядає так:

1. Осмотичний тиск розчину на стінки кишечника змушує застояну рідину виходити в просвіт кишки.
2. Сіль або інший подразнювальний компонент підсилює перистальтику товстої кишки.
3. Подразнення й скорочення стінок просувають калові маси.
4. Бажаний ефект виникає досить швидко — протягом 3–4 хвилин.

Об’єм розчину: мікроклізма чи повне очищення

Обсяг рідини залежить від мети процедури й регламентується вказівками лікаря. Умовно розрізняють два варіанти:

Мікроклізма з 10% розчину кухонної солі провокує швидке випорожнення за рахунок звільнення від фекальних мас і зменшення набряків. Ефект настає через 15–20 хвилин після процедури.

Як приготувати розчин для клізми

Можна скористатися готовим аптечним розчином або приготувати його самостійно. Для приготування знадобляться:

• скляна ємність (придатна й нержавіюча);
• ложка з харчової сталі;
• 100 г солі (3 повні столові ложки плюс 1/3 ложки);
• 1000 мл дистильованої води.

За показаннями лікаря до складу гіпертонічної клізми можуть входити сірчанокисла магнезія або 20% розчин сульфату магнію. Такий склад використовують дуже рідко, оскільки ці речовини мають сильний подразнювальний ефект.

Як виконується клізма: покрокова техніка

Зазвичай постановку проводить медичний персонал у приміщенні лікувального закладу. В окремих випадках допускається проведення процедури вдома, але тоді тим важливіше дотриматися всіх кроків.

Для успішного клізмування потрібен спеціальний одноразовий набір інструментів, який можна придбати в аптеці. Розчин для ректального введення має бути температури близько 26 °C — холодна рідина не дасть бажаного результату.

1. Обов’язково простерилізуйте всі пристосування. Використовувати одноразові інструменти повторно заборонено.
2. Виконуйте процедуру в стерильних медичних рукавичках.
3. Наберіть розчин у кухоль Есмарха або клізменну грушу. Груші класифікують за об’ємом, тому проконсультуйтеся з провізором, який саме варіант підходить для вашої мети.
4. Пацієнт лягає на рівну поверхню, повертається набік і підгинає коліна до живота. Така поза максимально знижує неприємні відчуття. Заздалегідь підстеліть клейонку.
5. Одноразовий наконечник рясно змастіть вазеліном.
6. Плавними круговими рухами поступово просувайте наконечник в анальний отвір, контролюючи глибину. Вона не повинна перевищувати 15 см.
7. Введення розчину також контролюйте: невеликі порції дають більший ефект і зменшують неприємні відчуття.

Якщо алгоритм виконано точно, больових симптомів після постановки клізми виникати не повинно.

Температурний режим: два варіанти

Температура розчину безпосередньо впливає на результат, тому її підбирають за показаннями.

Розчин кімнатної температури (близько 23 °C) застосовують при атонічних запорах і гіпертермії. Організм сприймає його як прохолодний, і контраст із температурою тіла дає активну проносну дію. За спазмів такий варіант не рекомендують.

Теплий розчин (близько 37 °C) знімає спазм і дозволяє уникнути неприємних відчуттів, проте ефективність клізми буде істотно нижчою. Такий режим рекомендують дітям.

Побічні ефекти та профілактика

Гіпертонічна клізма, крім позитивного впливу, здатна спричинити цілу низку побічних дій:

• спазматичний ефект, який затримує не лише калові маси, а й увесь введений розчин;
• розтягнення стінок кишечника;
• підвищення внутрішньочеревного та внутрішньокишкового тиску;
• розрив свіжих спайок;
• прорив гнійних наривів;
• вимивання природної мікрофлори кишечника.

Частину цих ризиків можна зменшити, якщо не робити клізму без потреби. Профілактика виглядає буденно, але працює краще за регулярні процедури:

• помірні фізичні навантаження;
• прогулянки на свіжому повітрі;
• своєчасне усунення запорів;
• контроль артеріального та внутрішньочерепного тиску;
• збалансоване харчування без великої кількості солоного й копченого;
• достатнє споживання рідини.

Постановка клізми — медична процедура, яку призначає лікар і яка має відповідні показання. Якщо є сумніви щодо доцільності, обговоріть із фахівцем альтернативи: у багатьох випадках достатньо скоригувати харчування, питний режим і спосіб життя.