Амлодипін: інструкція із застосування, дозування та аналоги

Амлодипін — таблетований препарат, чинна речовина якого має ту саму назву (латинською — Amlodipinum). Він належить до групи антагоністів кальцієвих каналів і застосовується переважно при підвищеному артеріальному тиску та стенокардії. Нижче зібрано те, що важливо знати про склад, дію, дозування, протипоказання й аналоги цього лікарського засобу.

При якому тиску призначають Амлодипін

Показання до застосування охоплюють два основні напрями: високий кров’яний тиск (гіпертонія) і стенокардію. Як антигіпертензивний засіб Амлодипін ефективний і в монотерапії, і в комбінації — більшість пацієнтів досягає адекватного контролю тиску саме за такого підходу. Його призначають і тим, кому інші антигіпертензивні препарати не дали достатнього ефекту.

Як антиангінальний засіб таблетки використовують для профілактичного лікування стабільної та варіантної стенокардії, зокрема коли вазоспастичний компонент оцінюють за клінічною картиною без підтверджених доказів вазоспазму. Препарат застосовують і самостійно, і разом з іншими антиангінальними засобами в пацієнтів зі стенокардією, резистентною до нітратів або бета-блокаторів.

Амлодипін призначають виключно дорослим — даних про ефективне й безпечне застосування в дітей немає.

Склад і форми випуску

Основна речовина — амлодипіну бесилат. Допоміжні компоненти: магнію стеарат, целюлоза, кальцію гідрофосфат, натрію кроскармелоза.

Препарат випускають у двох дозуваннях, які відрізняються лише кількістю активної речовини:

  • 5 мг — білі довгасті плоскі таблетки з розділювальною смужкою та гравіюванням «AMB» і «5»;
  • 10 мг — білі довгасті гладенькі таблетки зі скошеними краями, розділювальною смужкою та тисненням «AMB» і «10».

Виробників цього препарату багато, і торговельні назви різняться, проте йдеться про ту саму діючу речовину з тим самим терапевтичним ефектом при гіпертонії.

Фармакологічна дія: як працює препарат

Терапевтична група — блокатори кальцієвих каналів. Фармакотерапевтично це антигіпертензивний засіб (знижує тиск) з антиангінальною дією (полегшує перебіг стенокардії).

Фармакологічна дія: як працює препарат

Фармакодинаміка

Похідні дигідропіридину блокують кальцієві канали, зв’язуючись із дигідропіридиновими рецепторами, і тим самим зменшують трансмембранне надходження іонів кальцію в клітини. Розширення судин, спричинене зниженням периферичного опору, — головний чинник зниження тиску. Препарат зменшує прояви ішемії, покращує постачання кисню, знижує навантаження на серце та спазм артерій, підвищує переносимість фізичного навантаження, зменшує частоту наявної стенокардії та ризик виникнення нової.

Антигіпертензивний ефект зумовлений безпосередньою вазодилатацією. У пацієнтів із гіпертонією клінічно значуще зниження артеріального тиску спостерігається протягом 24 годин. Препарат зменшує гіпертрофію шлуночків, не впливає на провідність і скоротливість серця, не спричиняє прискорення серцевого ритму. Під дією активної речовини виникає легкий натрійуретичний ефект, зростає клубочкова фільтрація, пригнічується агрегація тромбоцитів.

Прийом супроводжується легким сечогінним ефектом. У людей із діабетичною нефропатією зростання мікроальбумінурії не зафіксовано. Препарат не впливає на вміст і метаболізм ліпідів у крові, тому його можна застосовувати в терапії пацієнтів із діабетом, подагрою, астмою.

При захворюваннях судин і серця дія Амлодипіну спрямована на запобігання ущільненню артерій, а отже — на зниження потреби у відновленні кровотоку хірургічним шляхом.

Фармакокінетика

Зі шлунково-кишкового тракту препарат всмоктується повільно. Середня частка, що потрапляє в кров, — близько 64%. Пікова концентрація в сироватці настає через 6–9 годин після прийому, рівноважна — приблизно через тиждень регулярного застосування.

Таблетки приймають незалежно від їжі. Активна речовина переважно розподіляється в тканинах, не змінюючись у крові; середній об’єм розподілу — близько 21 л/кг маси тіла. Метаболізується в печінці, фармакологічної активності метаболітів не виявлено.

Період напіввиведення після першої дози — до 50 годин, після другої — до 45 годин. Близько 10% речовини виводиться нирками в незміненому вигляді, приблизно 60% — у вигляді метаболітів, 20–25% — із жовчю. У пацієнтів середнього та літнього віку біологічний період напіврозпаду становить близько 65 годин, але ця різниця не має вирішального значення. Активна речовина долає гематоенцефалічний бар’єр і не виділяється під час гемодіалізу.

Протипоказання

Амлодипін не призначають при відомій гіперчутливості до активної речовини, дигідропіридинів або допоміжних компонентів. Прийом недоцільний при кардіогенному шоці та вираженому аортальному стенозі. Препарат не застосовують під час вагітності та годування груддю.

Побічні ефекти

Частина побічних реакцій залежить від дози, частина — ні. Найчастіший негативний вплив — набряки, зокрема ніг. Якщо цей симптом з’являється, лікар може розглянути заміну на аналог, який не спричиняє набряків нижніх кінцівок та інших частин тіла, наприклад на Валсартан. І Валсартан, і Амлодипін випускають у різних дозуваннях, обидва застосовують у терапії гіпертонії та стенокардії, і жоден із них не призначають при вагітності чи в педіатричній практиці.

Чоловік середнього віку вдома обережно торкається набряклої щиколотки, сидячи на краю ліжка

Серед рідкісних побічних дій згадують сексуальну дисфункцію незалежно від статі. До дуже рідкісних належать аномальні результати тестів функції печінки. Як і в інших препаратів цієї терапевтичної групи, окремі рідкісні ефекти включають тахікардію, прогресування стенокардії, інфаркт, фібриляцію передсердь.

Якщо на тлі прийому виникають негативні реакції, заміну препарату, тривалість курсу з урахуванням перерви та час прийому — вранці чи ввечері — визначає лікар-кардіолог з огляду на індивідуальні обмеження пацієнта. Самостійно змінювати засіб не можна.

Чим замінюють Амлодипін

Один із варіантів заміни — Периндоприл, який входить до складу комбінованих препаратів. Поєднання Амлодипіну та Периндоприлу дає посилену дію. Такі ліки випускають у кількох дозуваннях:

  • Амлодипін і Периндоприл 5/4 мг;
  • Амлодипін і Периндоприл 5/8 мг;
  • Амлодипін і Периндоприл 10/4 мг.

Рішення про конкретну комбінацію ухвалює лікар, орієнтуючись на тиск, супутні захворювання та переносимість препаратів.

Інструкція та рекомендації щодо прийому

Початкова доза незалежно від захворювання — 5 мг один раз на день; за потреби її підвищують до 10 мг. Конкретне дозування визначають за індивідуальною реакцією організму.

При комбінованій терапії з тіазидними діуретиками (Індапамід), бета-блокаторами (Верапаміл або Бісопролол) та інгібіторами АПФ (Раміприл, Еналаприл) коригування дози не потрібне. Поширеною є комбінація Амлодипін + Індапамід + Периндоприл.

Приймати таблетки краще через рівні проміжки часу, приблизно в один і той самий час щодня, незалежно від їжі, запиваючи водою. Розділювальна смужка дозволяє поділити таблетку на дві рівні частини, що полегшує прийом. Подрібнювати чи роздавлювати таблетку не слід.

Пацієнти літнього віку

Для старших пацієнтів використовують звичайне рекомендоване дозування.

Порушення функції нирок

У таких пацієнтів також застосовують звичайну рекомендовану дозу. Зміни концентрації активної речовини в плазмі не корелюють зі ступенем зниження функції нирок. Препарат не діалізується.

Передозування

Досвід навмисного передозування в людини обмежений. З наявних даних випливає, що отруєння може призвести до вираженої периферичної вазодилатації з подальшою значною і, можливо, тривалою системною гіпотензією. У такому разі рекомендується промивання шлунка.

Передозування

Взаємодія з іншими ліками

Препарат можна безпечно застосовувати одночасно з такими групами:

  • бета-блокатори (Лерканидипін, Бісопролол, Конкор разом з Амлодипіном);
  • інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (Телмісартан і Амлодипін, Лозартан і Амлодипін, Лізиноприл і Амлодипін разом);
  • нітрати тривалої дії;
  • оральні гіпоглікемічні засоби.

Дослідження з людською плазмою в пробірці не виявили впливу препарату на зв’язування з білками плазми таких речовин, як Дигоксин, Фенітоїн, Варфарин та Індометацин.

Умови продажу, зберігання та термін придатності

Параметр Опис
Відпуск з аптек За рецептом
Умови зберігання У темному місці, далеко від світла, вологи та дітей, при температурі до 25 °C
Термін придатності 3 роки від дати випуску

Часті запитання

Чи можна приймати Амлодипін без рецепта

Ні. Препарат відпускають з аптек лише за рецептом, а дозування й тривалість курсу визначає лікар.

Чи можна поєднувати Амлодипін з іншими антигіпертензивними засобами

Так, комбінації з тіазидними діуретиками, бета-блокаторами та інгібіторами АПФ застосовують без коригування дози. Конкретну схему добирає кардіолог.

Що робити при набряках на тлі прийому

Набряки — найчастіша побічна реакція. У такому разі потрібна консультація лікаря: він може замінити препарат на аналог, який не спричиняє набряків.

Інформація в цій статті має загальноосвітній характер і не замінює консультації лікаря. Дозування, заміну препарату та тривалість лікування визначає виключно медичний фахівець з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта.

Pagan.com.ua