Після робочого дня, часто в незручній позі за комп’ютером, організм потребує руху. Найдоступніший варіант — біг або швидка ходьба. Після пробіжки піднімається настрій, тіло розслаблюється, а серцево-судинна й кістково-м’язова системи отримують користь. Але чи дозволений біг при гіпертонії? Чи можна займатися спортом при високому тиску?
Біг при гіпертонії: коротка відповідь
Так, у більшості випадків бігати можна. Регулярний біг при підвищеному артеріальному тиску допомагає знизити тиск і рівень холестерину, що також важливо при гіпертонії. Але працює це лише за умови послідовності й регулярності — разові пробіжки «для здоров’я» не дадуть результату.
Крім бігу, при гіпертонії допомагає щоденна швидка ходьба або прогулянки на кілька кілометрів. Орієнтовна корисна відстань — близько 8 км для чоловіків і 6 км для жінок.
З іншого боку, бігати при підвищеному тиску й тренуватися в спортзалі можна не всім. Якщо не дотримуватися основних правил, можна зашкодити собі. Особлива обережність потрібна людям з надмірною вагою та тим, хто тривалий час не займався спортом. Перед бігом із тахікардією варто порадитися з лікарем.
Як підготувати тіло до навантаження
Перед заняттями в спортзалі й перед бігом бажано підготувати тіло до навантаження. Важливо розтягнути та розслабити м’язи й сполучні тканини. Почніть із 10-хвилинної швидкої прогулянки, і якщо самопочуття дозволяє (немає прискореного серцебиття та інших симптомів гіпертонії), можна перейти на повільний біг.
Після бігу обов’язково виконайте вправи на розслаблення тіла — різке припинення навантаження без заминки небажане.
Які види спорту підходять при гіпертонії
При високому тиску не рекомендуються силові види спорту. Більш позитивний вплив на зниження тиску мають динамічні заняття й кардіовправи. При динамічному навантаженні м’язова активність призводить до помітної зміни довжини м’язів і невеликої зміни м’язової напруги.
До таких видів спорту належать:
- біг;
- швидка ходьба;
- велоспорт, зокрема заняття на велотренажері.
Силові види спорту (бодібілдинг, гімнастика, важка атлетика, дзюдо, віндсерфінг) традиційно вважалися придатними при низькому тиску та вегетосудинній дистонії (ВСД): існувала думка, що вони не знижують тиск, а підвищують показники. Сучасні фахівці довели, що це не так. Різниця в іншому: після силових навантажень діастолічний артеріальний тиск не знижується так різко, як після динамічних вправ.
Що таке гіпертонія і як вона проявляється
Високий кров’яний тиск, або гіпертонія, — захворювання, що зачіпає близько 15–20% населення. Поки не виникли ускладнення, гіпертонія зазвичай не має симптомів, і першою ознакою високого тиску без лікування може стати інфаркт міокарда або інсульт. Важливість лікування часто недооцінюють, хоча гіпертонія підвищує ризик серцевих захворювань, а також ниркових та офтальмологічних ускладнень.

Кров наповнює всі органи киснем і поживними речовинами, потрібними для правильної роботи. Щоб кров циркулювала тілом належним чином, в артеріях має бути достатній тиск. Показники, виміряні в момент скорочення серцевого м’яза, називають систолічним тиском. Показники, виміряні в момент розслаблення серцевого м’яза, — діастолічним. Разом ці два значення утворюють показник артеріального тиску.
Про гіпертонію (високий тиск) йдеться тоді, коли виміряні показники становлять 140/90 або більше в людини старше 18 років. Певні коливання показників при цьому — норма.
Спочатку гіпертонія зазвичай викликає лише незначний дискомфорт. У більшості випадків симптоми з’являються на пізніших стадіях хвороби (при 2–3 ступені гіпертонії). Виражене або раптове підвищення показників може спричинити головний біль, нерегулярні серцеві скорочення (серцебиття), загальну втому. Зазвичай людина не здогадується про наявність високого тиску. Єдиний спосіб виявити гіпертонію — регулярно вимірювати кров’яний тиск, що рекомендується навіть людям зі стабільними показниками.
Біг при гіпертонії: що залежить від тяжкості хвороби
Чи можна займатися бігом при гіпертонії? Відповідь позитивна, але все залежить від тяжкості захворювання. При легких формах гіпертонії спортивна активність рекомендується: під час фізичного навантаження ймовірність того, що артеріальний тиск підніметься вище небезпечного рівня (систолічний — до 240, діастолічний — до 120), дуже низька.
При тяжких формах гіпертонії ймовірність досягти критичної межі висока. Якщо в стані спокою вимірюються показники 190/100, рекомендується низька інтенсивність навантаження, оскільки тиск під час бігу може піднятися вище небезпечного порогу.
Навпаки, гіпотонія, ВСД і біг поєднуються добре: при цих станах, на відміну від гіпертонії, допускається й сильніше навантаження, яке сприяє підвищенню систолічних і діастолічних значень.
Якщо лікування гіпертонії розпочато вчасно, тиск можна відрегулювати настільки, щоб людина збільшила інтенсивність і частоту тренувань без шкоди для здоров’я. Наприклад, до прийому лікарського засобу пацієнт досягав критичних показників при навантаженні 100 Вт, а після — при 200 Вт. Це значна різниця. За допомогою медикаментозного лікування можна настільки ефективно вплинути на реакцію тиску в пацієнтів з гіпертонічною хворобою, що під час бігу людина не досягає критичної межі 240/120.
Як змінюється артеріальний тиск під час пробіжки
Фізична напруга призводить до перерозподілу крові між органами. Кровопостачання працюючих м’язів має бути в кілька разів вищим, бо вони збільшують споживання кисню, який використовується для отримання енергії, потрібної для м’язової роботи.

У стані спокою в м’язи надходить лише близько чверті об’єму крові, яку серце перекачує за хвилину (близько 5 л), тобто трохи більше 1 л. Під час навантаження — близько трьох чвертей загального хвилинного об’єму крові (близько 20 л), тобто приблизно 15 л.
З цього випливає, що артерії в м’язах мають розширитися, щоб прийняти стільки крові. Розширення кровоносних судин певною мірою зберігається навіть після закінчення фізичного навантаження — до 6 годин і більше. Після бігу артеріальний тиск нижчий, ніж до нього. Якщо тренування регулярні, показники знижуються не лише в стані спокою, а й при порівнянному навантаженні. Отже, за допомогою регулярного бігу можна протидіяти гіпертонії.
Підвищений тиск і тренування в тренажерному залі
При гіпертонії біг та інші тренування — справа непроста. Варто пам’ятати, що при високому тиску здоров’я і тіло не перебувають у стані, який дозволяв би необмежені навантаження. Важливо враховувати всі супутні фактори, і якщо стан не поліпшується або погіршується, звернутися до лікаря по пораду.
Повний комплекс профілактичних заходів при гіпертонії можна отримати в центрі відновлення. Фахівець проконсультує щодо конкретної спортивної діяльності чи вправи, навчить контролювати тиск під час фізичних вправ, підвищення й зниження зони частоти серцевих скорочень, дасть індивідуальні рекомендації щодо фізичної активності.
Ще один можливий запобіжний захід — холтер артеріального тиску. Використовуючи портативний тонометр, тиск можна вимірювати протягом 24 годин. При цьому людина записує все, що робила протягом дня: коли і як довго бігала, які емоції — негативні чи позитивні — відчувала. Це може, серед іншого, показати, як психічний стрес пов’язаний з гіпертонією.
Що показали дослідження про біг і гіпертонію
Аналіз багатьох наукових досліджень, опублікований наприкінці 2013 року в міжнародному журналі про гіпертонію, виявив: люди, які інтенсивно займаються фізичною активністю (зокрема бігом) у вільний час, мають значно нижчий ризик погіршення гіпертонії порівняно з тими, хто займається менш інтенсивно. Ризик високого тиску нижчий і в людей, які обрали середнє навантаження: вони рухаються не дуже інтенсивно, але й не занадто мало.

Крім того, було показано, що фізична активність, пов’язана з професійною діяльністю, не має на високий кров’яний тиск такого корисного ефекту, як спортивний рух. Навпаки, надмірні фізичні зусилля на роботі пов’язані з погіршенням стану здоров’я, незадоволеністю життям, втомою та погіршенням гіпертонії.
Дослідники також підтвердили, що втрата ваги під час бігу зменшує тиск при гіпертонії. Зниження ризику погіршення гіпертонії, ймовірно, пов’язане з тим, що фізично активні люди почуваються молодшими й здоровішими: вони п’ють менше алкоголю, не курять, їдять здорову їжу, краще справляються зі стресом. Це фактори, що захищають від негативних наслідків підвищеного тиску. І не тільки від них: регулярна фізична активність і біг можуть знизити ризик розвитку раку легенів, простати, товстої кишки, захистити від інфаркту міокарда та інсульту.
Інтенсивність і тривалість пробіжок
Найкращий орієнтир, що визначає інтенсивність і тривалість бігу, — індивідуальна реакція тіла на напругу: пульс, частота дихання, серцебиття. Визначити правильну інтенсивність навантаження допоможе просте правило: тренувальний пульс дорівнює 180 мінус вік.
Для початку достатньо пробіжок 2–3 рази на тиждень по 15–20 хвилин. Лише після підвищення витривалості можна продовжити тривалість кожної пробіжки до 30 хвилин. Досвідченіші спортсмени можуть тренуватися частіше — 3–5 разів на тиждень.
Будь-яке збільшення інтенсивності й тривалості має відбуватися протягом місяців, а не тижнів. Мета — 30 хвилин бігу щодня. Це може здатися важким, але можна розділити навантаження: 15 хвилин вранці й 15 хвилин удень.
Щоб біг мав сенс, займатися слід регулярно. Безпечна частота пульсу — не більше 120 ударів на хвилину.
Кому біг протипоказаний і коли потрібен лікар
Загальна інформація не замінює індивідуальної поради. Обов’язково проконсультуйтеся з лікарем, якщо:
- у стані спокою тиск сягає 190/100 або вище;
- є тахікардія або нерегулярне серцебиття;
- є надмірна вага чи тривала відсутність фізичної активності;
- самопочуття під час або після пробіжки погіршується.
При легких формах гіпертонії біг і кардіонавантаження зазвичай безпечні, а за тяжчих станів лікар підбере прийнятну інтенсивність і, за потреби, скоригує лікування, щоб тренування не підвищували тиск до критичних значень.











