Добовий моніторинг артеріального тиску: кому призначають і як читати результати

Людина зі скаргами на головний біль, запаморочення та швидку втому часто чує від лікаря, що тиск у неї підвищений. Але вимірювання в кабінеті фіксує лише один момент. А якщо тиск підскочив саме від хвилювання перед оглядом? Відрізнити справжню гіпертонію від реакції на стрес допомагає добовий моніторинг артеріального тиску (ДМАТ) — дослідження, під час якого прилад вимірює тиск протягом усієї доби.

Інтерес до цієї методики зростає: кардіологічні проблеми молодшають, а причини криються не лише в екології чи харчуванні. Постійне психоемоційне навантаження теж змінює роботу судин. Тому лікарю важливо бачити не одну цифру, а повну картину коливань тиску — вдень, уночі, під час роботи й відпочинку.

Що таке добовий моніторинг артеріального тиску

Метод полягає в тому, що пацієнт протягом доби або довше носить спеціальний прилад. Манжета на плечі автоматично накачується через певні проміжки часу — зазвичай приблизно кожні 15 хвилин удень і рідше вночі — і кожне вимірювання записується в пам’ять апарата.

Такий підхід дає те, чого не дає одноразовий огляд: динаміку. Лікар бачить, як поводиться тиск у різні години, чи знижується він уночі, як реагує організм на звичайні побутові навантаження. За потреби ДМАТ доповнюють холтерівським моніторуванням ЕКГ, коли на грудній клітці закріплюють електроди й паралельно аналізують серцевий ритм.

Кому призначають процедуру

Добовий моніторинг АТ давно входить до обов’язкового обстеження пацієнтів, у яких підозрюють стійкі відхилення тиску. Найчастіше його рекомендують людям, які скаржаться на:

  • швидку втому, головний біль, запаморочення;
  • погіршення зору, появу мушок перед очима;
  • шум у голові та інші тривожні ознаки з боку самопочуття.

Окрема категорія — пацієнти, у яких тиск підвищується саме в медичному закладі. Хвилювання перед кабінетом цілком здатне зіпсувати показники, і без добового спостереження таку реакцію легко сплутати з гіпертонічною хворобою.

Контроль тиску проводять і вагітним, навіть коли скарг немає, але лікар помітив підвищений артеріальний тиск. Це важливо, адже неконтрольовані стрибки тиску небезпечні ускладненнями — від інсульту та інфаркту до летального наслідку.

Конкретні показання до ДМАТ

Процедуру призначають, коли потрібно:

  • уперше підтвердити або виключити діагноз гіпертонії;
  • оцінити, наскільки ефективним виявилося лікування в пацієнта з уже відомою гіпертензією;
  • з’ясувати, у які години тиск підвищується найчастіше, щоб скоригувати дозування препаратів;
  • обстежити людину із синдромом нічного апное;
  • виявити ознаки гіпертонії у вагітної;
  • перевірити підозру на прееклампсію;
  • оцінити професійну придатність там, де коливання тиску неприпустимі.

Коли ДМАТ протипоказаний

Попри поширеність, методика підходить не всім. Від добового моніторингу варто відмовитися, якщо є:

Коли ДМАТ протипоказаний
  • загострення шкірних захворювань у місці, куди накладають манжету;
  • порушення згортання крові або схильність до кровотеч;
  • травма верхньої кінцівки, яка унеможливлює здавлювання;
  • порушення роботи плечових артерій, через яке точне вимірювання неможливе;
  • відмова пацієнта від обстеження.

Малоінформативним моніторинг буде при виражених порушеннях серцевого ритму, а також при дуже високих показниках тиску — понад 200 мм ртутного стовпа.

Використання приладу за наявності протипоказань може спотворити показники, а отже, призвести до хибного діагнозу й неправильного лікування. Наслідки в такому разі бувають серйозними, аж до ускладнень, небезпечних для життя.

Які прилади використовують для ДМАТ

Апарат для добового моніторингу фіксує найменші зміни як систолічного, так і діастолічного тиску й відображає їх у вигляді графіка. Він показує звичний для людини «робочий» тиск, його зміни під час навантаження та загальну картину доби.

Прилади для ДМАТ чутливі, тому реагують на будь-які відхилення. Водночас дані можуть ввести лікаря в оману, якщо пацієнт не дотримується інструкції: неправильно розташована манжета, перегнута трубка насоса або пропущені записи в щоденнику спотворюють результат.

Виробники пропонують різні системи. Одні моделі, як-от BPro, доволі громіздкі: людина змушена рухатися обережно, з проводками. Натомість вони дають змогу діагностувати гіпертонічну хворобу, прогнозувати гострі порушення кровотоку та контролювати результативність антигіпертензивного лікування. Інші, зокрема система BPLab, зручні тим, що при високому тиску автоматично регулюють силу натиску манжети — пацієнт майже не відчуває дискомфорту. Для контролю показників іноді застосовують і осцилометричні прилади з комп’ютерним аналізом результатів.

Спільне для всіх систем одне: якщо щоденник заповнюють недбало, розшифровка буде хибною, а лікування — неправильним.

Як підготуватися до процедури

Спеціальної підготовки не потрібно, але кілька моментів варто врахувати заздалегідь.

Як підготуватися до процедури

Перед дослідженням лікар може порадити тимчасово припинити прийом препаратів, що впливають на тиск. Якщо таких вказівок немає, ліки приймають за звичним графіком — самовільно скасовувати їх не можна.

Одяг підбирають так, щоб манжета лягала на плече, а не на рукав. Найкраще підійде футболка або сорочка з коротким рукавом, а зверху — простора кофта чи куртка. Прилад підвішують на шию в сумці, манжету надягають на руку. Іноді лікарі просять принести запасні батарейки.

У день дослідження варто вести звичний спосіб життя — саме так прилад зафіксує реальну картину, а не штучно створену. Перед початком лікар пояснює основні правила, щоб уникнути помилок.

Як проходить добовий моніторинг

Уранці призначеного дня пацієнт приходить до лікаря, де йому встановлюють прилад. Далі він повертається до своїх справ, а апарат працює автономно протягом доби.

Щоб вимірювання були точними, варто дотримуватися простих правил:

  • не змінювати положення манжети на артеріях;
  • поводитися спокійно під час кожного вимірювання;
  • не приймати ванну чи душ, щоб у прилад не потрапила вода;
  • не перегинати трубку насоса;
  • уникати значних фізичних навантажень;
  • намагатися спати як завжди;
  • записувати в щоденник самопочуття та всі показники тонометра.

Щоденник пацієнта — не формальність. Саме він допомагає лікарю зрозуміти причину стрибка: чи то фізичне навантаження, чи стрес, чи прийом ліків.

ДМАТ у дітей та підлітків

Добовий контроль тиску застосовують і в педіатрії. Це один із надійних способів спостереження за артеріальною гіпертензією в дітей, який допомагає і діагностувати її, і контролювати лікування.

У дитячій нефрології моніторинг виявляється інформативнішим за випадкові вимірювання. Зокрема, він допомагає помітити полікістоз на ранній стадії. Загалом у дітей та підлітків метод використовують, щоб:

  • підвищити точність діагностики артеріальної гіпертензії;
  • обстежити дітей із транзиторною гіпертензією;
  • оцінити стан вегетативної нервової системи;
  • виявити реакцію дитини на медичний огляд;
  • запобігти розвитку гіпертонії в ранньому віці;
  • оцінити якість проведеного лікування.

Крім того, педіатри вважають доцільним включати моніторинг тиску до комплексного обстеження дітей із кардіоваскулярними патологіями.

Як розшифровують результати ДМАТ

Дані моніторингу потребують інтерпретації лікаря: від неї залежить і діагноз, і схема терапії. Залежно від приладу результати подають у вигляді графіка або послідовного запису рівнів тиску.

Лікарка пояснює пацієнтці розшифровку графіка добового моніторингу тиску

Найінформативніші параметри, які аналізує лікар:

Показник Що відображає
Середній АТ Усереднений рівень тиску за добу та за окремі проміжки часу
Індекс часу гіпертензії Частку вимірювань, коли тиск перевищував норму
Індекс часу гіпотензії Частку вимірювань із надмірно низьким тиском
Показники діапазону АТ Розкид значень між найвищими та найнижчими вимірами

Значення розраховують як за повну добу, так і за окремі інтервали — наприклад, день і ніч окремо. Висновок про наявність гіпертонічної хвороби лікар робить саме після такої розшифровки, а не за одним показником.

Наскільки достовірна методика

Серйозних нарікань на точність ДМАТ немає ні з боку медиків, ні з боку пацієнтів. Водночас під час носіння приладу виникають побутові незручності: якщо манжета лежить на голій руці, може з’явитися подразнення, а від частих стискань деякі люди відчувають оніміння руки.

Помилки трапляються переважно через людський фактор. Пацієнт заповнює щоденник із запізненням або заднім числом, мимоволі перекручуючи інформацію. Типовий приклад: фізичне навантаження підвищило тиск, але причину в щоденнику не зафіксували — і лікар бачить незрозумілий стрибок.

Окрема ситуація — обстеження на вимогу військкомату, коли призовник повідомляє про відхилення тиску. Буває, що людина навмисно порушує інструкцію, аби отримати потрібний висновок. Проте під час розшифровки такі спроби зазвичай виявляються: записи в щоденнику суперечать показанням приладу.

Що варто запам’ятати

Добовий моніторинг артеріального тиску — це не просто ще один спосіб виміряти тиск. Це дослідження, яке показує його поведінку протягом цілої доби й допомагає лікарю відрізнити справжню гіпертонію від випадкових коливань, підібрати дозування препаратів і вчасно помітити небезпечні зміни.

Найбільше результат залежить від самої людини: акуратно надіта манжета, спокійна поведінка під час вимірювання та чесний, вчасно заповнений щоденник роблять дані придатними для точного діагнозу. І навпаки — недбалість перетворює чутливий прилад на джерело помилок.

Якщо є протипоказання — загострення шкірних хвороб, порушення згортання крові, травма руки, — про це потрібно сказати лікарю заздалегідь. У таких випадках фахівець підбере інший спосіб обстеження, безпечніший для конкретної людини.

Pagan.com.ua