Артеріальна гіпертензія належить до хвороб цивілізації: вона тягне за собою чимало інших проблем зі здоров’ям. У більшості пацієнтів точну причину виявити не вдається — зазвичай ідеться про поєднання внутрішніх і зовнішніх впливів. Лише в частини людей джерело проблеми криється в конкретному органі, і тоді йдеться про вторинну форму. Далі розберемо, чим характеризується гіпертонічна хвороба 1 ступеня і чим вона відрізняється від вищих ступенів.
Механізм розвитку захворювання
Точний механізм гіпертонічної хвороби 1 ступеня досі повністю не з’ясований. Найімовірніше, причиною є дефект у регуляторному механізмі, який відповідає за серцевий викид і судинний опір, а також спадкова схильність у поєднанні з чинниками навколишнього середовища. Саме тому лікар оцінює не окрему цифру тиску, а всю сукупність обставин: спадковість, спосіб життя, супутні захворювання.
Чим гіпертонічна хвороба 1 ступеня відрізняється від інших ступенів
Основна відмінність артеріальної гіпертензії 1 ступеня (її ще називають м’якою гіпертензією) від 2 і 3 ступенів — це показники артеріального тиску та ступінь ризику розвитку серцево-судинних ускладнень.
Нормальний артеріальний тиск — це систолічні показники менш ніж 130 мм рт. ст., діастолічні — менш ніж 85 мм рт. ст. Нормальний підвищений тиск — 130–139 і 85–89 мм рт. ст. відповідно.
| Ступінь | Систолічний тиск, мм рт. ст. | Діастолічний тиск, мм рт. ст. |
|---|---|---|
| 1 ступінь | 140–159 | 90–99 |
| 2 ступінь | 160–179 | 100–109 |
| 3 ступінь | 180–209 | 110–119 |
| 4 ступінь | 210 і вище | 120 і вище |
Важливо: якщо підвищується лише один показник — верхній або нижній, — діагностують систолічну або діастолічну гіпертензію відповідно.
Ступені та стадії: у чому різниця
Ступінь відображає рівень тиску, а стадія — те, наскільки вже постраждали органи. Розрізняють три стадії хвороби.
1 стадія
Зазвичай не викликає труднощів у діагностиці, а єдиним проявом залишається підвищений тиск: спочатку уривчастий, згодом дедалі стабільніший.
2 стадія
Характеризується атеросклеротичними змінами артерій. Збільшується лівий шлуночок, що призводить до непропорційного навантаження, особливо на ліву частину серця. Ці зміни показують методи торакальної ехокардіографії, рентгенографія та ЕКГ. Для гіпертонії 2 стадії типовими є й зміни очного дна у вигляді ангіопатії (в одному чи обох очах) або ретинопатії.
3 стадія
Окремі органи вже зазнали значного ушкодження, їхня функція погіршена. Артерії страждають від атеросклеротичних змін, спричинених гіпертонією. При ураженні легеневих судин і легеневої артерії діагностують первинну або вторинну легеневу гіпертензію. На третій стадії зростає ризик ішемічної хвороби периферичних артерій нижніх кінцівок, яка в найсерйозніших випадках може призвести до ампутації ураженої ноги.
На відміну від артеріальної гіпертензії 1–2 ступеня, на третій стадії наслідком хвороби може стати мозковий крововилив — із різним ступенем порушення фізичного стану або з летальним наслідком. Ураження мозку здатне призвести до гіпертонічної енцефалопатії 1 ступеня.
Важливо: цереброваскулярна кровотеча може бути наслідком внутрішньочерепної гіпертензії — як у дитини, так і в дорослої людини.
Інший орган-мішень — серце. Артеріальна гіпертензія 2–3 стадії спричиняє порушення серцевої діяльності: з’являються утруднене дихання, біль у грудях, прискорене серцебиття.
Причини м’якої артеріальної гіпертензії
Причини залежать від типу захворювання. Розрізняють первинну (есенціальну) артеріальну гіпертензію та вторинну форму хвороби. Окрема форма — артеріальна гіпертензія 1 ступеня при вагітності.
Первинна гіпертензія
Первинну (есенціальну) гіпертензію 1–2 ступеня тяжкості діагностують у 90–95% усіх пацієнтів із підвищеним тиском. Для цієї форми типовою є відсутність явних причин: у розвитку захворювання бере участь кілька різних чинників.
Серед відомих факторів ризику первинної гіпертонії першого ступеня — генетична схильність, яку виявляють у 70% пацієнтів із первинною формою хвороби. Ідеться про підвищену сприйнятливість до високого кров’яного тиску. До факторів ризику належить і стать: жінки хворіють частіше. Серед інших чинників, здатних призвести до розвитку первинної гіпертензії:
- надмірне вживання солі, жирних і загалом нездорових продуктів;
- зайва вага;
- постійний стрес;
- тютюнопаління та надмірне споживання алкоголю;
- малорухливий спосіб життя.
Вторинна гіпертонія
Вторинна гіпертензія становить 5–10% усіх випадків захворювання. Її причини відомі — її викликає інше захворювання в організмі:
- хвороби нирок, зокрема їхніх кровоносних судин;
- захворювання надниркових залоз;
- гормональні порушення.
Гіпертензія при вагітності
У патогенезі гіпертонії при вагітності відіграє роль ураження ендотелію та подальша ендотеліальна дисфункція, що супроводжується надмірним утворенням судинозвужувальних речовин (зокрема ендотеліну), цитотоксичними й мітогенними факторами, а також недостатньою судинорозширювальною дією.
Найчастіше хвороба розвивається на 20–36 тижні вагітності й зникає після пологів. Симптоми гіпертонії 1 стадії в жінок включають порушення кровообігу в низці органів, а підвищений тиск зазвичай виявляється лише однією з ознак загальної симптоматики.
Без лікування м’якої гіпертонії при вагітності вона може призвести до прееклампсії — серйозного стану, що ставить під загрозу нормальні пологи та спричиняє порушення розвитку в доношених або недоношених дітей.
Симптоми гіпертонічної хвороби 1 ступеня
Ознаки гіпертонії спочатку можуть бути відсутні: захворювання не проявляється ні серцевою недостатністю (1–2 стадії), ні іншими помітними явищами. З розвитком хвороби з’являються такі ознаки:
- головний біль — особливо в ділянці чола та основи черепа;
- надмірне потовиділення;
- порушення свідомості;
- невеликі мозкові події;
- погіршення дихання.
Через стертість симптомів людина роками може не здогадуватися про хворобу — саме тому тиск варто вимірювати регулярно, а не лише тоді, коли вже болить голова.
Імовірність розвитку ускладнень
Ризик серцево-судинних ускладнень залежить від ступеня та стадії. Гіпертонія 1–2 ступеня з ризиком 1–2 становить меншу небезпеку, ніж хвороба 3 ступеня з ризиком 3. Незалежно від показників ризику, 4 ступінь — небезпечний стан, який, на відміну від гіпертонії 1 ступеня, здатен призвести до смерті.
Артеріальна гіпертензія 1 ступеня з ризиком 2 потребує підвищеного лікарського контролю, оскільки існує ймовірність ескалації захворювання до 2 ступеня.
При гіпертонічній хворобі 1 ступеня ризик мінімальний — до 15%. За відсутності моніторингу та лікування виникає гіпертонія 1 ступеня з ризиком 2 (до 20% серцево-судинних ускладнень), тобто середній ризик.
Якщо ваш тиск перевищує нормальні показники (зазвичай це 140/90 мм рт. ст. і вище), це може призвести до розвитку таких захворювань:
- серцева недостатність;
- порушення функції нирок;
- еректильна дисфункція.
Важливо: правильне лікування гіпертонії 1 ступеня забезпечує профілактику багатьох серйозних захворювань.
Діагностика
Лікар зазвичай діагностує синдром артеріальної гіпертензії, спираючись на ретельний збір анамнезу та повторні вимірювання тиску на обох руках. Щоб виключити або підтвердити вторинну гіпертензію, проводять аналізи крові та лабораторні дослідження сечі. Серед інших методів обстеження — ехокардіографія, ультразвукове дослідження та добовий моніторинг тиску, який дає інформацію про показники під час звичайних щоденних справ пацієнта.
Лікування гіпертонічної хвороби 1 ступеня
Якщо йдеться про вторинну форму, головний акцент роблять на усуненні причини захворювання. Такий тип хвороби піддається лікуванню навіть без потреби в тривалій або постійній медикаментозній терапії.
Що робити при первинній формі гіпертонії першого ступеня? Лікування передусім пов’язане зі зміною способу життя. Щоб узяти хворобу під контроль, слід кинути палити, дібрати відповідну фізичну активність (часто достатньо ходьби або повільного бігу) і переглянути раціон. Якщо підвищені показники тиску зберігаються тривалий час, до цього додають фармакологічне лікування — приймання ліків, призначених лікарем.
Усунення факторів ризику
При гіпертонії 1 ступеня симптоми й лікування тісно пов’язані між собою. Частину проявів цілком реально прибрати самостійно.
- Фізичне навантаження при гіпертонії рекомендують у межах 30–60 хвилин на день — легкої інтенсивності. Комплекс вправ може порадити фізіотерапевт: зазвичай це легка гімнастика, прогулянки, біг без сильного перевтомлення. Лікувальна фізкультура при гіпертонії має підтримувати здоров’я, а не виснажувати тіло.
- Харчування при гіпертонії 1 ступеня має бути здоровим. У тижневому меню 5–6 разів мають бути присутні овочі, фрукти, риба, бобові, горіхи.
- Не варто сильно солити їжу: сіль — один із факторів ризику гіпертонії.
- Дієта при гіпертонії 1 ступеня не містить напівфабрикатів. Зменште споживання ресторанної їжі та фастфуду — ці продукти зазвичай містять багато солі й жиру.
- За надмірної ваги варто схуднути: індекс маси тіла має бути в межах 20–25.
- Обмежте вплив стресу — тут допоможуть регулярні заняття йогою, медитація, час із родиною та друзями. Іноді усунення стресу допомагає впоратися з хворобою самостійно, в домашніх умовах.
- Скоротіть споживання алкоголю.
- Не паліть і уникайте місць, де курять інші.
Можна спробувати й народні засоби: часник (1–2 зубки на день), сік червоного буряка, зелені овочі, моркву, петрушку. Для м’якого ступеня хвороби народна медицина згадує також калій, кальцій і магній — ці елементи можна придбати у формі таблеток. Важливу роль відіграє натрій: точніше, його обмеження. Варто виключити продукти з глутаматом натрію.
Фізіотерапевтичні методи
Основні фізіотерапевтичні методи при гіпертензії — це гідротерапія та термотерапія. Термо- і гідротерапевтичні процедури застосовують у лікуванні підвищеного тиску, але конкретний перелік процедур і їхню інтенсивність визначає лікар з урахуванням стану пацієнта.
Гіпертонічна хвороба 1 ступеня — це не вирок, а радше сигнал, що час змінити звички. Чим раніше почнеться контроль тиску й корекція способу життя, тим менша ймовірність, що м’яка гіпертензія переросте у важчу стадію з ураженням органів-мішеней.
