Систолічний артеріальний тиск: що це таке, норми та причини відхилень

Запис артеріального тиску складається з двох чисел. Верхнє — систолічний тиск, нижнє — діастолічний. Саме верхнє число показує, з якою силою кров тисне на стінки артерій у момент скорочення серця, коли шлуночки виштовхують чергову порцію крові в судини. Цей показник залежить насамперед від стану міокарда та швидкості, з якою скорочується серцевий м’яз.

Що означає систолічний тиск

Артеріальний тиск — це напруга крові в судинах, зумовлена роботою серця. Кров рухається від великих судин до дрібних капілярів саме завдяки цій напрузі, і кожен орган отримує кисень та поживні речовини. Коли міокард скорочується, тиск у судинах зростає; коли розслаблюється — не падає до нуля, бо клапан аорти закривається й не пропускає кров назад.

Систолічний тиск вимірюють у міліметрах ртутного стовпа. Його значення залежить від трьох речей: сили, з якою скорочується серце, об’єму крові, що викидається за одне скорочення, і пружності великих артерій, насамперед аорти. Якщо хоч одна ланка змінюється, верхнє число реагує першим.

Які показники вважають нормою

У дорослої людини орієнтовною нормою вважають систолічний тиск у межах 110–130 мм рт. ст. Проте це не жорстка межа: показник залежить від віку, статі, тренованості, стану судин і навіть від того, як саме проводили вимірювання. У спортсменів із витривалісних видів він нерідко тримається на нижньому рівні норми — так організм працює в економному режимі.

Оцінюють не одне число, а співвідношення верхнього й нижнього показників. Найпоширеніший варіант, коли обидва відхиляються синхронно, проте трапляються ситуації, коли змінюється лише систолічний тиск. Саме такі випадки найчастіше викликають подив під час домашнього вимірювання.

Знижений систолічний тиск

Низький систолічний тиск трапляється рідше за підвищений. Якщо зниження не пов’язане зі стресом, не супроводжується симптомами й не виявляють жодної патології, лікарі розцінюють його як індивідуальну норму. Інша річ, коли показник падає на тлі скарг — тоді потрібно шукати причину.

Причини систолічної гіпотонії

  • важка фізична праця та хронічне перевантаження;
  • травми головного мозку;
  • порушення роботи серцевих клапанів;
  • регулярне недосипання й стрес — вони виснажують регуляцію серцевої діяльності;
  • вагітність, коли кровоносна система зазнає кардинальних змін і тиск може знизитися приблизно на 10 одиниць;
  • брадикардія — уповільнення серцевого ритму на тлі серцево-судинних захворювань;
  • цукровий діабет, за якого підвищується в’язкість крові;
  • атеросклероз, ревматизм і травми грудної клітки, що порушують роботу клапана.

У спортсменів окрема історія: під час навантажень організм переходить у режим економії, кількість скорочень серця зменшується, і систолічний тиск закономірно знижується. Це не патологія, а адаптація.

Симптоми

Вираженість скарг прямо залежить від того, наскільки сильно впав показник. За невеликого відхилення людина відчуває хіба що нездужання, за значного — з’являються серйозніші прояви:

  • емоційна лабільність, дратівливість;
  • підвищене потовиділення;
  • погіршення пам’яті та неуважність;
  • запаморочення при різкій зміні положення тіла або різких рухах;
  • безсоння вночі й відчуття втоми та апатії вдень;
  • тупі головні болі, що повторюються.

У задушливому приміщенні або в натовпі гіпотонік може відчути переднепритомний стан, а іноді й втратити свідомість. Якщо такі епізоди повторюються, відкладати візит до лікаря не варто.

Підвищений систолічний тиск

Систолічна гіпертензія виникає через зниження еластичності великих судин, у тому числі аорти. Поки стінка аорти пружна, вона сама проштовхує кров далі. Коли еластичність падає й судина стає жорсткішою, щоб виштовхнути той самий об’єм крові, потрібен вищий тиск. Дрібні судини при цьому зберігають пружність, тому діастолічний показник часто залишається в нормі — і виникає характерна картина, коли підвищене лише верхнє число.

Підвищений систолічний тиск

Що сприяє підвищенню

  • захворювання серцево-судинної системи;
  • часті стресові ситуації;
  • малорухливий спосіб життя;
  • звуження дрібних судин;
  • затримка рідини, яка збільшує об’єм циркулюючої крові;
  • захворювання нирок і щитоподібної залози, гіпертонічна хвороба, пухлини нирок.

Усі ці чинники порушують скорочення серцевого м’яза та стан судин. Найпідступніше те, що систолічна гіпертензія часто перебігає безсимптомно — медики називають її «повільним убивцею». Людина почувається нормально, а тим часом формується ґрунт для ускладнень. Саме тому регулярні медичні огляди важливіші за очікування скарг.

Чим загрожує відхилення від норми

Протягом дня тиск може відхилятися від норми на короткий час — зазвичай через стрес або фізичне навантаження. У стані спокою він повертається до звичних значень. Проблема починається тоді, коли механізми регуляції порушені: тиск тримається зниженим, підвищеним або схильний до різких перепадів.

Наслідки зниження

До зниження артеріального тиску призводять ослаблення скоротливої функції міокарда, сильне розширення судин, травми та інфекційні захворювання. Через менший об’єм циркулюючої крові тканини й органи недоотримують кисень і поживні речовини. Розвивається кисневе голодування, яке передусім б’є по головному мозку й порушує роботу життєво важливих органів.

Наслідки підвищення

Високий систолічний тиск небезпечний саме віддаленими ускладненнями. Серед них:

  • інсульт і крововилив у мозок;
  • гіпертрофія та інфаркт міокарда;
  • ниркова недостатність внаслідок порушення роботи нирок;
  • відшарування сітківки ока, що призводить до втрати зору.

Ці стани розвиваються не за один день, тому вчасне виявлення підвищеного систолічного тиску дає змогу їх попередити.

Як підтримувати нормальний тиск

Зміна лише одного показника трапляється нечасто — зазвичай верхнє й нижнє числа змінюються синхронно, і систолічний тиск реагує виразніше. Щоб тримати його в межах норми, самих вимірювань недостатньо. Варто дотримуватися кількох правил:

Люди середнього віку гуляють осіннім парком як щоденну звичку для підтримки тиску
  • вести здоровий спосіб життя та відмовитися від шкідливих звичок;
  • регулярно займатися фізичними вправами;
  • нормалізувати умови праці, зокрема позбутися постійного перебування в задушливих приміщеннях;
  • приймати препарати, призначені лікарем, а не за порадою знайомих;
  • своєчасно лікувати захворювання серця й нирок;
  • зменшити рівень стресу та підтримувати нервову систему.

Діагностика

Відхилення систолічного тиску може бути сигналом серйозного захворювання, тому важливо не ігнорувати повторювані зміни. Якщо людина регулярно вимірює тиск і бачить, що верхній показник стабільно відхиляється, це привід звернутися до лікаря. Лікар також вимірює тиск самостійно, а якщо результат його насторожує, призначає додаткові дослідження:

  • загальний і біохімічний аналіз крові;
  • вислуховування тонів серця за допомогою фонендоскопа;
  • доплерографія судин.

Якщо під час обстеження виявляють захворювання серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту чи інших органів, потрібна консультація вузьких фахівців. Лише після цього має сенс говорити про терапію.

Лікування

Терапію призначають після діагностики, коли з’ясовано причини та супутні захворювання, що впливають на систолічний тиск. Медикаментозне лікування добирає виключно фахівець: самодіагностика тут не працює, а бесконтрольний прийом ліків може завдати шкоди.

Лікування

При зниженому тиску

Головне завдання при систолічній гіпотонії — підняти верхній показник, не зачепивши нижній. Якщо зниження спричинене стресом і порушенням роботи нервової системи, часто достатньо вітамінів і седативних препаратів, які не впливають на артеріальний тиск.

Поширені також засоби, що містять кофеїн: вони добре справляються із завданням підняти тиск. Найдоступніший представник цієї групи — цитрамон; при головному болі на тлі зниженого систолічного тиску приймають дві таблетки. За невеликого зниження іноді достатньо чашки кави: значення піднімається не більше ніж на 10 мм рт. ст., і це не несе небезпеки, навіть якщо тиск залишається в межах норми.

Важливо: препарати на основі кофеїну піднімають і систолічний, і діастолічний тиск. Використовувати їх можна лише за невеликого зниження — інакше є ризик різкого стрибка нижнього показника.

Окремо застосовують вітамінотерапію. Для нормалізації роботи нервової системи та покращення стану судин призначають вітаміни групи B, а також препарати з магнієм і аскорбіновою кислотою — вони позитивно впливають на серцево-судинну систему.

Зі стресом допомагають впоратися седативні засоби на рослинній основі, але вибирати потрібно ті, що не впливають на тиск. Настоянку валеріани, пустирника чи гліцин використовувати не варто: вони мають не лише заспокійливу дію, а й можуть спричинити спазм судин, через який тиск знизиться ще більше.

Додатково призначають фізіотерапевтичні процедури, які покращують тонус судин. У раціон за знижених показників можна включити продукти, що підвищують тиск: солону й гостру їжу, прянощі, жирні сорти м’яса та риби, напої з кофеїном. Зловживати ними не варто, а за наявності супутніх захворювань вони взагалі можуть бути протипоказані.

При підвищеному тиску

Лікування призначають тоді, коли діастолічний тиск залишається в нормі, а систолічний суттєво її перевищує. Щоб побачити повну картину, потрібен добовий моніторинг артеріального тиску: разові виміри в кабінеті лікаря не завжди показові.

Самостійно приймати ліки не варто. Гіпертонік не може знизити лише систолічний тиск, не впливаючи на діастолічний, а в кожного препарату є власні протипоказання. Для зниження систолічного тиску застосовують кілька груп препаратів, зокрема антагоністи кальцію та сечогінні засоби. Останні виводять зайву рідину з організму, знімають набряки й тим самим зменшують об’єм циркулюючої крові. Конкретну схему підбирає лікар з урахуванням причини підвищення та супутніх діагнозів.

Коротко про головне

Систолічний тиск — це верхнє число в записі тиску, і воно реагує на зміни в роботі серця та стані судин найпомітніше. Зниження без симптомів і патологій вважають варіантом норми, тоді як стійке підвищення часто перебігає непомітно й загрожує інсультом, інфарктом, нирковою недостатністю та втратою зору. Домашній тонометр, регулярні огляди й призначена лікарем терапія — три речі, які реально впливають на прогноз.

Pagan.com.ua