Лізиноприл: як приймати, дозування та аналоги

Підвищений артеріальний тиск не має вікових меж: він трапляється і в людей похилого віку, і в молоді. Лізиноприл належить до тих препаратів, які лікар призначає, коли показники систолічного та діастолічного тиску тримаються вище норми. Він допомагає прибрати неприємні симптоми, полегшити стан і знизити ризик небезпечних ускладнень. Випускають його в багатьох країнах, тож із доступністю зазвичай проблем немає: наприклад, Лізиноприл-Тева виробляють в Угорщині.

Як Лізиноприл діє на організм

Лізиноприл — це інгібітор ангіотензинперетворювального ферменту. Він знижує утворення ангіотензину, через що зменшується опір периферичних судин, надмірне навантаження на капіляри і, відповідно, тиск. Дія на артерії вираженіша, ніж на вени.

При тривалому прийомі стінки судин і міокард, які зазнали змін, поступово повертаються до нормальнішого стану. Для пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю препарат має окреме значення: він допомагає подовжити тривалість життя.

Перший ефект зазвичай відчутний приблизно за годину після прийому таблетки, а стабільний результат формується після двох місяців лікування. Якщо терапію швидко припинити, різкого стрибка тиску зазвичай не буває. Лізиноприл також зменшує альбумінурію і не впливає на рівень глюкози в крові.

Склад і форма випуску

Діюча речовина — лізиноприлу дигідрат. До допоміжних компонентів належать лактози моногідрат, прежелатинізований крохмаль, магнію стеарат, тальк і колоїдний діоксид кремнію.

Через наявність лактози людям із лактозною недостатністю перед початком прийому потрібна консультація лікаря.

Коли препарат показаний

В інструкції до Лізиноприлу перелічено основні стани, за яких його призначають:

  • стійке підвищення артеріального тиску;
  • хронічна серцева недостатність;
  • гострий інфаркт міокарда без підвищення артеріального тиску;
  • діабетичне ураження нирок.

Призначає препарат лише лікуючий лікар. Самолікування тут небезпечне саме тому, що дозування підбирають індивідуально, а неправильна схема здатна спричинити ускладнення.

При якому тиску призначають Лізиноприл

Зазвичай препарат виписують, коли артеріальний тиск становить 140 на 90 мм рт. ст. і вище.

Спосіб застосування та дозування

Таблетки приймають усередину; прив’язки до їди немає — можна і до, і після. Важливіше інше: триматися одного й того самого часу, і краще робити це вранці, а не ввечері.

Спосіб застосування та дозування

При артеріальній гіпертензії початкова доза — 5 мг на добу. Якщо результату немає, дозу підвищують на 5 мг кожні 2–3 дні, поступово доводячи до 25–40 мг на добу. Максимальна добова доза — 40 мг, стандартна підтримувальна — 20 мг.

Максимальний ефект зазвичай проявляється через 2–4 тижні від початку лікування. Якщо клінічний результат слабкий, Лізиноприл можна поєднувати з іншими гіпотензивними засобами. Прийом діуретиків припиняють за три доби до старту лікування. Коли це неможливо, таблетки дають під суворим контролем медичного персоналу, щоб уникнути гострого нападу гіпотензії.

У станах із високою активністю ренін-ангіотензин-альдостеронової системи рекомендують починати з мінімальних 2,5 мг під наглядом лікаря. Підтримувальну дозу підбирають за динамікою тиску. Якщо тиск постійно підвищений, підтримувальне лікування може тривати на дозі до 15 мг на добу.

При хронічній серцевій недостатності схема інша: з першого по п’ятий день — по 2,5 мг на добу, а надалі максимальна добова доза не повинна перевищувати 20 мг.

У людей старшого віку виведення лізиноприлу сповільнене, тому вже 5 мг часто дають тривалий антигіпертензивний ефект.

При гострому інфаркті міокарда підхід комплексний: у перший день — 5 мг, через добу ще 5 мг, через два дні — 10 мг, далі по 10 мг щодня. Після інфаркту таблетки призначають щонайменше на 5 тижнів.

Якщо систолічний тиск становить 100 мм рт. ст. або менше, добову дозу зменшують до 2,5 мг. Якщо низький тиск тримається постійно, препарат відміняють.

Людям з інсулінонезалежним цукровим діабетом призначають по 10 мг один раз на день, за потреби дозу збільшують до 20 мг. Дозу коригують, якщо потрібно знизити діастолічний тиск до 75 мм рт. ст. і нижче в положенні сидячи. Пацієнтам на інсуліні доза аналогічна, якщо мета — діастолічний тиск 90 мм рт. ст. і нижче.

Зведена таблиця добових доз

Стан Початкова доза Максимальна добова доза
Артеріальна гіпертензія 5 мг один раз на день 40 мг
Хронічна серцева недостатність 2,5 мг на добу (1–5-й день) 20 мг
Гострий інфаркт міокарда 5 мг у перший день 10 мг щодня
Інсулінонезалежний цукровий діабет 10 мг один раз на день 20 мг

Особливі категорії пацієнтів

Особливі категорії пацієнтів

Люди старшого віку

Препарат призначають з особливою обережністю.

Діти та підлітки

Ліки не призначають дітям і підліткам: надійних даних про його ефективність і безпечність для цієї вікової категорії немає.

Вагітність і годування груддю

Під час виношування дитини препарат протипоказаний. Якщо вагітність діагностовано, лікування припиняють. У другому та третьому триместрах ліки негативно впливають на плід, аж до летальних наслідків у тяжких випадках. Даних про вплив діючої речовини в першому триместрі немає. Якщо Лізиноприл усе ж приймали під час вагітності, за маленькими дітьми потрібне регулярне спостереження, щоб вчасно виявити можливі ускладнення. У період лактації годування груддю на час терапії рекомендується припинити.

Протипоказання

Лізиноприл не можна приймати за таких станів:

  • гіперчутливість до складових препарату;
  • вагітність і годування груддю;
  • дитячий та підлітковий вік;
  • набряк Квінке в анамнезі;
  • ангіоневротичний набряк.

З особливою уважністю препарат призначають при аортальному стенозі, азотемії, цукровому діабеті, цереброваскулярних захворюваннях, підвищеній концентрації калію, нирковій недостатності, низькому артеріальному тиску та кардіоміопатії.

Побічні дії

Іноді прийом таблеток супроводжується негативними ефектами. Вони різняться за системами організму:

  • Серцево-судинна система: аритмія, ортостатична гіпотензія, біль за грудиною, тахікардія.
  • Травний тракт: сухість у роті, біль у животі, диспепсія, нудота, пронос, зниження апетиту.
  • Алергічні реакції: висип на шкірі, ангіоневротичний набряк, свербіж.
  • Нервова система: головний біль, безсилля, м’язові судоми, підвищена слабкість і сонливість, астенія, зміни настрою.
  • Кровотворення: анемія, нейтропенія, лейкопенія, агранулоцитоз.
  • Лабораторні показники: підвищення рівня калію, білірубіну, трансаміназ, сечовини та сечової кислоти в крові.
  • Загальні реакції: кашель, набряки, міалгія, пропасниця, ниркова недостатність.

Передозування

При застосуванні високої дози розвивається передозування. Його ознаки:

  • низька частота пульсу;
  • загострення ниркової недостатності;
  • прискорене серцебиття;
  • зміна рівня електролітів крові.

В особливо тяжких випадках препарат спричиняє шок і летальний наслідок. При вираженій гіпотензії вводять фізіологічний розчин і проводять симптоматичне лікування. За будь-яких ознак передозування терапію припиняють, а після прийому великої дози препарату потрібна невідкладна госпіталізація. Високу ефективність має гемодіаліз.

Взаємодія з іншими препаратами

Виражений гіпотензивний ефект дає поєднання Лізиноприлу з тіазидними діуретиками. Всмоктування зі стравоходу знижується при додатковому прийомі холестираміну та антацидів. Ризик підвищення калію в крові зростає через калійзберігаючі діуретики та препарати калію. Антигіпертензивна дія слабшає при прийомі естрогенів, нестероїдних протизапальних засобів і адреностимуляторів.

Чоловік порівнює дві упаковки ліків, поруч відкрита інструкція

Комбінація Лізиноприлу з препаратами дигіталісу та діуретиками знижує резистентність артерій кровообігу і тиск у легеневих артеріях. При серцевій недостатності та гіпертензії хлорид натрію зменшує ефективність препарату. Негативні ефекти можливі при поєднанні з іншими інгібіторами АПФ і препаратами золота.

Ризик пригнічення кістковомозкового кровотворення зростає при використанні мієлотоксичних препаратів. Додатковий прийом пероральних гіпоглікемічних засобів та інсуліну часто призводить до зниження рівня глюкози в крові. Діуретики й серцеві глікозиди разом із Лізиноприлом перешкоджають виникненню неприємних ознак тривалої серцевої недостатності.

Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну можуть спричиняти виражене зниження накопичення натрію в крові. Комплекс Лізиноприлу з цитостатиками, прокаїнамідом та алопуринолом стає причиною розвитку лейкопенії.

Аналоги Лізиноприлу

При підвищеному тиску Лізиноприл має чимало замінників, схожих за складом, показаннями та протипоказаннями. Перед використанням будь-якого з них — і вітчизняного, і імпортного — потрібна консультація лікаря, який підбере оптимальний варіант саме для вас.

Якщо постає вибір між ефективністю Лізиноприлу, Лористи чи Раміприлу, варто розуміти: ці препарати настільки схожі між собою, що лише особиста розмова з пацієнтом і спостереження за його станом покажуть, наскільки йому підійшли ті чи інші ліки.

Особливі вказівки

Перед оперативним втручанням слід повідомити анестезіолога про лікування Лізиноприлом, щоб уникнути гострого нападу артеріальної гіпотензії.

Даних про вплив компонентів препарату на здатність керувати транспортом і небезпечними механізмами немає. У перші два тижні прийому краще утриматися від водіння: можливі запаморочення, стомлюваність і сонливість.

До початку прийому таблеток потрібно нормалізувати рівень натрію в крові та компенсувати швидке виведення солей і рідини. Пацієнтам із цукровим діабетом необхідний постійний контроль глюкози, особливо протягом першого місяця лікування.

Pagan.com.ua