Арифон ретард — це лікарський засіб із групи діуретиків, який належить до клініко-фармакологічної групи антигіпертензивних препаратів. Його призначають для лікування артеріальної гіпертензії, і лише лікар визначає доцільність прийому після повного обстеження. Самодіяльність тут недоречна: дозування розраховують індивідуально, орієнтуючись на результати діагностики та супутні захворювання.
Форма випуску та склад
Препарат випускають у вигляді білих круглих двояковипуклих таблеток, укритих плівковою оболонкою. Особливість цієї форми — контрольоване вивільнення діючої речовини, тому таблетку не можна розжовувати чи подрібнювати.
Основна діюча речовина — індапамід, по 1,5 мг в одній таблетці. Допоміжні компоненти:
- лактози моногідрат — 124,5 мг;
- гіпромелоза — 64 мг;
- магнію стеарат — 1 мг;
- колоїдний безводний кремнію діоксид — 0,4 мг.
Плівкова оболонка кожної таблетки має власний склад:
- гіпромелоза — 3,642 мг;
- макрогол 6000 — 0,219 мг;
- магнію стеарат — 0,219 мг;
- титану діоксид — 0,701 мг.
Картонна упаковка містить 15 або 30 таблеток у пластикових блістерах — один або два блістери залежно від варіанту упаковки. Для медичних закладів передбачені окремі картонні упаковки на 30 таблеток, розподілених на три блістери. Препарат зазвичай входить до комплексної терапії, а схему прийому визначає лікар.
Фармакологічні властивості
Дія Арифону ретард полягає в пригніченні зворотної реабсорбції іонів натрію в кортикальному сегменті петлі нефрона. З початком прийому з організму активніше виводяться натрій і хлор, тоді як втрати калію та магнію менш виражені. Посилений діурез і зумовлює антигіпертензивний ефект.
Якщо індапамід застосовують у монотерапії в низькому дозуванні, яке не дає вираженого сечогінного ефекту, позитивний вплив може зберігатися до доби. Антигіпертензивна активність пояснюється ще й тим, що складники препарату покращують еластичність і загальний стан великих артерій. Завдяки цьому знижується опірність артеріальних судин, зокрема загальний периферичний опір. Діюча речовина також сприяє зменшенню гіпертрофії лівого шлуночка — патологічної зміни серця, характерної для тривалої гіпертензії.
Без контролю лікаря застосовувати цей засіб не можна: дозування обчислюють за індивідуальною програмою, і воно залежить від результатів діагностики.
Фармакодинаміка
Терапевтичний ефект препарату тривалий, проте ймовірність побічних реакцій зростає пропорційно до тривалості курсу та збільшення дози. Тому якщо позитивних змін під час прийому немає, підвищувати дозування самостійно заборонено.
За даними медичних досліджень різних років, препарат і його активна речовина при лікуванні артеріальної гіпертензії не чинять негативного впливу на ліпідний обмін — рівень холестерину, тригліцеридів та інших показників, а також на вуглеводний обмін. Це важливо для пацієнтів із цукровим діабетом в анамнезі.
Фармакокінетика
Вивільнення індапаміду відбувається в шлунково-кишковому тракті. Таблетки сконструйовані так, щоб випускати діючу речовину поступово, що дозволяє контролювати стан пацієнта. Після вивільнення активний компонент повністю всмоктується в ШКТ. Наявність їжі в шлунку не знижує ефективність засобу — дещо збільшується лише час всмоктування, на повноту абсорбції це не впливає.
Максимальна концентрація в плазмі досягається через 12 годин після прийому однієї рекомендованої дози всередину. Під час курсового лікування концентрація препарату в плазмі залишається приблизно однаковою. Відсоткові відмінності у всмоктуванні мають індивідуальний характер.
Зв’язування індапаміду з білками плазми становить 77–79%. Рівноважна концентрація, індивідуальна для кожної людини, досягається за курсового прийому без перерв протягом тижня. Якщо потрібен повторний курс, інтервал визначає лікар.
Препарат виводиться з організму переважно у вигляді метаболітів — близько 70%, решта з калом. Період напіввиведення компонентів становить від 14 годин до однієї доби, а середній показник у 90% пацієнтів — приблизно 18 годин. При діагностованій нирковій недостатності фармакокінетика Арифону, згідно з інструкцією, не змінюється.
Показання до застосування
Основне показання — наявність в анамнезі артеріальної гіпертензії. Призначає препарат лікар-кардіолог, в інших цілях його не використовують.
Протипоказання
Попри ефективність при гіпертонії, Арифон ретард має протипоказання. Фахівець може відмовити в призначенні, якщо попереднє обстеження виявить такі стани:
- ниркова недостатність тяжкого ступеня;
- печінкова енцефалопатія;
- виражені порушення функції печінки;
- гіпокаліємія в анамнезі — препарат не призначають навіть у малих дозах.
Від препарату слід відмовитися також за алергічної реакції чи непереносимості компонентів, зокрема діючої речовини.
Виробник використовує у складі лактозу, тому засіб не рекомендований людям із непереносимістю цієї речовини та пов’язаними захворюваннями — галактоземією, глюкозо-галактозною мальабсорбцією.
З особливою обережністю і під наглядом лікаря приймають Арифон ретард при порушенні функції нирок або печінки. Уважним до самопочуття слід бути за відхилень у водно-електролітному балансі. Приводом для розрахунку зниженої індивідуальної дози може стати загальне ослаблення організму. При цукровому діабеті та в комбінації з іншими діуретиками інструкція передбачає зменшення дозування — так само чинять при підвищеному рівні сечової кислоти.
Препарат не рекомендується людям, які не досягли повноліття: клінічних досліджень мало, а даних про вплив на дитячий організм немає. Це обмеження поширюється й на підлітковий вік.
Спосіб застосування та дозування
Якщо є показання, важливо уважно вивчити загальну інструкцію та дотримуватися індивідуальних рекомендацій лікаря. У більшості випадків засіб призначають для нормалізації тиску, рідше — з профілактичною метою.
Стандартна схема — прийом виключно всередину по одній таблетці раз на 24 години, бажано вранці. Таблетку ковтають цілою, не розжовуючи й не подрібнюючи. Запивати можна водою, кількість рідини пацієнт регулює самостійно.
На основному етапі лікування артеріальної гіпертензії збільшена доза препарату в більшості випадків не посилює антигіпертензивну дію, натомість підвищує діуретичний ефект.
Побічні дії
Будь-який медикаментозний засіб приймають з урахуванням можливих негативних реакцій організму. У випадку Арифону ретард близько 90% випадків побічних ефектів пов’язані з дозою. Клінічні та лабораторні дослідження показали, що реакція може бути такою:
- з боку кровоносної системи — лейкопенія, анемія різних видів, тромбоцитопенія;
- з боку центральної нервової системи — головний біль, запаморочення, астенія;
- з боку серця і судин — аритмія, значне або різке зниження артеріального тиску;
- з боку травного тракту — блювання, нудота, запор, сухість у ротовій порожнині, зрідка панкреатит;
- з боку печінки та жовчовивідних шляхів — порушення функції, в рідкісних випадках печінкова енцефалопатія або гепатит;
- з боку сечовидільної системи — в рідкісних випадках ниркова недостатність.
Побічні ефекти можуть проявлятися й на шкірі. Основні патологічні процеси:
- дерматити — за підвищеної чутливості до компонентів препарату;
- папульозний висип;
- геморагічний васкуліт (рідко);
- кропив’янка та інші форми висипань;
- ангіоневротичний набряк (рідко);
- токсичний епідермальний некроліз (дуже рідко).
Якщо поряд із гіпертонією в людини є системний червоний вовчак у гострій формі, препарат може погіршити стан.
Побічні ефекти відрізняються за ступенем вираженості та набором ознак, адже негативний вплив має індивідуальний характер.
Передозування
Гіпертонія потребує особливої уваги та контролю за станом здоров’я, тому допускати передозування не можна. Його наслідки:
- порушення водно-електролітного балансу при тривалому прийомі;
- значне зниження показників артеріального тиску;
- судоми;
- нудота, блювання, запаморочення;
- сонливість, сплутаність свідомості;
- олігурія — зменшення обсягу сечі, аж до анурії.
Перша допомога при передозуванні — промити шлунок, за потреби дати активоване вугілля та якнайшвидше звернутися до лікаря. Далі потрібне відновлення водно-електролітного балансу під контролем медиків.
Взаємодія з іншими препаратами
Окремої уваги потребує поєднання з іншими ліками, адже індапамід впливає на баланс рідини й електролітів. Не варто самостійно комбінувати Арифон ретард з іншими діуретиками, препаратами літію, засобами, що впливають на серцевий ритм, або ліками від тиску з інших груп. Про кожен препарат, який ви приймаєте постійно, потрібно повідомити лікаря — він скоригує схему, щоб уникнути небажаних реакцій.
Умови зберігання та аналоги
Термін придатності, температурний режим і правила зберігання вказані на упаковці препарату. Зберігати таблетки потрібно в недоступному для дітей місці, за температури, зазначеної виробником, і не використовувати після завершення терміну придатності.
Аналоги Арифону ретард містять ту саму діючу речовину — індапамід. Заміна препарату можлива лише за погодженням із лікарем: різні форми випуску й дозування потребують індивідуального підбору. Не варто орієнтуватися на поради знайомих чи відгуки в інтернеті — схему лікування визначає фахівець з урахуванням ваших аналізів і супутніх захворювань.
Коротко про головне
Арифон ретард — антигіпертензивний діуретик з індапамідом у формі таблеток пролонгованої дії. Приймають його раз на добу вранці, ковтаючи цілою, за призначенням кардіолога. Препарат має чимало протипоказань і може спричиняти побічні реакції, тому будь-які зміни дозування чи заміну на аналог потрібно узгоджувати з лікарем.
