Прееклампсія вагітних: що це таке, симптоми, ступені тяжкості й лікування

Прееклампсія вагітних — це захворювання судин матки, яке виникає в другій половині вагітності, найчастіше між 25 і 37 тижнями. Частота — приблизно 4–8 % усіх вагітностей. Стан небезпечний і для матері, і для плоду, а в більшості випадків вагітність доводиться негайно переривати. У поодиноких випадках симптоми зберігаються до 6 тижнів після пологів — це так звана післяпологова прееклампсія.

Що таке прееклампсія вагітних

Діагноз «прееклампсія» означає стан, який виникає у другій половині вагітності й поєднує два ключові прояви: підвищений артеріальний тиск (межа — 140/90) та білок у сечі (0,5 г за 24 години). Раніше вважали, що обов’язковою ознакою є набряки, але сучасна медицина так не вважає: набряки при прееклампсії бувають не завжди, а без підвищеного тиску вони взагалі можуть не мати жодного діагностичного значення.

Існує багато типів станів, пов’язаних із високим тиском, і в класифікації гіпертензивних захворювань під час вагітності досі є певна плутанина. Клінічно важливо розрізняти, чи хвороба виникла вперше під час вагітності, чи жінка вже мала первинну гіпертензію до неї. Первинна гіпертензія дає найгірший прогноз і найтяжчі наслідки для матері й дитини.

Зазвичай прееклампсія розвивається на 20-му тижні вагітності або пізніше. В її основі лежить ендотеліальна дисфункція судин матки: у жінки порушується баланс між факторами згортання та протизгортання крові, а судинні клітини починають виробляти більше речовин, які звужують судини. Другий важливий механізм — поганий розвиток плаценти.

Причини та фактори ризику

Перший чинник, який суттєво підвищує ймовірність прееклампсії, — це гіпертонія під час вагітності. Вона буває первинною (тиск підвищений без виявленої причини) і вторинною, коли причина відома: захворювання нирок, ендокринні розлади.

Далі за значущістю йдуть ожиріння, надмірне споживання солі, підвищений вміст жирів у крові, куріння та низка інших чинників. Вік майбутньої мами теж має значення: ризик вищий і до 18 років, і після 35. Помітну роль відіграє генетична схильність — якщо прееклампсія була в родичів першого ступеня, це вагомий аргумент для ретельнішого нагляду.

Фактори ризику з боку матері

  • первинна або вторинна гіпертензія;
  • ожиріння, надлишок солі та жирів у раціоні, куріння;
  • вік до 18 років або після 35 років;
  • прееклампсія під час попередньої вагітності;
  • попередні пологи шляхом кесаревого розтину;
  • тривалий інтервал між вагітностями;
  • використання бар’єрних методів контрацепції (спіраль, презерватив);
  • запліднення методами допоміжної репродукції;
  • надто ранній або надто пізній початок менструації (до 11 років або після 15);
  • індекс маси тіла до вагітності від 25 кг/м² і від 29 кг/м²;
  • прееклампсія в родичів першого ступеня;
  • супутні захворювання: метаболічний синдром, цукровий діабет, хвороби нирок, гіпергомоцистеїнемія, наявність антифосфоліпідних антитіл та інші.

Фактори ризику з боку плода

Ризик підвищують вроджені вади розвитку та багатоплідна вагітність. У таких випадках жінка потребує особливо уважного спостереження, адже навантаження на організм зростає.

Симптоми прееклампсії у вагітних

Клінічна картина нагадує прояви гіпертонії. Перші й найпоширеніші ознаки — головний біль, утома й нудота. Зорові порушення та інші пізні симптоми, типові для тяжкої прееклампсії, зазвичай не встигають проявитися, бо на цьому етапі стан уже лікують. Найбільшу небезпеку становлять зміни в плаценті: вони загрожують розвитку плода, погіршують постачання кисню й поступово уповільнюють ріст дитини.

Симптоми прееклампсії у вагітних

Якщо прееклампсія тяжкого ступеня переходить в еклампсію, напад зазвичай розгортається в чотири етапи.

  1. Продромальна фаза — дуже коротка, іноді її немає взагалі. Жінка відчуває тривогу, з’являються посмикування м’язів обличчя й очей, сильний головний біль. Біль в епігастрії — під ребрами, в ділянці печінки, — виражений.
  2. Фаза тонічних спазмів — переважно охоплює м’язи шиї та спини, жінка відчуває напруження. Триває кілька секунд.
  3. Фаза клонічних нападів — загальне посмикування м’язів усього тіла. Найдовша, триває кілька хвилин і призводить до коми з розширенням зіниць, зниженням рефлексів і глибоким диханням.
  4. Кома — завершальна стадія, яка потребує невідкладної медичної допомоги.

Під час нападу еклампсії не обов’язково присутні всі фази — іноді стан одразу переходить у кому. Напади майже не відрізняються від епілептичних. Різниця в тому, що при еклампсії зазвичай немає мимовільного сечовипускання, адже розвивається анурія — зниження функції нирок і, відповідно, недостатнє утворення сечі.

Типові ознаки стану

  • високий тиск у стані спокою, при повторних вимірюваннях — понад 140/90;
  • білок у сечі: для правильної оцінки беруть середній потік сечі, за потреби обстеження повторюють через 24 години;
  • повторний сильний головний біль, найчастіше з відчуттям тиску за очима;
  • біль у животі — стягуюче, колюче відчуття під ребрами або біль безпосередньо в животі;
  • нудота й блювота, іноді з діареєю;
  • надмірне збільшення ваги;
  • порушення зору: затуманення, звуження поля зору, темні плями, тимчасова втрата зору, чутливість до світла;
  • набряк слизових оболонок, відчуття закладеності носа, задишка;
  • рання активність матки, ознаки передчасного відшарування плаценти;
  • набряки нижніх кінцівок або черевної порожнини, верхніх кінцівок, а при тяжкому ступені — набряк обличчя, видимий на повіках, що загрожує набряком головного мозку.

Ступені прееклампсії

Розрізняють три основні стадії патологічного стану. Важливо пам’ятати: симптоми помірної стадії часто відсутні, тому серйозний стан нерідко виявляють лише під час профілактичного огляду вагітної. За появи будь-якої характерної ознаки потрібна консультація лікаря, який за потреби підкаже, як лікувати стан.

Манжета тонометра, медична картка та пробірка для аналізу сечі на світлому столі
Ступінь Артеріальний тиск Білок у сечі Особливості
Легка прееклампсія помірне підвищення, до 30 одиниць вище норми менше 1 г/л легкий набряк кінцівок; може перебігати без симптомів
Середня прееклампсія до 170/110 до 5 г/л зниження рівня тромбоцитів, креатинін сягає 300 мкмоль/л; є симптоми, що вказують на проблему зі здоров’ям
Тяжка прееклампсія суттєво вище норми суттєво вище норми ризик переходу в еклампсію із судомами; потрібна невідкладна допомога

Легка прееклампсія

Діагностують помірне підвищення тиску — до 30 одиниць вище норми. Крім білка в сечі (менше 1 г/л) і легкого набряку кінцівок, стан може перебігати зовсім без симптомів. Саме тому так важливо регулярно проходити обстеження, які допомагають виявити тяжкий стан на ранніх стадіях.

Середня прееклампсія

Тиск підвищується до 170/110, кількість білка в сечі зростає до 5 г/л, рівень тромбоцитів знижується, а креатинін, навпаки, сягає 300 мкмоль/л. Помірна прееклампсія вже має певні симптоми, які прямо вказують на проблему зі здоров’ям.

Тяжка прееклампсія

Усі зазначені параметри значно перевищують норму. Стан може перерости в еклампсію, для якої типовий наступ судом. Оскільки йдеться про стани, здатні призвести до смерті і матері, і дитини, потрібна невідкладна допомога при прееклампсії та еклампсії, що її супроводжує. Алгоритм терапії гострого стану лікар визначає індивідуально, залежно від самопочуття жінки та переносимості конкретних препаратів.

Діагностика прееклампсії при вагітності

Для підтвердження діагнозу потрібні дві умови: повторне вимірювання підвищеного тиску та наявність білка в сечі. Додатково проводять аналіз крові, щоб оцінити функцію нирок і печінки. Такий комплекс обстежень дає змогу відрізнити прееклампсію від звичайного підвищення тиску та вчасно помітити ознаки ураження внутрішніх органів.

Лікування прееклампсії

Перша невідкладна допомога полягає у своєчасному зниженні високого тиску. Мета — не допустити порушення достатнього припливу крові до плаценти, зменшити розвиток набряку й запобігти екламптичному нападу.

При значному підвищенні тиску або лабораторних ознаках ураження органів потрібна госпіталізація. У стаціонарі щодня контролюють артеріальний тиск (3–4 рази на день), лабораторні показники та серцеву активність дитини за допомогою кардіотокографії.

Зазвичай лікар рекомендує спокійний режим і дієту без обмеження солі. Медикаментозна терапія спрямована на зниження тиску та запобігання судомам.

Кінцеве рішення — народження дитини. Якщо плід достатньо розвинений, зазвичай на 37-му тижні вагітності або пізніше, проводять фізіологічні пологи або кесарів розтин. Якщо дитина ще недостатньо розвинена, лікарі намагаються прискорити її дозрівання й провести пологи так, щоб не зашкодити здоров’ю матері та малюка. При тяжкому стані пологи треба викликати негайно, навіть якщо дитина розвинена недостатньо. Після пологів симптоми прееклампсії вщухають протягом 1–6 тижнів.

Що може порекомендувати лікар при легкому ступені

  • відпочинок, лежаче положення на лівому боці, іноді — госпіталізація;
  • моніторинг розвитку дитини з контролем серцевого ритму та проведенням УЗД;
  • медикаментозне зниження тиску;
  • дослідження сечі та крові;
  • ін’єкції стероїдів для прискорення розвитку легень дитини;
  • ін’єкції магнію для запобігання спазмам.

Можливі ускладнення при прееклампсії

Навіть за своєчасного й адекватного лікування прееклампсія може призвести до ускладнень. Найпоширеніші та найнебезпечніші з них такі.

Можливі ускладнення при прееклампсії

Недостатнє кровопостачання плаценти

Порушення кровотоку в плаценті означає, що плід отримує менше кисню й поживних речовин. Наслідки — уповільнення росту, низька вага при народженні, передчасні пологи або загибель плода в матці.

Передчасне відшарування плаценти

Прееклампсія підвищує ризик передчасного відділення плаценти. Такий стан може спричинити сильну кровотечу, небезпечну і для матері, і для дитини.

HELLP-синдром

Цей синдром призводить до руйнування червоних кров’яних тілець, збільшення печінки та зниження рівня тромбоцитів — стану, небезпечного для матері й дитини. Його ознаки: сильна нудота, головний біль, блювота, біль під ребрами праворуч.

Еклампсія

Еклампсія — це судомний напад на тлі тяжкої прееклампсії. Вона є найгрізнішим ускладненням і потребує негайної медичної допомоги, адже йдеться про пряму загрозу життю жінки та дитини.

Профілактика та спостереження під час вагітності

Повністю гарантувати, що прееклампсія не розвинеться, неможливо, адже її причини до кінця не з’ясовані. Однак регулярні огляди дають змогу помітити стан на ранньому етапі, коли він ще піддається контролю. Практичні кроки, які допомагають знизити ризик і вчасно зреагувати:

  • ставати на облік у жіночій консультації якомога раніше та не пропускати планові візити;
  • контролювати артеріальний тиск удома, особливо якщо є схильність до гіпертонії;
  • стежити за раціоном: обмежити надмірну кількість солі та жирів, не набирати зайву вагу;
  • відмовитися від куріння;
  • повідомляти лікаря про будь-які тривожні симптоми — сильний головний біль, біль у животі, погіршення зору, набряки, нудоту;
  • за наявності хронічних захворювань (хвороби нирок, цукровий діабет, метаболічний синдром) обговорити з лікарем план ведення вагітності заздалегідь;
  • повідомити про випадки прееклампсії в родині, адже спадковість має значення.

Прееклампсія — стан, який не можна ігнорувати чи лікувати самостійно. Будь-яка спроба «перечекати» симптоми вдома небезпечна. Лише лікар може оцінити ступінь тяжкості, підібрати терапію і визначити, коли саме потрібно завершити вагітність, щоб зберегти здоров’я матері й дитини.

Pagan.com.ua