Леркамен: інструкція, дозування, протипоказання та аналоги

Леркамен (латинська назва LERCAMEN) — лікарський засіб німецького виробництва, який застосовують переважно для контролю підвищеного артеріального тиску. Його випускають лише у вигляді таблеток, вкритих плівковою оболонкою, у двох дозуваннях — 10 і 20 мг. Препарат відпускають виключно за рецептом, тому самостійно призначати його собі не варто: рішення про доцільність терапії ухвалює лікар після огляду й аналізу супутніх захворювань.

Фармакологічна група та діюча речовина

Леркамен належить до селективних блокаторів кальцієвих каналів. Його головний діючий компонент — гідрохлорид лерканидипину. Механізм дії полягає в тому, що речовина уповільнює надходження іонів кальцію в клітини гладких м’язів судин. Через це судинна стінка розслаблюється, просвіт судин розширюється, а загальний периферичний судинний опір знижується.

Антигіпертензивний ефект зумовлений саме прямим впливом на клітини судин, а не на центральну нервову систему. Лерканидипин починає діяти досить швидко, проте завдяки високому коефіцієнту розподілу в мембранах тривалість його впливу значна — близько доби. Це дозволяє приймати таблетку один раз на день. Гострі побічні реакції виникають рідко.

Препарат легко метаболізується з утворенням неактивних метаболітів. Приблизно половина прийнятої дози виводиться через нирки, решта — через кишечник. Важлива побутова деталь: ліки не варто приймати після їжі, особливо жирної, оскільки їжа послаблює його дію.

Форма випуску, склад і упаковка

Фармацевтична промисловість випускає Леркамен тільки у формі таблеток, вкритих плівковою оболонкою, по 10 і 20 мг. Таблетки круглі, трохи випуклі з обох боків, одна зі сторін має риску. Леркамен 10 має блідо-жовтуватий відтінок, а Леркамен 20 — червонувато-рожевий. Реалізують їх у блістерах.

Хімічний склад таблетки виглядає так:

  • гідрохлорид лерканидипину — головний діючий компонент;
  • моногідрат лактози — допоміжна речовина;
  • целюлоза — додатковий елемент;
  • повідон зі стеаратом магнію — допоміжний компонент;
  • натрію карбоксиметилкрохмаль.

До складу оболонки, що покриває таблетку, входять гіпромелоза з макроголом і тальком, а також титану діоксид із барвником заліза. Наявність лактози у складі — важливий момент для людей із непереносимістю цього вуглеводу.

Показання до застосування

Згідно з інструкцією, Леркамен застосовують у дозуванні 10 мг — саме воно вважається стартовим і знижує ймовірність передозування. Серед станів, за яких препарат використовують:

Показання до застосування
  • стенокардія та брадикардія;
  • тахікардія й мерехтіння;
  • порушення кровообігу в тканинах головного мозку;
  • хронічна ішемія або енцефалопатія;
  • головні болі за типом мігрень;
  • гіпертрофія міокарда;
  • напади заколисування.

Зазначається також ефективність засобу в комплексній терапії при спазмі бронхів, симптомах заїкання, алергічних реакціях, старечому слабоумстві та алкоголізмі. Водночас важливо розуміти: такі напрями застосування мають сенс лише тоді, коли їх погоджує лікар, а не як самостійні призначення.

Протипоказання

Застосування Леркамену неприпустиме в низці випадків. Серед основних протипоказань:

  • годування дитини грудьми;
  • обструкція судин серця;
  • будь-який термін вагітності;
  • тяжка серцева патологія, гостре захворювання печінки або нирок;
  • нещодавно перенесений інфаркт міокарда;
  • непереносимість лактози або її недостатність;
  • лікування циклоспорином чи інгібіторами CYP3A4;
  • алергія до будь-якого з компонентів препарату.

Під час терапії не можна пити сік грейпфрута. З обережністю підходять до застосування при ішемічній хворобі серця, синдромі слабкого синусового вузла та в літньому віці.

Дозування та правила прийому

Інструкція рекомендує приймати медикамент щодня по таблетці приблизно за чверть години до їжі, перед сніданком. Таблетку не слід розжовувати, запивають її лише достатньою кількістю води. Доза понад 20 мг на добу підвищує ризик появи побічних дій, тому перевищувати її самостійно неприпустимо.

Окремо варто пам’ятати про дві побутові деталі. Перша — прийом перед сніданком, а не після нього, адже їжа, особливо жирна, послаблює ефект. Друга — повне виключення грейпфрутового соку на весь час лікування.

Побічні явища

До можливих побічних реакцій належать:

  • головні болі, що супроводжуються запамороченнями та непритомністю;
  • прискорене серцебиття й симптоми тахікардії;
  • почервоніння шкіри обличчя;
  • нудота, іноді з блювотою;
  • висипання на шкірі та випадки підвищеної чутливості;
  • набряки й астенія.

Дуже рідко застосування препарату призводить до інфаркту міокарда або прискореного сечовипускання. Якщо будь-яка з цих реакцій виникає, про неї потрібно повідомити лікаря, а не коригувати дозу самостійно.

Передозування

За весь період використання препарату для лікування гіпертонії та інших захворювань випадки передозування траплялися лише при дозах понад 150, 280 або 800 мг. Наслідки відрізнялися залежно від кількості:

Чоловік середнього віку вимірює тиск вдома за столом, поруч щоденник із записами
Доза Спостережувані наслідки
Понад 150 мг Сонливість
280 мг Тяжкі форми ішемії міокарда, напади ниркової недостатності
800 мг Нудота з артеріальною гіпотензією

Взаємодія з іншими медикаментами

Лерканидипин можна поєднувати з бета-блокаторами та діуретиками. Водночас при паралельному прийомі з метопрололом результативність дії препарату знижується приблизно наполовину. Такий самий ефект часто спостерігається при одночасному використанні Леркамену з іншими медикаментами, тому може знадобитися коригування дози для покращення лікувального результату.

Лерканидипин засвоюється організмом за участю ферменту CYP3A4, тому його інгібітори при одночасному прийомі можуть впливати на переробку та виведення Леркамену. Фахівці не рекомендують застосовувати його паралельно з кетоконазолом і аналогами цього препарату — у такому разі Леркамен не допомагає. Не варто поєднувати його і з циклоспорином, оскільки одночасне зростання їхньої концентрації в крові небезпечне. Прийом лерканидипину разом із мідазоламом теж неприпустимий, особливо в пацієнтів похилого віку.

Обережності потребує поєднання з протисудомними засобами: спостерігалися випадки зниження ефективності Леркамену. Одночасне використання з циметидином не призводить до значного збільшення концентрації препарату в крові. Поєднання із симвастатином посилює дію останнього, хоча прийом одного препарату вранці, а іншого ввечері дозволяє уникнути небажаних наслідків.

Будь-які інші ліки можна приймати разом із Леркаменом лише після консультації з лікарем. І сам препарат повинен призначати виключно лікар.

Особливі застереження

Є ситуації, коли препарат застосовувати неприпустимо, а якщо він уже входить у курс терапії, потрібно суворо дотримуватися вказівок лікаря. Засіб несумісний з алкоголем. Перед початком прийому варто проконсультуватися з кардіологом, особливо якщо спостерігаються коливання тиску та серцеві патології.

Особливі застереження

Після прийому Леркамену краще не керувати транспортом. Якщо така потреба все ж виникає, час за кермом варто обмежити.

Вагітність і годування грудьми

Використання Леркамену під час вагітності або годування грудьми, а також молодими жінками, які не застосовують засобів контрацепції, неприпустиме. У дослідженнях на щурах впливу на репродуктивну функцію не виявляли, проте в цих ситуаціях ліки все одно не рекомендують.

Лікування дітей

Інструкція свідчить, що медикамент протипоказаний для лікування дітей, які не досягли 18 років.

Застосування людьми похилого віку

Літнім людям засіб бажано взагалі не використовувати. Якщо виникла нагальна потреба, приймати його потрібно з особливою обережністю.

Дисфункції нирок і печінки

При патології нирок і печінки Леркамен небажаний, але бувають випадки, коли без нього не обійтися. У таких ситуаціях потрібна гранична обережність і контроль з боку лікаря.

Умови відпуску та зберігання

Аптеки відпускають Леркамен строго за рецептами. Зберігати ліки потрібно так, щоб вони були недоступні дітям. Температура зберігання не повинна перевищувати 30 °С, а термін придатності становить не більше трьох років.

Вартість і аналоги

Орієнтовна ціна препарату — близько 8,5 умовних одиниць за упаковку. У кожній упаковці 28 таблеток по 20 мг. Водночас існують аналоги, дешевші за Леркамен.

Серед замінників є препарати з тим самим основним компонентом, що й у Леркамену. Зокрема, Занидил дешевший: та сама кількість таблеток коштує близько 6,2 умовних одиниць. До медикаментів-замінників належать також Азомекс, Кордипин, Амлодипін та інші.

Ціни наведено орієнтовно, вони можуть відрізнятися залежно від аптеки, регіону та року. Перед заміною препарату на аналог обов’язково потрібна консультація лікаря: навіть однакова діюча речовина в різних засобах може мати інше дозування й допоміжні компоненти.

Відгуки

Серед залишених відгуків про препарат переважають позитивні, хоча трапляються й негативні. Більшість негативних анотацій пов’язана з порушенням інструкції. Саме тому при лікуванні Леркаменом краще не відступати від рекомендованих правил прийому й узгоджувати будь-які зміни з лікарем.

Pagan.com.ua